Підсумки року. Олександрія. Заклик до змін

На початку сезону "Олександрія" вдруге в своїй історії стартувала на міжнародній арені. Володимир Шаран перед тим чітко пояснив, що цього разу підготовці до Ліги Європи буде приділено більше уваги, аніж минулого року.

Й справді, "Олександрія" ледь не здійснила прорив. Будучи в статусі "не сіяної", команда спочатку подолала румунську "Астру", а потім до останнього претендувала на вихід до групового етапу в протистоянні з БАТЕ. Лише непередбачувані обставини у вигляді травми Гітченка, а також нестача досвіду та холоднокровності завадили підопічним Шарана домогтися історичного успіху. "Олександрія" здобула повагу ціною форсування фізичної форми. Відтак, протягом осінньої частини чемпіонату України команді дуже важко давалися очки, що може вилитися в не потрапляння до першої шістки.

Принаймні, навесні олександрійцям буде непросто відіграти відставання. Три тури – і шість балів нестачі перед шостим наразі "Олімпіком", у якого ще є не зіграний матч з "Карпатами".

"Олександрія" не витрачала грошей на трансферному ринку. Команда намагається жити за засобами, тож вартісні придбання можливі лише у випадку вигідних продажів.

Відпустили як вільних агентів Володимира Прийомова та Юрія Путраша. Перший згодом опинився в "Олімпіку", а другий й досі залишається без клубу. Четверо футболістів, отримавши "вільну", поїхали закордон. Це голкіпер Андрій Новак (опинився в чемпіонаті Кіпру), півзахисники Павло М'ягков (чемпіонат Білорусі), Владислав Огіря (чемпіонат Казахстану) та Вахтанг Чантурішвілі (чемпіонат Словаччини). Дмитро Леонов пішов на пониження у класі, приєднавшись до "Колоса" з Ковалівки. А Сергій Сімінін став основним захисником "Вереса".

Влітку вже офіційно було оформлено співпрацю з колишніми гравцями "Зірки" Сіталом, Бацулою та Щедрим. Останній, щоправда, поки що не відіграв за "Олександрію" жодного матчу. Юрій Паньків, Павло Пашаєв і Максим Каленчук прийшли зі "Сталі", яка пережила реформування. Андрій Цуріков позбувся "кайданів" "Динамо" і став гравцем "Олександрії" на повноцінній основі. У вересні до команди приєднався й Олексій Довгий, який раніше також виступав за "Сталь".

Загальна вартість новачків, які приєдналися до "Олександрії" на засадах вільних агентів, становила 4,10 мільйонів євро.

Фатальні голи від БАТЕ команда пропустила в другій половині другого тайму. В подальшому "Олександрія" втрачала очки, пропускаючи голи наприкінці ігрового часу, в протистояннях з "Маріуполем" та "Олімпіком". Треба згадати й про Кубковий матч, в якому були два пропущені під час екстра-таймів. Втім, в цей період "Олександрія" також і свій гол забила, а перевела гру в додатковий час голом на 77-й хвилині.

Проблеми з фізичним станом проявлялися в іншому – у великій кількості травмованих футболістів. Антон Шендрік взагалі випав з заявки через проблеми зі здоров'ям. Щедрий жодного разу на полі так і не з'явився. Сітало, Леванідов, Запорожан, Полярус, Басов, Гітченко, Старенький, Козак, Паньків протягом чемпіонату потерпали від травм, іноді ставлячи Шарана в зовсім критичне становище.

Втім, дві зі своїх трьох перемог в першій частині УПЛ олександрійці здобули незадовго до зимової перерви. А ще була бойова і дуже енерговитратна нічия з "Динамо". Якби не поразка від "Ворскли" у 18-му турі, можна було б говорити про друге дихання команди Володимира Шарана.

Найчастіше Володимир Шаран застосовував тактику 4-2-3-1, яка могла трансформуватись, приміром, у 4-5-1 – як це було в останньому матчі проти "Динамо". В переможному поєдинку проти "Шахтаря" "Олександрія" зіграла без вираженого нападника. Попереду ситуативно опинялись то Грицук, то Полярус. Цуріков з Бацулою легко мінялися позиціями на лівому фланзі, оскільки обидва здатні зіграти і в захисті, і в півзахисті.

Атакувальний стиль команда вибрала, зокрема, в домашньому матчі проти "Ворскли", коли в основі з'явилися і Куліш, і Сітало, а з глибини діяв Грицук. Ще й атакувальні фланги в особах Цурікова і Пономаря повинні були підвищити наступальну міць команди. Той поєдинок, до слова, "Олександрія" програла, а вже в наступному вийшла у формації 4-4-1-1, де Грицук виконував роль відтягнутого нападника - плеймейкера.

Легше давалася гра на контратаках, хоча не завжди стиль суперника дозволяв застосовувати цей елемент. До того ж, не у кожному матчі "Олександрія" видавала швидкість, яку хотів бачити Шаран. З комбінаційною грою були проблеми в матчах з "Чорноморцем", "Зіркою", "Карпатами" (на виїзді), "Вересом", через що команда й втратила дуже багато дорогоцінних очок.

