Циганков: Кожного разу після лікування повертався на поле, працював і чекав свого шансу

Півзахисник "Динамо" Віктор Циганков розповів про роботу з першою командою київського клубу.

- Ви вже не перший рік перебуваєте в «обоймі» основної команди, але дебютувати на вищому рівні вдалося тільки в нинішньому сезоні. Як вважаєте, з чим це пов'язано?

- Повноцінно тренуватися з першою командою я почав тільки з цього сезону. Раніше, як тільки починали підпускати до роботи з основним складом, завжди травмувався. Але нічого страшного, зараз мене вже нічого не турбує, я працюю без обмежень, і, сподіваюся, надалі нічого не завадить мені тренуватися нарівні з усіма.

- Травми були хронічними?

- Ні, кожен раз мав різні пошкодження: то коліно, то стегно, то ще щось. Чесно кажучи, я не міг зрозуміти, в чому причина частих травм. Я стежив за харчуванням, приїжджав раніше інших на тренування, готував себе до кожного заняття, але нічого не допомагало. Звичайно, психологічно було дуже важко через це.

- Пам'ятаєте свої перші збори з першою командою «Динамо»?

- Звичайно, спочатку дуже хвилювався, тим більше, що все відбулося для мене досить несподівано. Сезон закінчився, я був удома, у Вінниці, коли раптом мені зателефонували і сказали, що завтра чекають у Києві на медогляді. Але все швидко налагодилося: в команді мене прийняли добре, старші хлопці постійно підказували і підтримували, що надавало впевненості.

- Дебют в основній команді - те, чого ви хотіли?

- Безперечно, це одна з цілей, які я ставив перед собою. Кожен молодий футболіст хоче грати в першій команді, заради цього ми працюємо на тренуваннях, викладаємось в кожному матчі, намагаючись проявити свої найкращі якості. Тепер потрібно ставити перед собою нові орієнтири, намагатися закріпитися в основному складі, щоб допомагати команді здобувати нові перемоги.

- Деякі динамівці, перед тим як стати гравцями основного складу, виступали на правах оренди за інші клуби. Наприклад, Макаренко і Буяльський - в «Говерлі», Рибалка - за «Слован». Ви подібну можливість не розглядали?

- Ні, не розглядав, і пропозицій від інших клубів не надходило. Я з самого дитинства мріяв виступати за «Динамо» Київ, заради цього наполегливо працював кожного дня.

- Наскільки несподіваним для вас був вихід в стартовому складі на матч Ліги чемпіонів з "Наполі"?

- Чесно кажучи, я був дуже здивований, адже напередодні поєдинку не міг сказати напевно, чи потраплю навіть в заявку з 18 футболістів. Але, побачивши своє прізвище в стартовому списку, відчув відповідальність і почав морально готувати себе до гри.

На полі хвилювання не було, але вперше торкнутися м'яча мені вдалося хвилині на 15-й. З огляду на важливість матчу, я розумів, що, перш за все, не маю права щось зіпсувати. Суперник не давав особливо багато простору, але по можливості я намагався проходити по флангу, робити передачі, навіси в штрафну. На жаль, пробити по воротах мені так і не вдалося.

- Вам уже 18 років, скоро виповниться 19. Чи вважаєте, що настав ваш час?

- Чесно кажучи, вже протягом кількох років я відчував в собі впевненість, що можу грати на високому рівні, але весь час заважали травми. Щоразу після лікування повертався на поле, працював і чекав свого шансу. Сподіваюся, зараз всі проблеми позаду і я зможу тренуватися на повну силу і показувати на полі все, що можу.