Герой футбольного дня. Сергій Бойко

Те, що вітчизняні арбітри отримують призначення на матчі групової стадії Ліги Європи – добре; те, що представники українського суддівського корпусу варяться у власному соку ось вже не перший рік – погано. А те, що варяться, підтверджується законсервованістю, яка проявляється у відсутності здорової ротації українських арбітрів як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях.

Нещодавно своє міжнародне призначення "відбув" Євген Арановський. Матч між Мальтою та Шотландією завершився гучним провалом української бригади, але ніяких публічних заяв Куратор П'єрлуїджі Колліна не зробив. Отримає Арановський заслужене покарання чи ні – невідомо. Відомо лише те, що Колліна, як завжди, не збирається виносити на загал "розбір польотів" за підсумками роботи свого підопічного – якщо той "розбір польотів" взагалі матиме місце.

А тим часом єврокубкову естафету перейняв Сергій Бойко. Арбітр, про манеру суддівства якого експерти відзиваються скептично. Сергій не раз демонстрував своє невміння розбиратися в динамічних епізодах не лише у внутрішніх змаганнях, але й на міжнародній арені. Що ж, матч "Янг Бойз" – "Олімпіакос" – це чергова зона ризику, в яку потрапив український арбітраж.

Експерт з питань суддівства, екс-арбтір ФІФА Мирослав Ступар найбільшу проблему бачить навіть не в тому, що Арановський, Абдула, Бойко помиляються на міжнародній арені. Найбільша проблема – це те, що ніхто висновків з помилок не робить. А висновки в такому випадку лише одні – усунення від суддівства на користь молодого і перспективного колеги.

Чи є в Україні ті, ким можна замінити досвідчених суддів? Це, знову ж таки, запитання до найвищого керівництва. В українському суддівському корпусі вже давно напрошується процес зміни поколінь, в ході якого перевага повинна віддаватися молодим і перспективним. Лише пробуючи людей на новому рівні – можна віднайти справді здібних і їхні здібності направити до правильного русла.

Одним з тих, хто може оновити (або розширити) українське представництво суддівського корпусу на високому європейському рівні, є Микола Балакін. Втім, йому наразі довіряють лише юніорські турніри. А на елітному (точніше, на наближеному до елітного) рівні вкотре можемо спостерігати за роботою Сергія Бойка. Спостерігати і сподіватися, що все буде гаразд.