Підсумки сезону. Дніпро. Наша молодість сильніша, ніж чужа стіна

Тему "Дніпро в сезоні 2016/17" потрібно розділяти на дві частини. Перша – про команду. Друга – про клуб. Виступ пташенят Дмитра Михайленка цілком можна охарактеризувати, як експеримент у прямому ефірі, в якому піддослідними були усі – і тренер, і футболісти. Що стосується діяльності клубу, то тут особливо й писати нічого. Проект "Футбольний клуб Дніпро" виявився неліквідною частиною бізнесу Ігоря Коломойського, яку потрібно було просто відсікти. Власник вирішив не гратись з розпродажем активів, а просто вмив руки, пустивши все за течією. А борги, як відомо, "віддають лише слабаки" (с).

Мабуть, прощання не було б таким болючим, якби Дмитро Михайленко відмовився від боротьби. Але тренер наочно продемонстрував, яким потенціалом володіє/володіла клубна академії. Ще рік тому Мирон Маркевич заявляв, що не бачить в дублі гравців, здатних підсилити його команду. Тепер же "Дніпро" видає тривалу безпрограшну серію та якби не санкції, навіть мови про виліт з вищого дивізіону не було б. Михайленку вдалось розкрити цілу плеяду молодих талантів, що гарантує і тренеру і його підопічним світле майбутнє, навіть якщо "Дніпро" взагалі зникне з футбольної карти.

Як і влітку, "Дніпро" не мав права купувати нових гравців, однак йому ніщо не заважало продавати своїх футболістів. В нормальних клубах саме трансферна діяльність є основним джерелом прибутку. Якби свого часу Ігор Коломойський та його доблесні менеджери продали Євгена Коноплянку, а не відпустили його задарма, цих грошей вистачило б не тільки борги віддати, а й безбідно жити протягом двох-трьох сезонів (в нинішньому форматі). Але у Ігоря Валерійовича свої правила гри, через що той склад, який доходив до фіналу Ліги Європи розбігся хто куди абсолютно задарма.

Але то давня історія. Взимку "Дніпро" втратив десятьох гравців, але лише на двох зміг заробити хоча б якісь гроші. Андрій Блізніченко разом з Євгеном Селезньовим та Олександром Рибкою переїхав до турецького "Карабюкспора". Transfermarkt переконує, що за півзахисника було заплачено 300 тисяч євро. В авторитетного ресурсу немає даних, скільки бельгійських "Стандард" заплатив за Валерія Лучкевича, однак в ЗМІ фігурувала цифра 1,7 млн євро.

Решта йшли як вільні агенти. Зокрема, Сергій Політило намагався знайти команду в Європі, але в підсумку опинився в Казахстані. Андерсон Піку досі команди собі не знайшов, як і Олександр Васильєв, Денис Шеліхов та Ігор Варцаба. Сергій Назаренко взагалі завершив кар‘єру. Олексій Ларін зупинив свій вибір на болгарському "Дунаві", а Євген Бохашвілі перейшов в "Рух", в якому нарешті почав відзначатись забити голами.

Звісно, Блізніченко Піку, Політило, особливо Лучкевич – це більш ніж серйозні втрати для нинішнього "Дніпра". Однак за рахунок внутрішніх резервів та нового формату чемпіонату (навесні дніпровці вже не грали з лідерами) їх відхід не став для Дмитра Михайленка катастрофою.

Під час зимових зборів "Дніпро" зазнав п‘яти поразок та лише тричі виграв. Однак не найкращі результати пояснюються важкою роботою, завдяки якій команда виглядала свіжою протягом усієї весняної частини. Втім, через відсутність досвідчених Ротаня та Кравченка, які через травми майже не грали, дніпрянам вкрай важко давався відрізок в середині другого тайму. В період з 60-ї по 75-у хвилину "Дніпро" пропустив шість голів – більше, ніж під час решти ігрових відтинків. Особливо дошкульним був провал у грі з "Карпатами", що фактично "гарантувало" команді Михайленка пониження в класі. Своє "Дніпро" добирав за рахунок потужних стартів як в першому, так і в другому таймі, а також завдяки активізації перед перервою. Саме ці періоди у виконанні біло-синьо-голубих були найрезультативнішими.

Дмитро Михайленко не став піддаватись віянням моди, як, наприклад, гра з трьома захисниками, а продовжував гнути свою лінію. Його команда, як і в першій частині сезону, грала за схемою 4-1-4-1, яка легко в залежності від обставин трансформувалась в 4-2-3-1. Втім, матч зі "Сталлю" продемонструвала, що Михайленко готовий підлаштовуватись під обставини, адже через кадрові проблеми перейшов на гру з двома форвардами, що в підсумку дозволило здобути перемогу.

