Карпати - Шахтар 2:3. Ще прийде час

Ліга Парі-Матч. 4-й тур

Львів. Стадіон "Арена-Львів"

Головний арбітр: Костянтин Труханов (Харків)

"Карпати" (Львів) - "Шахтар" (Донецьк) 2:3

Голи: Бланко Лещук 27, чачу 38 - Степаненко 47, Коваленко 68, Марлос 87

"Карпати": Підківка, Мірошниченко, Лобай, Грисьо (Кравець 57), Новотрясов, Худоб'як, Чачуа (Рудика 66), Бланко Лещук, Костевич, Ксьонз (Богач 88), Нестеров

"Шахтар": Пятов, Коваленко, Ракицький, Срна, Ісмаїлі, Тайсон, Нем (Марлос 46), Фред, Селезньов (Едуардо 66), Степаненко (Дентіньо 84), Кучер

Попередження: Новотрясов 31, Лобай 34, Бланко Лещук 63, Мірошниченко 65, Худоб'як 84 - Тайсон 90 + 2

З приходом на тренерський місток Сергія Зайцева якість гри "Карпати" поступово повертають. Ось лишень з поверненням глядача на стадіон проблематично. Складається враження, що після торішнього єврокубкового сезону в купі з переглядом Євро-2016 пересічні львів’яни наситилися футболом настільки, що їх уже не приваблює ні протистояння "Шахтаря" з "Янґ Бойз" у Лізі чемпіонів, ні зустрічі рідних "Карпат" проби "Динамо" й того ж "Шахтаря".

Мабуть, після гарного матчу в Полтаві "зелено-білі" розраховували на серйознішу відвідуваність. Однак на "Арені Львів" на цей раз не зібралося навіть десяти тисяч вболівальників. Дарма, бо подивитися в цій зустрічі було на що. Бодай тому, що "Карпати" провели один з найліпших у своїй історії перший тайм.

Зайцев виставив абсолютно той же варіант складу, який вийшов зі стартових хвилин тиждень тому в Полтаві. Ворота захищав Роман Підківка. В обороні справа наліво розташувалися Павло Ксьонз, Андрій Нестеров, Іван Лобай та Володимир Костевич. Роль чистого опорного хава виконував Артур Новотрясов, над ним грала пара Амбросій Чачуа – Ігор Худоб’як. нападника Ґуставо Лещука з флангів підтримували Денис Мірошниченко та Максим Грисьо.

Наставник "Шахтаря" Паулу Фонсека в свою чергу продовжує шукати. На цей раз "гірники" розташувалися за схемою, схожою до 1 – 4 – 2 – 3 – 1. При цьому в центр оборони повернулася пара Олександр Кучер – Ярослав Ракицький, зліва в атаці грав Віктор Коваленко, а попереду вийшов годувальник сім’ї Євген Селезньов. У воротах "гірників" знову грав Андрій П’ятов. На краях оборони діяли Даріо Срна (справа) та Ісмаїлі (зліва). В опорній зоні грали Тарас Степаненко і Фред. З акцентом на правий край наступав Веллінґтон Нем, а Тайсон знову награвався у ролі диспетчера.

З "Шахтарем" Луческу карпатівцям, звісно, було складніше. Особливо в дебютах поєдинків, які "гірники" зазвичай розпочинали шквальними атаками, стримати які було вкрай важко. "Шахтар" Фонсеки дебютує зваженіше, немов пропонуючи спершу висувати свої аргументи суперникові. Карпатівці, звісно, не самогубці і розкриватися не поспішали. У наступ вони йшли невеликим числом, воліючи вичікувати на нагоду провести гострий контрвипад. Оскільки простору гості львів’янам не давали, П’ятов тривалий час не мав роботи взагалі.

Трохи активніше плести атакувальні мережива донеччани почали, приблизно з другої третини тайму. Особливо ефектною вийшла розмашиста комбінація, яка розпочиналася з лівого краю, продовжилася підключенням Срни справа і завершилася вертикальною передачею в межі карної зони від Фреда. Тайсон, вбігши по місцю правого півсереднього, виконав простріл вздовж воріт, а Нем, намагаючись замкнути передачу, з меж воротарської зони запустив м’яч по дузі над попередчиною. То була ідеальна нагода. А слідом за нею був дальній удар Ісмаїлі, на який зреагував Підківка.

За винятком одного моменту, карпатівці оборонялися цілком організовано, терпеливо вичікуючи на свій шанс. І той шанс таки з’явився. То Ксьонз довгою передачею зі власної половини кинув у прорив по своєму краю Мірошниченка. Денис трохи пробіг і виконав зрячий простріл. Однак спершу не зумів з забійної позиції вразити ворота П’ятова Лещук, а Грисьо, дотягуючись до кулі в падінні, пробив по порожніх воротах надто легко і П’ятов м’яч забрав.

Подальші події продемонстрували, що особливої уваги цьому випадові гості не надали. Невдовзі після того "гірники" відповіли пострілом Тайсона, який змістився зліва в центр і пробив метрів з 25-ти поруч зі стійкою. А потім був гол. Під час чергового швидкого випаду правим краєм Ксьонз обігрався в короткий пас з Худоб’яком і виконав навіс. Лещук, випередивши Ракицького, пробив головою в падінні без шансів для П’ятова – 1:0.

