Сталь - Волинь 2:0. Післяматчева прес-конференція Віталія Кварцяного

Головний тренер "Волині" Віталій Кварцяний підвів підсумки гри проти "Сталі" (0:2).

"Підсумок матчу "Сталь" - "Волинь" 2:0 (пауза, сміх в залі). Ми зіграли слабше, ніж суперник, тому програли. Були слабші, які не дотримали кінцівку матчу. Не вистачало нам ігрової дисципліни і строгості, тому «Сталь» нас дотиснула. Не можу сказати, щоб ми сильно поступалися, але гравцям не вистачає впевненості та перспективності. Треба хотіти працювати з м'ячем, і тоді впевненість буде накопичуватися.

Я не сподівався, що ми виграємо сьогодні, але я думав, що буде прес-конференція, на яку доведеться йти, і я там скажу, що ми сьогодні програли, але я задоволений тим, що наші хлопці з кожною грою роблять крок вперед. Дуже шкода, але цього я не можу сказати. Я так і сказав, чому не знайшлося два-три лідера? Чому Мемешеву вже 24 роки, а він до сих пір такий безпомічний? Гаразд, там, Тетеренко. Але ти то чому такий? Ось такі непропорційності у нас є футбольні. Хотілося, щоб нехай і програний матч був би кроком вперед, і бачити перспективу.

Мене абсолютно не хвилює турнірна таблиця, щоб журналісти там не розпалювати, мовляв, ось «Волинь» аутсайдер, бореться з «Дніпром» та «Карпатами». Як буде, так і буде. Мені більше приносить задоволення вдала і логічна гра команди, щоб було видно на кого можна розраховувати в майбутньому. Ми майже в кожній грі випускаємо молодого і дивимося, як у нього психіка, як характер. Поки ні психіки, ні характеру, ні у кого немає. Хоча вже в 17 років футболісти повинні показувати зуби, повинні показувати пристрасть, індивідуальне бажання проявити себе, а не відштовхувати від м'яча. У нас це хвороба, а ми повинні змусити вболівальника прийти і подивитися на живого там Канчельскісп, або ще кого-то. Повинна бути якась родзинка у футболіста. Тоді і люди будуть на футбол ходити і у нас в Луцьку, і тут в Дніпрі або Кам'янському.

Судді нам теж симпатизують весь час, я їм за це вдячний, оскільки досвід теж - це велика справа. Вони нас вчать грати, вчать ставати дорослішими, тому ми претензій до них не маємо. Взагалі не маємо. І нам від цього легше живеться. Раніше як було? Ми думали, куди піти, де взяти грошей, щоб там за 100 купити, за 150 продати, і ці 50 потім дати якомусь там Рабиновичу, щоб не псував матч. А зараз що? Ми просто привіталися з суддями і все, і так легко на душі (сміх в залі). Вони на нас так дивляться, мовляв, ми якось неправильно живемо (сміх). Ну ми то раніше це розуміли, просто зараз про те не пишуть. Може багато хто не знає, але раніше життя складалося з того, що якщо футболіст отримує преміальні за перемогу, то він повинен ділитися. Як було в радянські часи? Зарплата 200 і преміальні 40 і 27 кваліфікованих команд у другій лізі СРСР в 6-й зоні. І судді ж говорили: «Ви ж премії отримуєте? Значить і нам потрібна премія!». І ми ділилися від своїх премій по десятці - і футболісти, і тренери. А зараз у нас премії скасували, ну і навіщо нас душити? Були б у нас премії, ми б вам теж збирали і давали, бо держава вам мало дає. А так вибачте. У цей плані нам легко. Спасибі, будьте здорові!", - сказав Кварцяний.