Карпати - Волинь 1:0. Догори дриґом

"Волинь" випромінювала безнадію. Але вартувало лучанам здобути одну перемогу – і картина набула яскравих барв. Успіх у Львові міг остаточно повернути лучан до життя і до межі загострити боротьбу за виживання. Підопічні Кварцяного багато зробили задля інтриги, задля успіху. Звинуватити їх в пасивності чи небажанні язик не повернеться. Та й за якістю моментів "Волинь" залишила приємне враження. Але не забила. А у свої ворота пропустила одну з небагатьох атак львівських "Карпат". І вже знову – безнадія.

Віталій Кварцяний складом не здивував. Перед воротами Кичака розташувалися четверо захисників Роман Никитюк, Сергій Логінов, Міха Горопевшек, Владислав Шаповал. Юрій Тетеренко зайняв місце в опорній зоні, працюючи пліч-о-пліч з Олегом Герасим'юком. Редван Мемешев з глибини допомагав нападникові Сергію Петрову. Такі ж функції були у Юрія Романюка з Артемом Дудіком. Останні двоє діяли з акцентом на фланги.

Тактичну побудову "Карпат" визначити було непросто. Ігор Худоб'як і Олексій Гуцуляк діяли як флангові нападники, склавши компанію центр-форвардові Гладкому. Філімонов, Чачуа, Кльоц і Матвієнко розташувалися в глибині поля, але останніх двох можна було помітити на флангах. Матвієнко тяжів до лівого боку, Кльоц – до правого. Євген Зубейко допомагав в центрі оборони Лобаю та Дитятьєву. Умовно можна говорити про 3-4-3 від Олега Дулуба.

"Волинь" повністю переграла "Карпати" у першому таймі. За всіма компонентами, окрім кількості забитих голів. Львів'яни реалізували чи не єдиний гідний момент за першу половину зустрічі. Олександр Гладкий підхопив м'яча на лівому фланзі, пройшов з ним до штрафного майданчика, прострілив на дальню стійку, звідки Гуцуляк вколотив м'яча до сітки. Можна ще пригадати непогану подачу Матвієнка з лівого флангу, вихід на ворота Олексія Гуцуляка після шикарної передачі Кльоца (Кичак збив нападника "Карпат" за межами штрафного майданчика, за що отримав попередження), штрафний удар від Худоб'яка. Можливо, "Карпати" й напрацювали на гол. Але "Волинь" напрацювала на більше.

За стартових шість хвилин лучани створили три моменти. Спочатку – неточний удар Дудіка, згодом – підступний удар Шаповала зі штрафного (Боровик витягнув), ще пізніше – вихід один на один Дудіка після передачі Петрова. Віталій Кварцяний важко мирився з тим, що його підопічні не витиснули з цих шансів гол.

Приблизно з десятої по двадцяту хвилини лучани віддали ініціативу суперникові, пропустили, а потім знову притиснули "Карпати" до їхніх воріт. Але львів'яни, варто відзначити, особливо не перечили, сконцентрувавшись на контратаках. Проте головне було – не пропустити. Після дальнього удару Герасим'юка вкотре у гру вступив Боровик.

Завершальний відрізок тайму був спокійнішим. Побільшало в'язкої боротьби. Класним дальнім ударом нагадав про себе Тетеренко. Ще варто сказати про тотальну перевагу лучан за показником кількості кутових. Все логічно: атакували гості більше, змушуючи суперника діяти на відбій.

Активно лучани розпочали й другу половину зустрічі. Але темп був нижчий, аніж у першому таймі, тому "Карпати" встигали відповідати своїми контрвипадами. Зокрема, на удар Герасим'юка львів'яни відповіли хитрим, але неточним ударом Гладкого. На удар Горопевшека після подачі кутового господарі відповіли гострою передачею Гладкого в напрямку Вербного – в останній момент захисники "Волині" перекусили випад.

Поступово темп ще знизився. "Волинь" явно втомилася, тому наприкінці матчу "Карпати" могли почувати себе вільніше. Простріл Тетеренка у напрямку Мемешева таїв у собі загрозу, але Євген Зубейко випередив опонента. Ну а далі – лише поодинокі моменти "Карпат". Гладкий взяв ініціативу на себе і пробив з середньої дистанції – вище воріт. Назар Вербний чудово перевів м'яча на Худоб'яка, Ігор різко обробив снаряд і пробив, але трохи невлучно. Дальній удар по воротах – тут вже Кичак впорався.

"Волинь" програла, хоча моментів створила достатньо і залишила по собі приємне враження. Втім, якщо не витискати дивідендів з таких матчів, – тоді з яких?