Герой футбольного дня. Віторіну Антунеш

Легіонер повинен бути на голову сильнішим від українця – старе, заїжджене, але актуальне правило, яке у роботі з варягами для вітчизняних клубів є своєрідним каноном.

Тема адаптації закордонних новачків до ігрової моделі "Динамо" – дуже болюча для вболівальників команди. "Динамо" протягом останніх років чимало помилялося в цій площині, наступаючи по кілька разів на одні й ті ж граблі. І тут проблема навряд чи в комусь одному – проблема комплексна. Хоча іноді причини невдалої гри того чи іншого легіонера – на поверхні.

Наприклад, Віторіну Антунеш. Про нього не можна сказати, мовляв, тренери його не розкрили, не довіряючи йому місця в основі. Не можна звинуватити португальця й в саботажі. Тренери йому довіряли і довіряють, сам Антунеш старається бути корисним для команди. Тоді чому ж стільки помилок і невдалих матчів?

Тут, ймовірно, причина в загальному рівні португальця. Якщо Антунеш не навчився захищатися у юному віці, то не навчиться цього робити і в тридцять років. Хоч як не пояснюй йому азів роботи флангового захисника. Інше запитання, що тренери не повинні в площині роботи з Антунешом знаходитися в рамках. Якщо португалець вміє добре атакувати флангом, має швидкість, але часто заграється, оголяючи зону у захисті, і програє єдиноборства один в один, тоді, можливо, доречніше використовувати його у півзахисті.

Власне, кілька матчів у якості флангового півзахисника Антунеш у "Динамо" зіграв. Але проблеми киян не в півзахисті, а саме в обороні. Тому "Динамо" й шукає лівого оборонця. Тому Хацкевич на літніх зборах і награвав Очігаву. Тому Антунеша й хочуть продати, отримавши кошти і звільнивши місце під новачка.

Вдасться чи не вдасться вигідно продати – то вже інше запитання. Але якщо легіонер не виправдовує надій і покладених на нього сподівань – тоді треба щось різко змінювати. Принаймні, старатися щось змінити.