Ковпак: Матч з Жиліною дав мені дуже багато не так футбольного, як життєвого досвіду

Нападник Олександр Ковпак розповів про варіанти продовження своєї футбольної кар'єри.

- Контракт з "Черкаським Дніпром" після закінчення сезону був розірваний за обопільною згодою. Зараз я відпочиваю з сім'єю і підтримую фізичну форму самостійно. Можливо, моя подальша доля проясниться в найближчі тиждень-два. За великим рахунком, мені поки не хочеться говорити про цей період кар'єри. Просто для себе вирішив, що потрібно рухатися далі.

- Чому ви в 2016 році покинули "Ворсклу"?

- У мене закінчився контракт. У той же час відбулася відверта розмова з головним тренером команди Василем Сачко. Це дорогого коштує, коли наставник чесно каже, що на тебе не розраховує. Ми потиснули один одному руки, і на цьому моя історія з "Ворсклою" закінчилася. Хоча, якщо чесно, їхати не хотілося, оскільки ми з дружиною вирішили жити в Полтаві. Але що поробиш - така футбольна доля.

- У 34 роки про завершення кар'єри замислюєтеся?

- Буває, звичайно, думки з цього приводу відвідують. Однак за бажанням, станом здоров'я, фізичним кондиціям (а тим більше - з огляду на нинішній рівень Прем'єр-ліги) відчуваю, що пару-трійку років можна було б виступати і при цьому не бути тягарем для команди. Сім'я мене в цьому питанні підтримує, тому я не можу підвести своїх близьких.

- Варіанти з Першою лігою теж розглядаються?

- Чому ні? Хочеться, щоб колектив був з високими завданнями - або хоча б ближче до дому, тобто до Полтави.

- Відклалися, напевно, в пам'яті матчі в єврокубках, яких у вашому активі не так багато?

- Звичайно. У 2008 році драматичний поєдинок в Кубку Інтертото вийшов з французьким "Ренном", якому "Таврія" програла в серії пенальті (9:10). Ну а найбільшим розчаруванням став, ви, напевно, знаєте, який матч.

- "Ворскла" - "Жиліна"?

- Так. Якби я в компенсований час потрапив в ціль із забійної позиції, то "Ворскла" пройшла б словацький клуб в третьому кваліфікаційному раунді Ліги Європи.

- Скільки ночей після цього не спали?

- Якби мені було 20 років, то цю невдачу я б переніс набагато важче. Але, благо, головний тренер мене підтримав, випустивши в стартовому складі в наступному поєдинку, проти "Шахтаря", в якому мені вдалося відзначитися. Дуже допомогла мені тоді і сім'я. Той матч дав мені дуже багато не так футбольного, як життєвого досвіду.