В центрі захисту, зважаючи на травму Шендріка, а також часту відсутність Басова, основними були Гітченко та Бондаренко. Бацула зазвичай закривав лівий фланг, а праворуч почергово виходили Пашаєв та Чеботаєв. Вони награли приблизно однакову кількість хвилин. Юрій Паньків – основний воротар.

Майже по 1 700 хвилин – у активі Запорожана та Банади. Довгий та Каленчук лише зрідка отримували шанси в центрі поля. Грицук виступав одним з лідерів команди, діючи на позиції центрального атакувального півзахисника. Полярус і Цуріков – флангові. Важлива роль у команді і Михайла Старенького, який, до прикладу, є найліпшим гравцем "Олександрії" за показниками "гол+пас". Віталій Пономар взяв участь у 23-х поєдинках – найбільше серед всіх гравців команди. Проте найчастіше використовувався як джокер – аж 14 виходів на заміну.

Артем Сітало зіграв в 21-му матчі, але проявив низьку ефективність – лише дві результативних дії.

Лідером за показником "гол+пас" команди Володимира Шарана є Сергій Старенький. Заключну частину осіннього відрізку сильно провів Артем Полярус. Але стабільно добре протягом всієї дистанції виглядав Василь Грицук.

Роллю зв'язної ланки між атакою та обороною Грицук не обмежувався. Універсалізм і різносторонність дій Василя дозволяла тренерові застосовувати його чи то на позиції опорника, чи то на позиції відтягнутого форварда. Грицук – той, хто намагався і хто міг зіграти в "Олександрії" креативно.

Один гол в 21-му матчі, 17 з яких – в основному складі, – ганебний показник для нападника. Володимир Шаран покладав на Сітала чималі надії, проте Артем проблему "Олександрії" з забивним форвардом не вирішив.

Сітало добре чіплявся за м'ячі і міг би згодитися в процесі допомоги висунутому на вістря нападникові. Але ж тренер волів, аби сам Артем завершував атаки. Коли ж доводилося з тих чи інших причин грати без Сітала, то на вістрі опинялися непрофільні футболісти. І діяли продуктивніше, аніж нападник.

Цікаво, що дехто з вболівальників пов'язував успішні підсумки матчів "Олександрії" з "Шахтарем" та "Карпатами" саме з відсутністю Сітала. Артем – то наче збірний образ більшості українських форвардів. Старання, бажання, і працьовитість є, але вміння як слід розпоряджатися моментами – ні.

Перемоги над "Сталлю" та "Карпатами" були знаковими з точки зору великої кількості забитих олександрійцями голів. Але чільне місце займає поєдинок, в якому підопічні Шарана здобули перемогу з мінімальною різницею у рахунку.

Перемога 2:1 над "Шахтарем" переписала історію "Олександрії". Ще ніколи команда з невеличкого містечка Кіровоградської області не обігрувала "гірників". До того ж, той успіх був продиктований не щасливим для аутсайдера збігом обставин, а грамотною грою підопічних Шарана.

"Олександрія" майже ідеально зіграла "від" суперника. Ефективно використала контратаки, а в захисті не відкривалася настільки, аби дозволити суперникові вільно розгулювати у штрафному майданчику чи біля нього. А ще приємно вразили дії Поляруса на завершальній фазі атак. Реалізація двох непростих моментів – приклад для форвардів, які в складі "Олександрії" забивають значно менше, аніж того хотів би Шаран.

Не минуло й тижня після завершення останнього в цьому календарному році матчу, а зі стану "Олександрії" уже лунали звістки про ймовірні кадрові втрати. Грицук, Куліш, Довгий, Пашаєв, Пономар, Басов, Козак, Чорній, Каленчук, за повідомленнями різних джерел, шукають інші варіанти роботи, що змусить клуб серйозно зайнятися процесом комплектації.

Навряд чи варто розраховувати на якісь дороговартісні придбання. Пріоритет "Олександрії" – це вільні агенти, або ж футболісти, чиє становище непевне в тому чи іншому клубі і кого можна переманити без фінансових компенсацій. Як показує практика, не завжди така модель приносить успіх, але іншого вибору у клубу немає.

Крім нападника, потрібні креативні футболісти в центр поля. А також захисники. Практично, підсилення потребує кожна ланка. Якщо відбудуться втрати вищеперерахованих футболістів, а на їхніх місцях з'являться новачки, тоді Шарану доведеться будувати нову команду вже з прицілом на наступний сезон. В такому випадку зі спокійним серцем можна прийняти не потрапляння до першої шістки, якщо таке відбудеться.

Варто звернути увагу на ще один момент. "Олександрія" – найбільш вікова команда УПЛ першої частини сезону 2017/18 з середнім віком 28,2. Колектив вже давненько потребує омолодження і без кроків в цьому напрямку ситуація може набути загрозливих рис.

Фото - UA-Футбол