Прем'єр-Ліга
Прем'єр-Ліга

Прем'єр-Ліга - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Спартанець з Перуджі. Про шлях Фабріціо Раванеллі до Києва


Смугасте життя Білого Пера

Спартанець з Перуджі. Про шлях Фабріціо Раванеллі до Києва

Леон Вургафт Автор UA-Футбол

Сьогодні стартує 28-й сезон Чемпіонату України. Оскільки флагмани українського футболу зустрічалися вчора у матчі Суперкубка, наша увага зосередиться на інших, менш статусних командах. Тому не буде великим перебільшенням заявити, що найцікавішою особистістю неділі стане Фабріціо Раванеллі. Автор голу у переможному фіналі Ліги Чемпіонів-1996 року, форвард, який забив 68 м'ячів в 160-ти матчах за "Ювентус", з них 18 - у Єврокубках, віце-капітан туринського гранда. Більше того, той "Ювентус" вважають "командою тренерів", оскільки Дідьє Дешам вже виграв Чемпіонати Франції та світу у якості наставника, Антоніо Конте - Чемпіонати Італії та Англії, Паулу Соуза, Джанлука Віаллі, Массімо Каррера також вигравали трофеї. Чи зможе приєднатися до них Раванеллі? На цей час його тренерська кар'єра надто бідна. Можливо, саме прихід до київського "Арсеналу" стане переломним моментом.

Перший Манджукіч "Ювентуса"

Перш за все, уродженець Перуджі - справжній боєць, який зробив себе сам і пробивався нагору з самих низів. У Серії А він дебютував лише в 23-річному віці в футболці "Ювентуса", до цього ж не засвітився у жодній зі збірних Італії з віковими обмеженнями. У самому туринському Топ-клубі сивочолий з 14-річного віку гравець (генетична проблема), здавалося, не мав шансів у протистоянні з Роберто Баджо, Андреасом Меллером, Віаллі, П'єрлуїджі Казірагі та юною зірочкою Алессандро Дель П'єро. Проте, де-факто він нічим не поступався їм, беручи своє завдяки швидкості, божевільній працездатності, відчайдушній праці у відборі і феноменальному хисту на голи. Порівняння Маріо Манджукіча з ним дуже сподобалося Фабріціо, оскільки обидва "ставлять команду вище індивідуалу". Щоправда, італієць вважає, що вмів забивати набагато краще, ніж хорват, та й загалом у сучасному футболі з його слабкою обороною забивав би по 60 м'ячів за сезон.

Як би там не було, для "Юве" Марчелло Ліппі, який грав за схемою 4-3-3, але за активної участі всіх атакерів у відборі, такий гравець був справжньою знахідкою. 30 м'ячів у чемпіонському сезоні 1994/95, Скудетто, а також Кубок та Суперкубок країни стали гідною нагородою. Як і донині не побитий рекорд клубу за забитими в одному єврокубковому матчі - п'ять у ворота софійського ЦСКА в Кубку УЄФА. Як і гол у переможному фіналі Ліги Чемпіонів-1996. Останній якраз і є найкращим свідченням наполегливості гравця. Вступити в боротьбу на фланзі з воротарем Едвіном ван дер Саром, обікрасти його і Франка Де Бура і влучити у ворота з гострого кута здатний далеко не кожен.

Спартанець з Перуджі. Про шлях Фабріціо Раванеллі до Києва - изображение 1

Добре його пам'ятають й у "Міддлсбро". Вже у першому матчі за команду проти "Ліверпуля" новачок зробив хет-трик. У рейтингах найкращих дебютів в історії АПЛ його ім'я найчастіше стоїть першим. Він швидко забув про страшне розчарування від фактичного вигнання з "Ювентуса" (і це відразу після голу, який приніс Кубок Чемпіонів), забив 31 гол за сезон у всіх турнірах, вивів команду до фіналів Кубка Англії та Кубка Ліги і вельми швидко став улюбленцем вболівальників. Наставник "Боро" Брайан Робсон навіть порівняв його з Аланом Ширером, який тоді розривав захисні порядки всіх англійських суперників. До речі, саме Раванеллі вигадав святкування голу підняттям футболки і надяганням її на голову. У марсельському "Олімпіку" та "Лаціо" він також змусив поважати себе. Першій команді допоміг отямитися від кількох років кризи ери після Бернара Тапі і взяти друге місце у лізі. В другій був причетний до другого Скудетто в історії клубу, а також до перемоги в Кубку Італії.