Якщо на початку зустрічі про старий "Шахтар" з полегшенням згадували львів’яни, то з тої миті, відколи рахунок на табло змінився, про старі "Карпати" раді були б мріяти "гірники". Ті б точно зачинилися у схожій ситуації на власній половині і грали б на відбій. Нинішня ж команда, перехоплюючи м’ячі, не демонструвала й натяку на паніку. Спокійна, зважена гра і вибухові виходи у контрнаступ, які стали для донеччан справжнім одкровенням.

Другий м’яч деморалізованій донецькій команді "Карпати" забили навіть трохи раніше, ніж вказано в протоколі, однак Лещук, замикаючи навіс зі штрафного, заліз на півкорпуса в офсайдну пастку. Проте невдовзі галичани забили вже чисто. Розпочалося все з розмашистого переводу Новотрясова з центру, звісно, вправо, звісно, на Ксьонза. Павло відразу виконав крос, а Ракицький, пропускаючи м’яч на П’ятова, вчинив надто необачно. Ярослав не очікував, що з-за спини на шаленій швидкості може вискочити Худоб’як. Ігор підібрав м’яч з-під самого носа П’ятова і при цьому не став гарячково бити по воротах, а м’яко накинув кулю на голову Чачуа, який вразив майже порожні ворота – 2:0!

До перерви прийти до тями "гірники" так і не змогли. Більше того, якби львів’яни у заключному відрізку вибігали у контратаки з холодною головою, вони цілком могли б забити півфіналістові останньої Ліги Європи ще. В оборонних лавах "Шахтаря" панував справжній хаос.

Відразу після перерви Фонсека випустив замість Веллінґтона Нема Марлоса. Проте швидко відіграти один м’яч "гірникам" допомогла не ця перестановка, а помилка Підківки. Степаненко приблизно з 30-метрової відстані приклався до м’яча, звичайно, гарно, ускладнив життя воротареві відскок від землі, однак пропускати удари по центру голкіпер не повинен – 2:1.

Цей гол, склалося враження, трохи збив львівську команду спантелику. Наступних хвилин десять господарі зовсім принишкли і заграли у цей час так, як зручно суперникові, тобто, притиснувшись до власних володінь. "Шахтар" отримав змогу вести позиційний наступ і моменти не забарилися. Спершу Ракицький віддав передачу на хід марлосові, а той у межах карної зони накрутив Костевича і Грися, а потім замість пробити відразу, почав ще й прибирати Лобая. А Іван на фінт не купився і, виконавши трохи відчайдушний підкат, змусив суперника бити навмання. Врятував Лобай свою команду й трохи згодом. То коли заблокував удар Селезньова зльоту після передачі Ісмаїлі зліва.

Однак поступово львів’яни згуртувалися і максимум що давали зробити суперникові – удари з дальньої відстані. При цьому було тих пострілів небагато, та ще й точності їм бракувало. Власне, наступні тренерські ходи читалися. Фонсека підсилив атаку, випустивши замість Селезньова Едуардо, а Зайцев вирішив освіжити опорну зону, замінивши Чачуа на дебютанта команди Сергія Рудику.

В принципі, заміна гостей спрацювала миттєво. Саме Едуардо, знаходячись метрах у 30-ти від воріт, скинув м’яч у дотик на Тайсона, а той, отримавши простір, вивів на побачення з Підківкою Коваленка. Віктор, щоправда, зближуватися з воротарем не став, а пробив сходу так, що не врятував би ніхто. М’яч пірнув у сітку, м’яко на льоту поцілувавши стійку – 2:2.

З того часу все починалося спочатку. Ось лишень карпатівці перелаштуватися на той лад, в якому вони провели перший тайм, були нездатні. Господарі зосередилися виключно на грі на відбій і про контрнаступ навіть не думали. Не думали, чи суперник не давав. Правда, до честі львів’ян, їхня оборона тривалий час грала організовано і найнебезпечнішими аж до кінцівки зустрічі залишалися дальній потріл Тайсона, який з нижнього кута перевів на кутовий Підківка, а також спроба закинути м’яч з гострого кута у дальню "дев’ятку" по дузі від Ісмаїлі, після якої м’яч пролетів поруч із хрестовиною.

Один з перших разів половину поля карпатівці перейшли на 82-й хвилині. І той вихід відразу міг знову перевернути хід подій з ніг на голову. Контратаку своєчасною передачею на хід Худоб’яку розігнав Ксьонз. Капітан віддав ще далі вперед на Лещука, а Ґуставо, піднявши голову, переводом вліво вивів на побачення з П’ятовим Рудику. Сергій спробував переграти голкіпера збірної обвідним ударом у дальній кут, але у ворота, м’яко кажучи, не влучив.

А вже через лічені хвилини той же Рудика не зумів врятувати команду в ситуації, яка вирішила долю матчу. Тайсон, стягнувши на себе з правого боку штрафного майданчика трьох суперників, віддав м’яч трохи назад на Марлоса, а той, елегантно посадивши з допомогою фінта на газон Рудику, вишукано поклав м’яч метрів з 17-ти у дальній кут – 2:3.

Звичайно, карпатівці зробили спробу відігратися. Двічі у центрі уваги був Худоб’як. Та спершу не досягла адресату передача Ігора зі штрафного, а згодом був удар метрів з 25-ти над поперечиною. "Карпати" програли на "Арені Львів" вдруге в сезоні, але вдруге своєю грою заслужили на аплодисменти.