Символічна збірна 30-го туру УПЛ за версією UA-Футбол. Група 1

У 30-му турі УПЛ лідери Групи 1 не змогли здобути перемоги, умовно другим складом "Шахтар" розписав мирову з "Олімпіком", хоча команда Санжара виглядала дуже гідно. Скористалася ігровою кризою "Динамо" луганська "Зоря" і вирвала вольову перемогу. Бойовою і дуже видовищною нічиєю закінчилася битва за Лігу Європи між "Олександрією" та "Чорноморцем", і в цьому матчі, як в двох інших, є свої герої, про яких варто згадати окремо.

Заурі Махарадзе ("Олімпік" Донецьк).

Голкіпер донецької команди зробив все від себе залежне, аби "Олімпік" нав’язав "Зорі" боротьбу за бронзу. Заурі парирував складні удари Патріка, Танковського, не дав себе перехитрити Тайсону та Марлосу, впевнено грав на виходах. Без сумніву, саме завдяки Махарадзе "Олімпіку" вдалось втретє за сезон не програти "Шахтарю".

Марсіо Азеведо ("Шахтар" Донецьк).

Дивлячись на гру бразильця, залишається лишень шкодувати, що він на стільки схильний до травм. Надійно в обороні, активно в атаці – Азеведо усі 90 хвилин готовий безупинну носитись по своєму лівому флангу. Саме його ривок та простріл на дальню стійку дозволив гірникам зрівняти рахунок у грі з "Олімпіком".

Дмитро Гришко ("Олімпік" Донецьк).

Досвід – надзвичайно важлива у футболі річ. Саме завдяки цій властивості Гришко залишається одним з найстабільніших захисників вищого дивізіону. На пару з Іллой-Айєтом капітану донецької команди вдалось виключити з гри Густаво Бланко-Лещука, який за весь матч, здається, не завдав жодного удару.

В‘ячеслав Чечер ("Зоря" Луганськ).

Що вже говорити про 36-річного захисника луганської команди, який на своєму футбольному шляху, здається, бачив все. В кінці матчу проти "Динамо" кияни перебудували на гру з двома форвардами, однак ні Яремчук, ні Бєсєдін так і не змогли пробратись до воріт Шевченка. Чечер разом з Форстером стояв стіною. Ну і саме досвід дозволив В‘ячеславу виграти боротьбу у Бурди та забити неймовірно важливий гол на 37-й хвилині. Для Чечера – це 36-й м‘яч у вищому дивізіоні. Погодьтесь, непогано як для центрального захисника.

Олег Данченко ( "Чорноморець" Одеса).

Після того, як одесити залишилися в меншості, Данченко довелося закривати всю бровку, але це не позначилося на його активності, і Олег встигав, як в атаці, так і в захисті. Кілька рейдів невтомного хавбека повинні були завершитися взяттям воріт, але після передач Данченка не змогли забити Хобленко і Ковалець. А також Олег упустив відмінний момент, який сам створив - пробігши половину поля і вискочивши один на один з голкіпером, в останній момент Грицук на межі фолу встиг відібрати м'яч.

В‘ячеслав Танковський ("Шахтар" Донецьк).

Другий тур поспіль Паулу Фонсека виставляє в чемпіонаті гравців резерву. І саме Танковський демонструє гру, яка дозволяє йому з надією дивитись у наступний сезон. Далеко не факт, що Малишев буде третім в ієрархії опорних півзахисників донецького клубу. В‘ячеслав напевне побореться і зі Степаненком. В грі з "Олімпіком" він контролював центр поля та диктував темп, пасуючи виключно вперед, а не поперек.

Артем Полярус (ФК "Олександрія").

За рахунок своїх швидкісних якостей і хорошій техніці Полярус в матчі з "Чорноморцем" постійно тероризував оборону "моряків" і був найактивнішим з олександрійців. Першу жовту в матчі Каплієнко заробив саме на Артемові, а потім був вилучений, оскільки не встигав за хавбеком. Кілька небезпечних ударів завдав 14-й номер "городян", а на 83-й хвилині міг стати абсолютний героєм зустрічі, небезпечно вистрілив і зовсім трохи не влучив у ціль.

Іван Петряк ("Зоря" Луганськ).

Іван, здається, пройшов той етап, коли він вибухав яскравою грою в окремих матчах. Зараз він грає, можливо, не так ефектно, зате значно ефективніше. У ключовому поєдинку з "Динамо" Петряк, по-перше, міг сам відзначитись, якби не стійка, по-друге, асистував Бонавентурі, вивівши того на побачення з Ковалем.

Дмитро Коркішко ("Чорноморець" Одеса).

Настрій і бажання забити відчувалися у Коркішка в кожному ігровому моменті. Дмитро часто брав ініціативу на себе, кілька разів небезпечно пробивав, обігрував захисників і йшов вперед. Націленість на ворота Леванідова у атакуючого півзахисника зашкалювала, і не випадково саме Коркішко скористався чи не єдиною помилкою голкіпера "Олександрії". Також був помітний Дмитро і у відборі, часто повертаючись в свою штрафну площу.

Михайло Сергійчук ("Олімпік" Донецьк).

Історія цього форварда – прекрасний приклад того, як не можна опускати руки, а продовжувати трудитись заради успіху. Провальний період в "Карпатах", здавалось, закрив дорогу Михайлу у вищий дивізіон. Однак відновивши впевненість у "Вересі", він повернувся в еліту, аби почати забивати лідерам вітчизняного футболу. В минулому турі Сергійчук вразив ворота "Динамо", цього разу забив "Шахтарю", майстерно реалізувавши вихід один на один з Каніболоцьким.

Денніс Бонавентуре ("Зоря" Луганськ).

Луганці в останні роки демонструють неабияку інтуїцію під час придбання нападників. Даніло, Болі, ось тепер Бонавентуре, який виглядає навіть сильнішим за своїх результативних попередників. Швидкість Денніса вражає не тільки глядачів, але й захисників суперника. Показово, що в цьому сезоні він забивав "Динамо" і "Шахтарю" по два рази. Вчорашній точний удар наблизив "Зорю" до історичної бронзи.

Юрій Вернидуб ("Зоря" Луганськ).

Дуже непросто складається для луганської команди весняна частина чемпіонату. Однак на фініші сезону Юрію Вернидубу вдалось мобілізувати своїх підопічних, аби уникнути провалу аналогічно тому, який стався в минулому чемпіонаті. Звісно, нинішнє "Динамо" - це не показник, але здобути перемогу у матчі, який складався не найкращим чином, це ознака характеру та класу.