Шахтар - Карпати 2:1. Львівські парадокси у Харкові

Українська Прем’єр-ліга-2016/2017. 15-й тур

19 листопада. Харків. ОСК «Металіст». 10 611 глядачів

«Шахтар» (Донецьк) – «Карпати» (Львів) – 2:1

Голи: Срна 10, Ф. Феррейра 77 – Ксьонз 19 (пен.)

На 45+2-й хвилині Срна не реалізував пенальті (воротар)

«Шахтар»: П’ятов – Срна (к), О-др Кучер, Ракицький, Ісмаїлі – Фред, Степаненко (М. Малишев 13) – Марлос, Віктор Коваленко (Дентіньо 65), Бернард (Тайсон 65) – Ф. Феррейра

Тренер – Паулу Фонсека

«Карпати»: Підківка – Д. Мірошниченко, Зубейко, Лобай, В. Кравець, Костевич (М. Грисьо 80) – Худоб’як (к) (Кадимян 90+2), Вербний, Кльоц (Чачуа 79), Ксьонз – Бланко Лещук

Судді: С. Бойко (Іванків) – Халамендик (Київ), Бицкало (Одеса)

Попередження: М. Малишев 17, П’ятов 18, Бернард 42, Срна 65 – Зубейко 59

На 40-й хвилині попереджено, на 46-й хвилині вилучено (друге попередження) Ксьонза

Після таких матчів виникає єдине питання: чому клуб, який замикає таблицю, не може грати так постійно? Чому для того, щоб демонструвати свій максимум, треба чекати кілька місяців і матчу з одним із лідерів? Якби «Карпати» грали так, як у обох матчах проти «Шахтаря», постійно, питання про їх потрапляння до першої шістки не стояло б навіть за умови зняття шести очок.

Паулу Фонсека виставив найбойовіший варіант складу. Ворота захищав Андрій П’ятов. У центрі оборони грали Олександр Кучер та Ярослав Ракицький, справа захищався капітан Даріо Срна, зліва – Ісмаїлі. В опорній зоні гру розпочинали Фред і Тарас Степаненко. Під нападником Факундо Феррейрою грало тріо Марлос – Віктор Коваленко – Бернард.

Тренер «Карпат» Олег Дулуб, як і очікувалося, використав у цьому матчі варіант гри з трьома стопперами. Тільки поряд з прогнозованими Іваном Лобаєм та Василем Кравцем вийшов не молодий Володимир Сениця, а досвідчений Євген Зубейко. Роль латералів виконували Денис Мірошниченко (справа) та Володимир Костевич (зліва). У воротах львів’ян діяв Роман Підківка. В опорній зоні вийшли Назар Вербний та Дмитро Кльоц. На флангах півоборони грали Ігор Худоб’як (справа) та Павло Ксьонз (зліва). Попереду грав Ґуставо Бланко Лещук.

А стартовий сценарій був звичним. Тривалий тиск на ворота Підківки отримав логічне завершення. Під пресингом «гірників» Бланко Лещук змушений був віддавати головою передачу назад у напрямку Мірошниченка. Віддав Ґуставо так, як вийшло, а Бернард м’яч перехопив і віддав передачу зліва вздовж карного майданчика на Срну. Даріо з лінії карної зони пробив сходу, а закритий своїми і чужими Підківка зреагувати не зумів – 1:0.

Йшла лише десята хвилина і нічого доброго такий початок львів’янам не віщував. Проте трапилося диво, в яке не вірив, мабуть, ніхто. «Карпати» пішли вперед великими силами і відігралися майже відразу. Інша річ, що в лайнсмена, який під час передачі Мірошниченка на Бланко Лещука помітив у аргентинця офсайд, сталося помутніння зору. Тож коли Бланко віддавав на Худоб’яка гольовий пас, помічник арбітра вже тримав прапорець.