"Пот, жертовність та родина - найважливіші речі. Якщо будеш важко працювати - завжди зможеш досягти чого побажаєш. Завжди потрібно прагнути досягти найбільшого і не здаватися. Досягнення мрії власними силами приносить найбільше задоволення... Я завжди уникав дискотек, вечірок та інших подібних речей. Я присвячував усього себе футболу". Нетерпимість Раванеллі до алкоголю також добре відома. Навіть своєму 22-річному синові він не дозволяв з'являтися вдома напідпитку. Тож навряд чи дивує, що хобі такої людини стали велосипедні гонки. Біле Перо заявляє, що за допомогою цього засобу пересування долає 20000 км на рік. Він брав участь в аматорських перегонах, навіть проходив нещодавніми трасами Джиро Д'Італія, зокрема, й піднімаючись на 3000 метрів над рівнем моря. "У велосипедному спорті страждання та викид енергії набагато більші, ніж у футболі. Я віддаю перевагу велосипедній гонці над переглядом матчу середняків Серії А".

Чорне Перо

Навряд чи знайдеться статусний італійський атакер, не замішаний у скандалах, який не викликав відчуття протиріччя. Тож Фабріціо - типовий представник свого виду. Навіть більше, ніж типовий. Його прямота, чесність та пристрасть до футболу не раз викликали скандали. Були й більш серйозні речі. Вилучення через дикі фоли, нецензурна лексика на адресу тренера під час заміни і більш цензурна, але не менш жорстка критика на адресу того ж Марчелло Ліппі ("він не розуміє мене"), відкрита образа на керівництво "Юве" після вимушеного відходу, відкрита критика на адресу керівництва "Міддлсбро" через односторонні трансфери на атаку ("немає сенсу фарбувати "Феррарі", якщо немає мотору") і жахливу​​організацію тренувального процесу (часто доводилося тренуватися в парку поруч з місцевою в'язницею), критика на адресу англійських партнерів за пияцтво і неправильне харчування, бійка з одним з них, вимога не ставити в стартовий склад іншого (що той почув) - все це ще дрібниці. Інші звинувачення виглядають серйознішими. У "Реджані" йому довго не могли пробачити зниження інтенсивності гри після укладення контракту з "Ювентусом". В "Міддлсбро" звинувачували у меркантильності, у вимогах грошей, у відносинах з сумнівними особами. Після вильоту з АПЛ він виїхав до Італії, посилаючись на травму. У Марселі його навіть звинувачували у вживанні наркотиків, звинувачення на адресу гравців "Ювентуса" 90-х у вживанні допінгу не оминули й його.

Слід зазначити, що після відходу з лав "б'янконері" Фабріціо ще й відверто не щастило. Попри зоряний склад (Жуніньо, Нік Бармбі), "Міддлсбро" вилетів з АПЛ, причому здебільшого через дії керівництва. Через епідемію грипу команда не з'явилася на один з матчів ліги. Чомусь боси клубу розраховували отримати лише штраф. В підсумку саме знятих трьох очок не вистачило для того, щоб вибратися із зони вильоту. Обидва кубкових фінали команда програла. "Данді Юнайтед" та "Дербі Каунті" форвард був змушений залишити незабаром після приходу через фінансові проблеми. Тренерська кар'єра також не вдалася. Колишній тренер дитячих та юнацьких команд "Ювентуса" - фанат англійського футболу і не раз заявляв, що бажає тренувати на дорослому рівні саме на Альбіоні. Рік за роком його ім'я фігурувало в якості кандидата, щоразу він пропонував свої послуги клубам трьох вищих дивізіонів Англії. Однак в підсумку довелося задовольнятися нелондонським "Арсеналом". А 12 матчів у французькому "Аяччо" залишили негативні враження.

Спартанець з Перуджі. Про шлях Фабріціо Раванеллі до Києва - изображение 2

Спартанець у Києві

І тут ми підійшли до головного запитання: "Хто він, тренер Раванеллі?" 49-річний фахівець захоплюється працею друга Конте, відзначаючи ентузіазм і фанатичну відданість справі останнього в симбіозі з його тактичною підготовкою та детальним вивченням суперника. Професіоналізм, ентузіазм, важка праця зі стовідсотковими зусиллями, пристрасть, бойовитість, психологічна налаштованість, гра на атаку - саме такі принципи декларує Біле Перо. "Ніколи не думайте, що ви слабші за інших. Чемпіонами стають ті, хто вірять, що вони чемпіони. Без пристрасті техніка не допоможе". Якщо судити з каденції в "Аяччо", головну увагу він приділяє фізичній підготовці. "В "Ювентусі" у нас були 18 коммандос". Подібного він намагався досягти і на Корсиці, покликавши туди Джамп'єро Вентроне, одного з ідеологів фізичної підготовки "Юве".

