Бланко-Лещук: Натуралізація? Мені це дійсно цікаво

Нападаючий донецького "Шахтаря" Густаво Бланко-Лещук не виключив можливості виступати за збірну України.

Новоспечений чемпіон країни в інтерв'ю "Обозреватель" розповів про свій дебютний сезоні в "Шахтарі", а також зізнався, що жодного разу не спілкувався з наставником української збірної Андрієм Шевченком.

- По-перше, прийми вітання з першим чемпіонським титулом у твоєму житті. Що значить для тебе ця перемога?

- Я дуже задоволений тим, що опинився в "Шахтарі", це великий клуб. Дуже задоволений минулим чемпіонатом, бо ми стали чемпіонами і в першу чергу, я хотів би подякувати моїм партнерам по команді і технічному складу "Шахтаря" за те, що у мене був цей сезон. Ми разом провели велику роботу.

- Напевно, твоя рідня, яка має українське коріння, тебе теж вітала з чемпіонським титулом України?

- В Україні у мене рідних немає, зв'язок з ними було втрачено давно. А ось мої рідні з Аргентини, які мають українське походження, звичайно, привітали мене. Та хіба тільки вони, мої друзі теж раділи за мене, з Аргентини дзвонили не тільки родичі. Я дійсно радий нашому чемпіонства. І сім'я, і ​​друзі теж раділи разом зі мною, хоча вони і далеко, так що я цілком задоволений.

- У наступному році "Шахтарю" належить грати в Лізі чемпіонів. Наскільки цей виклик цікавий тобі?

- Звичайно, цікавий! Це турнір, в якому я дуже хотів зіграти. Його добре знають і за океаном, це турнір світового рівня, зовсім інший рівень випробувань для мене. Я докладу максимум зусиль, щоб добре зіграти в Лізі, адже вийти на цей рівень мені дуже хотілося.

- Як проходив твій період адаптації в команді? Чи відчуваєш себе тут як вдома?

- Прийняли мене тут дуже добре, з багатьма хлопцями подружився швидко. Тут багато говорять португальською, розуміти його мені більш-менш легко. Поступово, я розумію його все краще. Підхід до тренувального процесу тут відрізняється від моїх попередніх клубів, але тим цікавіше. Я вже звик до місцевих вимог.

- Ти слідкуєш за збірною України, дивишся її матчі. Вже не раз з'являлася інформація про те, що тебе можуть залучити до її лав. Кажуть, у тебе є всі шанси отримати український паспорт?

- Що можу сказати: чуток про мою натуралізації було і дуже багато, про неї говорять всюди, але ніяких сигналів від тренерського штабу збірної я не отримував. Так, це було б для мене цікаво. Якщо в збірній у мене дійсно зацікавлені, то я охоче познайомився б ближче з тренерами, поспілкувався.

- Ти навіть не знайомий з Андрієм Шевченком?

- Я, звичайно, знаю про Андрія багато, я добре знаю його як гравця. Мені розповідали, що він хороша людина, цікава особистість, але я ще поки з ним не перетинався ні разу.

- Тобто, якби була пропозиція, то ти задумався над ним?

- Звичайно, мені це дійсно цікаво. Взагалі виступати за збірну для гравця дуже важливо. Так що я готовий працювати, щоб бути корисним для збірної.

- Ти вболіваєш за аргентинців. Чув, що тобі подобається гра Ману Джинобілі. Ти стежив за "Сан-Антоніо", де грає Ману, в НБА якраз закінчився фінал Західної конференції?

- Так, я стежу за виступами аргентинських спортсменів. Це може бути баскетбол або теніс, наприклад. Якщо проходять якісь важливі матчі, то я звичайно вболіваю за аргентинських спортсменів, в Аргентині багато хороших атлетів.

- До речі, знаю, що в Україні у тебе був невеликий досвід знайомства з баскетболом. Цей вид спорту досить популярний і тут, і в Аргентині.

- Так дійсно він популярний, хоча в Аргентині я баскетболом не займався, не грав серйозно. Коли був хлопчиськом в школі, то ми грали, але не більше того. Я займався тільки футболом. А тут були зйомки телевізійної програми, де трохи грав в баскетбол.