Підсумки року. Олександрія. Гра на випередження

Розумні люди кажуть: втриматися на відповідному рівні іноді навіть важче, аніж піднятися до нього. Футбольний клуб "Олександрія" – то яскравий приклад того, як непросто іноді триматися тієї вершини, до якої вдалося здійнятись.

Везіння, власна впертість чи зниження конкуренції в чемпіонаті України… Насправді, зараз не надто важливими є фактори, які дозволили "Олександрії" називатися одним з передовиків українського футболу і представляти країну на міжнародній арені. Важливим є факт того, що на плечі непідготовленої команди з районного центру випала шалена відповідальність. Відповідальність, з якою "Олександрія" впоралася лише частково.

Мова, звісно ж, про невиразний виступ у кваліфікації Ліги Європи. Ба більше, пригнітили не лише, в цілому, дві безвольних поразки від рядового суперника, але й організаційні проблеми, з якими "Олександрія" не зуміла впоратися на новому для себе горизонті. З іншого боку, не помиляється лише той, хто нічого не робить. Якби подібного досвіду в історії маленького клубу не було б, то не було б і чіткого розуміння того, в якому напрямку потрібно рухатися.

А зараз "Олександрія" – вже з досвідом. Нехай мінімальним – але досвідом. І наступний старт у Лізі Європи, який, судячи з виступу команди у поточному чемпіонату України, є справою неминучою, повинен принести клубові більше позитиву.

ТРАНСФЕРНА КАМПАНІЯ

Значних змін влітку команда не перетерпіла. До Білорусі вільним агентом був відпущений гравець ротації Імереков. До Росії попрямував Денис Дедечко, який не зумів використати свого шансу в команді Володимира Шарана. Непотрібним також виявився Адерінсол Есеола. По суті, критичних втрат "Олександрія" не зазнала. Хіба що відхід Давіда Таргамадзе сприймався з почуттям песимізму, хоча без грузина підопічні Шарана навчилися грати ще тоді, коли той перебував у лазареті.

Поглядаючи на прізвища тих, хто пішов з команди і тих, хто до неї прийшов, вболівальники "Олександрії" могли тішитися. Все ж, "список поповнення" виглядав більш самодостатньо, аніж "список втрат". Андрій Гітченко з "Карпат" повинен був створювати (і створював) конкуренцію в центрі оборони, Андрій Цуріков прийшов як універсальний боєць, а Владислав Огіря надавав тренерові більше варіантів в опорній зоні.

З цих гравців Цуріков прийшов в оренду з київського "Динамо", а двоє інших – на повноцінний контракт. Ще двоє орендованих – Жичиков (із "Шахтаря") і Яремчук (із "Динамо"). Перший зіграв за основну команду "Олександрії" лише 80 хвилин, а другий згодом заробив статус основного нападника і одного з головних бомбардирів команди.

Богдан Боровський, який раніше виступав за "Гірник", підсилив молодіжний склад "Олександрії".

ФІЗИЧНА ГОТОВНІСТЬ

Володимир Шаран був змушений форсувати підготовку команди, аби до стартових поєдинків сезону "Олександрія" підійшла у всеозброєнні. І справа не лише у Лізі Європи. На стартовому відрізкові команді належало крім "Хайдука" зіграти проти "Динамо", "Ворскли", "Шахтаря", "Зорі", Олімпіка". А на завершення – принципове дербі з "Зіркою".

Власне, "розбігалися" підопічні Шарана саме до матчу проти краян. Перед тим ще була перемога над "Олімпіком", а до того – п'ять поразок в шести матчах. Перемога ж була над "Ворсклою" в поєдинку з імпульсивною, запальною, але доволі спонтанною грою.

Восени "Олександрія" вийшла приблизно на той рівень, на якому виступала протягом минулого чемпіонату. Рівна гра лише час від часу порушувалася коливаннями. Зокрема, була яскрава перемога над "Дніпром" (4:1), але була й рівноцінна поразці нічия проти "Ворскли" (2:2). Тоді хлопці Шарана розгубили переваги в два м'ячі протягом трьох компенсованих хвилин.

Більше голів "Олександрія" забивала після перерви. А саме – 17 з 30-х. Примітно, що кожен третій гол команди Шарана припадав на останню п'ятнадцятихвилинку матчу. Пропускала в цей часовий період "Олександрія" мало – лише п'ять голів з 23-х загальних.

ТАКТИЧНА ГНУЧКІСТЬ

4-2-2-1, 4-4-2 або 4-3-2-1 – в таких формаціях "Олександрія" найчастіше протистояла своїм суперникам. Роман Яремчук не відразу "прописався" на місці центрального нападника команди. Спочатку тренер використовував на цій позиції переважно Віталія Пономаря, якому з глибини допомагали Леонов, Грицук, Старенький, Чорній, Козак чи Полярус. А згодом Пономар перелаштувався на гру відтягнутим нападником або ж фланговим атакувальним півзахисником.