Втім, сутичка туринського тренера, який працює з сьомої ранку до дев'ятої вечора, з корсиканською флегматичністю виявилася для гостей з П'ємонту невдалою. У команді якраз зібралися літні статусні конфліктні гравці на кшталт Гільєрмо Очоа, Адріана Муту, Томмазо Роккі, Седріка Енгбара, Бенуа Педретті. Дев'ять з 11-ти гравців стартового складу досягли 28-річного віку, четверо з них - 30-річного. Спартанські умови та тренування з солдатами місцевого гарнізону виявилися для них нестерпними. Та й небажаними. Вже за перші три місяці відбулися 15 травм (при 18-ти за весь попередній сезон). Звична цигарка в руках Муту викликала резонансну бійку між ним та тренером. А жорстка дієта, запропонована Фабріціо, в поєднанні з активним вживанням харчових добавок та вітамінів навіть викликала публічні звинувачення з боку Енгбара про те, що його змушують вживати допінг. Слушна відповідь Раванеллі: "Омегу 3, креатин та протеїн, які я пропоную вживати, може купити будь-яка бабця у звичайному супермаркеті", - не переконала гравця.

Тож не дивно, що за такої атмосфери результати бідної команди відповідали її статусу. Бойова нічия 1:1 в матчі проти ПСЖ не підсолодила пігулку найгіршого початку в історії виступів команди у Лізі 1 - сім очок у 12-ти матчах. Після п'яти поразок поспіль і відходу на 19-те місце звільнення виглядало логічним рішенням. Хоча й президент клубу Ален Орсоні назвав його "найважчим у своїй кар'єрі", дякуючи тренеру за пристрасть і працездатність, яких "ніколи ще не бачив". "Чудові люди. Я ще ніколи не бачив такий штаб. Але у мене не було вибору. Спіраль негативу закручувалася все більше". "Вони не організовані, не професіонали", - критикував тренер колишніх підопічних. "Там було неможливо працювати, неможливо застосувати італійські методи".

"Негативний досвід - також досвід", - вважає Раванеллі. "Він вчить тебе більшому, ніж позитивний". Власне, він навіть не вважає, що для успіху в тренерській справі потрібен особливий досвід, нагадуючи про того ж Конте і про Хосепа Гвардіолу, які досягли успіху вже на своїй першій великій посаді. Раціональне зерно в цьому є. Та все ж чи знайде в собі достатньо сил гравець та тренер, який підживлюється пристрастю, увагою та загальною любов'ю (і навіть ненавистю), для того, щоб тренувати скромний клуб практично без вболівальників та турнірних завдань? Чи знайде гравців, готових йти за ним, важко працювати і вислуховувати його критику? В будь-якому разі, київська каденція Білого Пера повинна бути цікавою.

Оцініть цей матеріал:
Коментарі
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти
avatar
Печник (Бабаи Харьковская об)
У автора всегда материал что надо! Спасибо, почитал с удовольствием!
Відповісти
0
0
Повернутись до новин
Коментарі 4
avatar
Печник (Бабаи Харьковская об)
У автора всегда материал что надо! Спасибо, почитал с удовольствием!
Відповісти
0
0
avatar
simargl (Чернигов)
В нашем чемпионате за счет самоотдачи и тренерских идей можно добиться хороших результатов !! Посмотрим в первом туре на птенчиков Белого Пера ))!!!
Відповісти
2
0
Фанат Українського Футболу (Київ)
Мені завжди подобався Рава, прочитав статтю із задоволенням, дякую
Відповісти
2
0
avatar
spinfloid (Kherson)
Мы еще долго будем и потом после ,допытываться ,а каким ветром его занесло в наши края ,ребятам не позавидуешь ,будут из них "спартанцев " делать ,но статус у них всё же армейский ,вот пусть и не жалуются.Ну а зритель конечно на Раванелли ходить будет ,не на Арсенал же смотреть ,что там такого невиданного ,как у других.Удачи Фабрицио,покажи им .
Відповісти
7
0

Новини Футболу

Найкращі букмекери

Букмекер
Бонус