Суркіс: Команда і її наставник переживають важкі часи

Президент київського "Динамо" Ігор Суркіс розповів про довіру головному тренеру команди і про втрату мотивації рядом футболістів основного складу.

- Реброву я повністю довіряю! Перед цією Лігою чемпіонів ми не змогли серйозно посилитися: в наш чемпіонат при сьогоднішній ситуації в країні футболісти високого рівня не йдуть. Або наполягають - суджу з переговорів, що проводилися цьогот літа - на таких захмарних зарплатах, що, погодься я їх заплатити, про єдність колективу довелося б негайно забути.

Що стосується втрат, то важливо розуміти: ряд наших гравців - Мбокані, Юнес Беланда, той же Теодорчик - виявилися не готові конкурувати за місце в складі і самі попросили їх відпустити. Залишив команду і Драгович. В результаті перед сезоном я видав головному тренеру карт-бланш на введення до складу молоді: нехай і трапиться провал на даному етапі, але через два роки з'явиться сильна, боєздатна команда.

- Однак провал стався у "Динамо" практично з тими ж футболістами, що два роки поспіль перемагали в прем'єр-лізі, а навесні - грали в плей-офф Ліги чемпіонів ...

- Провалом те, що відбувається, я б все-таки не назвав: не знаю команд, які ніколи не програють. Але в той же час - не візьмуся сперечатися з тим, що команда і її наставник переживають важкі часи. Після перемог приємно чути, як трибуни скандують: "Наш герой Сергій Ребров!" Але чому ж не підтримати героя і в той момент, коли у його команди не ладиться гра? Мені здається, справжні вболівальники повинні знаходитися поруч і в радості, і в горі.

Спробуємо проаналізувати: цього літа, за винятком відбувшого в "Байєр" і поки не дуже-то там і свого Драговича, вся наша основна обойма залишилася в Києві. Одне це дорогого коштує - при тому, в якій ситуації опинився весь український футбол. Так, так і не посилилися, але на самому початку розмови я пояснив, чому це сталося. І повторюся: інших причин немає!

Мене, між тим, вже поспішили запідозрити в скупості, хоча всім відомо, що футбол я люблю більше грошей - і, будь можливість придбати гравців, дійсно здатних підсилити "Динамо", я б не пошкодував коштів, отриманих за трансфер того ж Драговича. Будь-якому колективу після досягнення більш-менш значних успіхів необхідна свіжа кров, але в даному випадку, якщо гра не ладиться, слід вводити свою молодь.

А що перспективні молоді гравці у нас є і на них можна спиратися, ми постійно переконуємося на футбольному полі. У минулому сезоні динамівські команди різного віку виграли чемпіонат України - за винятком U-14, яка зіграла з "Шахтарем" внічию. Команда U-19 недавно переграла "Наполі" в Юнацької лізі УЄФА, заслуживши овації публіки. Цих хлопців, звичайно, відразу не включиш до складу - потрібен час для адаптації. Але що за ними майбутнє - немає ніяких сумнівів.

- Може, команді і справді був необхідний такий струс після двох чемпіонств підряд?

- Мені, повторюся, незрозуміло, що могло послужити поштовхом до браку мотивації. Але якщо не мотивовані навіть двоє-троє гравців з одинадцяти, цей настрій здатний позначитися на всій команді. Імен у нашій бесіді я постараюся не називати, однак вони відомі мені і Реброву. З футболістами відбулися серйозні розмови. Сподіваюся, нам з головним тренером вдалося до них достукатися.

Якщо найближчим часом вони не стануть грати на колишньому рівні, Сергій Станіславович скористається отриманим від мене карт-бланшем по залученню динамівської золотої молоді, уболівальникам, не виключаю, доведеться злегка почекати, але через пару років ми будемо цій команді аплодувати. Звичайно ж, цей захід розглядається виключно як крайній: особисто я вірю, що хлопці візьмуться за голову і виправлять ситуацію.

Той же Гармаш блиснув в матчі з "Наполі", але зовсім загубився в грі з "Зорею". Перераховувати, якби я був налаштований критикувати футболістів публічно, міг би довго. Але знаєте, гравці, якщо вони втратили мотивацію, але при цьому порядні і чесні, могли б прийти до мене або до Реброва - і чесно зізнатися. Дограти до зими в дублі, після чого ми працевлаштували б їх в іншу команду. Куди візьмуть. Але повірте: такої зарплати, як в "Динамо", у них не буде ніде.

А замість них ми знайшли б хлопців з палаючими очима, у яких мотивація зашкалює! Футболістів з молодіжної команди або з тієї ж U-19. Можете навіть не сумніватися: у Циганкова, Бесєдіна або Шапаренко немає і не може бути проблем з мотивацією. Але ось чому вона зникла у Буяльського, який нічого поки що не добився у футболі - зрозуміти не можу.