"Олександрія" забила тридцять м'ячів, вісімнадцять з яких – з гри, дванадцять – зі стандартів. Що стосується стандартних положень, то лише київське "Динамо" виконувало їх більше і ефективніше. Голи з гри приходили переважно в ході позиційних атак по центру. Простежувалася також явна перевага лівого флангу над правим – шість забитих голів проти двох.

Важливо те, що у "Олександрії" – найнижчий середній показник тактико-технічних дій серед всіх учасників чемпіонату України. А ще "Олександрія" – одна з аутсайдерів за показником завданих по воротах суперників ударів.

ОПТИМАЛЬНИЙ СКЛАД

Андрій Новак впевнено виграв конкуренції від Владислава Леванідова на "останньому рубежі". В центрі захисту Андрій Гітченко нав'язав гідної конкуренції Сергію Басову. Останній зіграв на один матч менше, аніж новачок "Олександрії". Антон Шендрик залишався незамінною персоною.

Станіслав Микицей не давав підстав засумніватися в собі як в основному правому захисникові. Андрій Цуріков і Сергій Чеботаєв сперечалися за місце на лівому фланзі. Частіше в складі "Олександрії" виходив саме Цуріков, але іноді Андрій грав у півзахисті.

Запорожан і Банада – центральні опорні півзахисники, які деколи отримували відпочинок (почергово) завдяки Владиславу Огірі. Сергій Старенький дванадцять матчів чемпіонату України розпочинав з перших хвилин, а всього взяв участь у шістнадцятьох поєдинках. Василь Грицук – перевірений боєць на позиції центрального півзахисника. Віталія Пономаря "подаємо" як флангового півзахисника / нападника, а Роман Яремчук – це центрфорвард.

КРАЩИЙ ГРАВЕЦЬ

Роман Яремчук зумів вибухнути, по суті, на рівному місці. До цього молодий форвард взагалі не грав на елітному рівні українського футболу, аж тут – сімнадцять матчів за одного з передовиків першості (більше – лише в трьох футболістів), з яких тринадцять – у основі.

Роман Яремчук забив шість м'ячів – стільки ж, скільки й Віталій Пономар. У останнього – на одну гольову передачу більше, що дозволило саме Пономарю завоювати лідерство по системі "гол+пас". Проте, оскільки Яремчук зіграв на три матчі менше, аніж Пономар, а за кількістю результативних дій програв конкурентові лише одного балу, то про гру Романа слід говорити як про більш ефективну.

Вдалося Яремчуку залишити слід й на глобальному рівні. Саме Роман наразі – автор найшвидшого голу в історії чемпіонату України. Його результативний удар на восьмій секунді поєдинку – щось з розряду того, що відбувається раз на десятиліття.

РОЗЧАРУВАННЯ

Ніхто "Олександрії" не прогнозував легкого життя в Лізі Європи, але мало хто очікував й такої безвольної поразки, яка в підсумку мала місце в протистоянні з "Хайдуком". Тим паче, що команда Володимира Шарана, зважаючи на відсутність особистого клубного рейтингу (лише – рейтинг асоціації), могла отримати в суперники куди грізнішу команду.

Всі шанси і перспективи були втраченими вже після домашнього для "Олександрії" поєдинку, який відбувся у протистоянні першим. Й можливо, по грі команда Володимира Шарана не заслуговувала 0:3, але відсутність досвіду, класу, а також, напевно, витримки зробила свою брудну справу. На перший в своїй історії єврокубковий виїзд олександрійці, відтак, відправились без особливого натхнення.

КРАЩИЙ МАТЧ

01.10.2016. 10-й тур. "Дніпро" – "Олександрія" 1:4

Ще в першому таймі "Олександрія" оформила розгром "Дніпра", позбавивши матч напруги. Гостям вдавалося не лише результативно діяти біля чужих воріт, але й перекривати суперникові кисень у центрі поля та біля власних володінь.

Лише наприкінці поєдинку, – коли перевага "Олександрії" була геть непристойною, - "Дніпро" зумів один гол відіграти, мінімально підсолодивши пігулку розпачу. Для "Олександрії" цей матч став четвертим і наразі останнім у сезоні з великою кількістю забитих м'ячів.

ЗАВДАННЯ НА ЗИМУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

"Олександрія" укомплектована досить добре. Принаймні, майже на усіх позиціях існує належна конкуренція, яка зумовлює розвиток команди. Не вистачає потужності хіба що в зоні центрального нападника, яка опустіла (чи опустіє) після повернення Романа Яремчука до "Динамо".

Не завадив би "Олександрії" гравець креативного, творчого плану до центру поля. Гравець, який вмів би надавати атакам команди нестандартного вектору. Нині гра колективу доволі просто, що згодом може згубно відобразитися на результатах "Олександрії" в силу прогнозованості командної тактики.

"Олександрія" повинна максимально продуктивно провести збори, надіючись підійти у гарній формі до змагань в лідируючій групі. Важко уявити ситуації, за якої команда Володимира Шарана не потрапить до наступної Ліги Європи, але навряд це є самозаспокоєнням для олександрійців. Грішно буде не спробувати поборотися за третю сходинку, від якої відставання наразі – п'ять балів.

Фото - UA-Футбол, "Олександрія"