Розуміючи, що його підопічні поступаються більшості суперникам в атлетизмі, Дмитро Станіславович робив ставку на швидкі атаки та контроль м‘яча (третій показник в чемпіонаті після "Динамо" та "Шахтаря" за кількістю точних передач за хвилину), завдяки чому вдавалось приховувати свої слабкі сторони. При цьому для кількох гравців тренер знайшов абсолютно нові позиції, які додали команді ефективності. Мова в першу чергу про Александру Влада, який за відсутності Ротаня та Кравченка став ключовим гравцем в центрі поля. На фланзі сезон розпочинав Вакулко, однак в підсумку був зміщений в опорну зону, натомість Чеберко навпаки отримав більше свободи для творчої роботи.

Андрій Лунін не збирався віддавати місце в основі комусь з конкурентів. Справа в обороні стабільно грав Володимир Адамюк, зліва – Володимир Польовий. Основна пара центральних захисників – Лопирьонок та Сваток. Як згадувалось вище, Вакулко діяв в опорній зоні між лініями. На один рівень з ним при атаках суперника опускався Ротань або Влад, однак якщо "Дніпро" йшов в наступ, Руслан чи Александру вже грав як атакуючий півзахисник разом з Владиславом Кочергіним. Максим Луньов та Дмитро Нагієв забронювали собі фланги атаки, Артем Довбик виграв конкуренцію у Дениса Баланюка в нападі. Навесні в окремих матчах непогано себе показав Євген Чеберко, при цьому не зважаючи на те, коли він розпочинав гру – з перших хвилин чи після виходу на заміну.

Прим. Зрозуміло, що Руслан Ротань - ключовий гравець команди, однак через травми навесні він зіграв лише в семи матчах з 15, тому в оптимальному складі його місце і зайняв Влад

У багатьох чутки про те, що Андрієм Луніним цікавляться європейські клуби, викликають лише сміх. Однак нічого дивного в тому, що вихованець недавнього фіналіста Ліги Європи, який у 18 років демонструє зрілу гру на відповідальній позиції, привертає увагу інших клубів, немає. Лунін – один з кращих в чемпіонаті за відсотком відбитих ударів. Незважаючи на вік, він впевнено керує обороною та безстрашно грає на виходах.

Звісно, не обходилось без помилок, але нинішній сезон був якраз ідеальним часом для того, щоб здобути власний гіркий досвід. За останні роки лише одному юному воротарю вдавалось дебютувати на найвищому рівні так само яскраво, проте Максим Коваль випробування славою не витримав. Подивимось, наскільки психологічно стійкий Андрій та чи готовий він до дійсно великих звершень.

У вересні Андрій Шевченко викликав до лав збірної двох форвардів "Дніпра" - Дениса Баланюка і Артема Довбика. Перспективність першого не викликала сумнівів і вже була підкріплена кількома голами на старті сезону. Виклик другого виглядав невиправданим авансом. Однак Денис конкуренцію партнеру програв повністю. Саме Довбик став основним форвардом в команді Дмитра Михайленка, суттєво додавши у всіх компонентах своєї гри. Натомість Баланюк отримав роль резервіста, яка, схоже, його вибила з колії. Тренер слабку гру Дениса пояснив так: "Він хоче проявити себе і розуміє це таким чином, що йому потрібно взяти м‘яча і створити момент самому собі. Це питання досвіду".

24-й тур. "Карпати" - "Дніпро" - 2:2

У "Дніпра" навесні було кілька перемог над суперниками, які в турнірній таблиці знаходились значно вище. Зокрема, біло-синьо-голубі перегравали "Сталь" та "Ворсклу". Однак найскладнішим опонентом з точки зору кадрового потенціалу були "Карпати". У Львові "Дніпро" першим пропустив (та ще й забив сам собі), але знайшов сили не тільки відігратись, а ще й вийти вперед – дублем відзначився Артем Довбик. І хоч перевагу втримати не вдалось (знову помилка в центрі захисту), команда Михайленка виглядала значно переконливіше за суперника та втратила кілька нагод для того, щоб здобути повноцінні три очки.

Занадто багато запитань існує щодо майбутнього клубу, щоб зараз говорити про перспективи на наступний сезон. Чи збережеться клуб у нинішньому форматі, якщо так, то в якій лізі він продовжить виступи (раніше повідомлялось про санкції від ФІФА у вигляді переведення до третього за рангом дивізіону)? Чи все ж буде створено нову юридичну особу, щоб можна було позбутись старих боргів? Знову ж таки, абсолютно не зрозуміло з ким Михайленко продовжить роботу, адже те, що на молодих гравців буде попит у міжсезоння, сумнівів не викликає.

З іншого боку, можливо, для більшості з них корисним буде продовжити співпрацю з Дмитром Михайленком. Факт того, що тренер залишається, повинен вселяти оптимізм як у гравців, так і в дніпровських вболівальників. На останній в сезоні прес-конференції Дмитро Станіславович сміливо заявив, що Дніпро найближчим часом матиме команду у вищому дивізіоні. Чи підкріплені слова тренера розумінням якогось плану дій? Ситуація повинна прояснитись найближчим часом.