Чистий гол у львів’ян вкрали, але сумувати за цією втратою галичанам довго не довелося. Справедливість була відновлена за лічені хвилини, а перед тим після жорсткого зіткнення через травму поле змушений був залишити Степаненко. А невдовзі після того, як Максим Малишев вийшов на поле, «Карпати» забили. Після навісу зліва П’ятов вийшов на перехоплення в район одинадцятиметрової позначки, але спершу «зняв скальп» з голови Бланко Лещука, а потім вибив м’яч. Рефері Бойко справедливо вказав на позначку, а Ксьонз пробив сильно й ідеально точно. П’ятов напрям відгадав, але шансів дотягнутися до м’яча, який пройшов під самою стійкою, не мав – 1:1.

Ще більша дивовижа полягала в тому, що зрівнявши рахунок, львів’яни не притислися до власних воріт, а регулярно, за зручної нагоди організовано й великими силами вибігали у контрнаступ. І, в принципі, передумови для того, щоб вийти вперед, галичани мали. Скажімо, віддай Ксьонз із центральної зони передачу вправо на Худоб’яка своєчасно, він і по ногах не отримав би, і партнера сам на сам вивів би. А ще в одному епізоді Ксьонз метрів з п’ятнадцяти, посадивши на землю Малишева, спершу пробив, а після блокування Кучара підхопив м’яч і передав його на Лещука. Ґуставо зробив скидку на Кльоца, а той з півкола пробив надто вище поперечини.

Отямитися й окреслити свою перевагу донеччанам вдалося лише в кінцівці тайму. Та й то створювані «гірниками» проблеми невирішуваними для львівської оборони не виглядали б. І, мабуть, перший тайм так спокійно завершився б. Якби Костевич після навісу Срни справа не виставив надто високо руки, в які м’яч і влучив. Бойко прийняв друге в матчі відповідальне і правильне рішення. Інша річ, що «гірники» вигоду з цього не мали. Срна пробив з позначки приблизно так само як Ксьонз, але не так сильно і точно. Підківка м’яч дістав, а другим стрибком накрив.

Ще раз Бойко вчинив за літерою закону на першій хвилині другого тайму. То коли покарав за стрибок шипами в гомілкостоп Коваленкові Ксьонза. Оскільки це попередження було для Павла другим, на всю другу половину він залишив у меншості.

Мабуть, в Олега Дулуба був інший план на другу половину, але швидке вилучення вплинуло на ситуацію на полі докорінно. Чотири гольових нагоди «гірники» створили ще в перших десять хвилин. Почалося все з прострілу Срни справа. Продовжив цю передачу Коваленко, а Феррейра, пірнувши замикати пас, не влучив у стулку метрів з двох. Удар Малишева головою після подачі кутового взяв Підківка, а Коваленко та Бернард промахнулися зовсім трохи.

Гол начебто назрівав, але після такого натхненного штурму гра потроху втихомирилася. Довелося втручатися у хід подій Фонсеці. Замість Бернарда і Коваленка вийшли Тайсон і Дентіньо. Саме після пострілу Дентіньо метрів з 25-ти ледь не добив м’яч у ворота Феррейра. Але Підківка, відбивши удар бразильця, зреагував і на добивання впритул від аргентинця.

Воротар львів’ян піймав кураж і в одному з моментів навіть, підправляючи необачність Кравця, вибіг за межі карної зони. Функції ліберо Роман виконав ідеально, а, мабуть, єдиний у матчі раз помилився, коли невдало вийшов на навіс зліва. Голкіперові пощастило, що Феррейра у залишені ворота не влучив.

Проте в іншому моменті Факундо львів’ян не пробачив. Помилки Підківки в цьому епізоді не було. То радше Зубейко після навісу Срни справа зіграв непереконливо. Євген програв Феррейрі позиційно і аргентинець головою пробив точно у верхній кут – 2:1.

Дулуб відреагував на пропущений м’яч подвійною заміною. І саме Максим Грисьо був в епіцентрі обох моментів, які мали всі шанси стати гольвими. Двічі Максим, вриваючись у вільні зони з флангів, виконував простріли, які суперники переривали. Інша річ, що в першому випадку замість прострелити паралельно лінії воріт Грисьо міг віддати передачу назад, під удар Амбросієві Чачуа. Трохи ж згодом пас на Бланко Лещука міг бути точнішим.

«Карпати» програли, але своїми діями заслужили виключно схвальних відгуків.