Євген Ткачук підтримав заарештованих в Луганську ультрас Зорі

Відразу ж зазначу, у всіх тонкощах соціальних мереж я не експерт. Але днями через сторінку одного знайомого колеги потрапив на аккаунт гравця луганської "Зорі" Євгена Ткачука. І те, що прочитав у нього на сторінці, мене просто вразило. Далі, як то кажуть, мовою оригіналу:

"Для кого ми граємо в футбол? Для наших глядачів, уболівальників, фанатів та ультрас. Не дарма уболівальників називають дванадцятим гравцем команди. Вболівальники і команда це одне ціле. Одна сім'я. І де б я не грав, я завжди відчував підтримку уболівальників. Так було в Полтаві, так було і в збірних командах України. На жаль, з певних причин, мені не вдалося в повній мірі заграти в "Зорі". І я не зумів на собі відчути ту, нехай нечисленну, підтримку, яку під час футбольного матчу надають "Зорі" фанати. І, все-таки, луганські ультрас змушують себе поважати своєю вірністю клубу в складні часи ... І ось недавно я дізнався, що в Луганську були заарештовані кілька фанатів "Зорі". Абсурдність звинувачень просто зашкалює. Терористи, типу того. Хочу сказати тільки одне: хлопці, тримайтеся! Вся "Зоря" з Вами. І хоча я вже де-факто не гравець "Зорі", я висловлюю Вам свою підтримку і сподіваюся, що вже скоро ви повернетеся на свободу і будете продовжувати підтримувати "Луганських Котів" !!!"

... Уже й не знаю, яка з цього приводу офіційна позиція луганської команди, але і пост Євгена (так само як і він сам) змушує себе поважати. Просто поважати. По-людськи. Не важко здогадатися про нинішній моральний стан затриманих хлопців. І підтримка, звичайна дружня підтримка їм зараз просто необхідна. І тим вона цінніша, що йде безпосередньо від гравця луганської команди. Від одного з тих, за кого вболівають заарештовані хлопці. Хоча вищезгаданий пост на сторінці Євгена з'явився вже після того, як генеральний директор луганського клубу Сергій Рафаїлов повідомив що "Зоря" не має наміру продовжувати з Ткачуком контракт. Одна з причин - не зміг закріпитися в складі ...

Чи не зумів ?! А чи багато Євгену було надано можливостей для закріплення? Авансів (але лише тільки їх) з боку головного тренера Юрія Вернидуба, досвідченому центральному захиснику (близько ста зіграних матчів на рівні Прем'єр-Ліги, досвід виступу в єврокубкових турнірах, виклики до молодіжної та національної збірної) було видано чимало:

- Це досить кваліфікований футболіст, має хорошу антропометрію як для центрального захисника і досить багато серйозних ігор провів, - зазначив відразу ж після підписання контракту наставник "Зорі".

Але потім щось пішло не так. Євген не потрапляв до основного складу (про причини залишається тільки здогадуватися), задовольняючись лише іграми за дублерів. Шанс проявити себе за "основу" йому було надано в поєдинку 1/4 фіналу минулорічного розіграшу Кубка України. Разом з іншим досвідченим футболістом В'ячеславом Чечером, Ткачук склав в тому матчі пару центрбеків. "Зоря" тоді зіграла на нуль, забивши, при цьому, п'ять голів. Здавалося б, футболіст, отримавши свій шанс, скористався ним сповна, але ... Але до наступного виходу на поле в основному складі часу пройшло чимало.

Перший тур звітного чемпіонату. Гра "Зоря" - "Олімпік". У центрі оборони луганської команди знову виходить зв'язка Ткачук-Чечер. Мало того, що луганчани знову не пропустили, в кінці поєдинку, після розіграшу кутового, Євген ефектним ударом головою встановлює остаточний рахунок у зустрічі - 3:0. З огляду на те, що центрбеки забивають не так і часто, вже тепер-то, здавалося б, місце в "основі" Євгену гарантовано. Тим більше що преса високо оцінила гру Ткачука, відвівши центральному захиснику місце у символічній збірній туру. Але ... Знову «але». Ткачук знову чомусь пішов в запас. Глухий, глибокий запас. І лише тільки мікротравмою навряд чи це можна пояснити ...

- Як і кожен футболіст, я хочу мати постійну ігрову практику, тим більше в такій команді як "Зоря", - сказав Євген в ексклюзивному коментарі UA-Футбол. - На жаль, не вийшло. Чому? Це вже питання не до мене. Викладався я зі стовідсотковою віддачею, до сьомого поту працюючи кожен день ... Але ж життя-то на цьому не закінчується. Перед собою я завжди ставлю максимальні цілі і, думаю, у мене ще буде можливість проявити себе і показати, на що я здатний.