Путівник. Кого Роман Санжар як тренер Олімпіка вивів в люди

У Романа Санжара як головного тренера "Олімпіка" сформувалася репутація спеціаліста, здатного що півроку ліпити нову команду. Відсутність стабільності в організації клубу змушувала тренерський штаб постійно або розкривати нових гравців, або реабілітувати вже списаних у небуття. Безперечно, процес продовжився б і далі, якби союз "Олімпіка" з Романом Санжаром (і його помічниками) не обірвався посеред сезону.

Що ж, нагода згадати найяскравіших футбольних персонажів, розкритих чи реанімованих тренерським чуттям Романа Миколайовича, випала несподівано. Нижче – топ-10 за версією UA-Футбол.

• Моха

"Олімпік" при Санжарі не був командою, засиленою легіонерами. Однак іноді селекційна служба знаходила за бугром футболістів, котрі додавали колективу міцності ісвоєрідного колориту. Мабуть, найяскравіший серед варягів – Моха, вихоплений "Олімпіком" у іспанській глибинці.

З "олімпі ком" він пройшов шлях від Першої ліги до міцного середняка УПЛ, ставши ласою мішенню для більш заможних клубів. Були навіть розмови про зацікавленість в персоні іспано-марокканця з боку київського "Динамо", та зрештою Моха опинився в Словаччині. І хоч розставання з "Олімпіком" виявилося не найбільш приємним, легіонера згадують благими словами.

• Заурі Махарадзе

Махарадзе – вихованець "Олімпіка", який встиг не лише тренуватися під керівництвом Романа Санжара, але й грати з ним пліч-о-пліч. Та саме з виходом в УПЛ, а потім – і в єврокубки Махарадзе набрався потрібного для воротаря досвіду і став одним з найстабільніших гравців чемпіонату України на своїй позиції. Громадськість закликала тренерів збірної України звернути увагу на Махарадзе, але швидше спрацювали грузини, чия кров тече в жилах Махарадзе за батьківською лінією. Зрештою, він змінив і клубну прописку, залишивши між собою та "Олімпіком" лише спогади.

• Максим Драченко

Вихованець черкаського футболу намагався закріпитися у "Шахтарі", але до першої команди так і не доріс. Зате в "Олімпіку" Максим став стержневим футболістом, провівши за команду близько 150 матчів. То був пік кар'єри Драченка, після чого пішов спад у вигляді переходу до "Зірки", а вже далі – до чемпіонату Казахстану.

• Станіслав Біленький

Станіслав Біленький постав на горизонті тоді, коли "Олімпік" пережив чергову кадрову революцію і зіткнувся зі значимими проблемами на позиції нападника. Молодий форвард дебютував в матчі проти "Зорі", і доволі швидко став гравцем, наближеним до основної обойми. В сумі у Біленького – шість голів за "Олімпік" в УПЛ, а також історичний дебютний гол донеччан на міжнародній арені (в ворота ПАОКа). Але, як і годиться для традицій "Олімпіка", його співпраця з клубом і командою розірвався так само стрімко, як і розпочалася його кар'єра в УПЛ.

• Іван Брікнер

Іван Брікнер – знахідка тренерського штабу Романа Санжара. До "Олімпіка" півзахисник приєднався в якості вільного агента, до того відтарабанивши чотири роки за нижчолігові "Суми". Його гол у ворота "Олександрії" назавжди залишиться в літописах історії "Олімпіка", хоча Брікнер вже не представляє цю команду.

Він провів за "Олімпік" зовсім небагато матчів (близько 25-и), але подавав чималі надії. І, безперечно, в стабільному середовищі під тренерським наглядом Санжара Брікнер міг би зростати і динамічно розвиватися як футболіст.

• Віталій Балашов

Він зіграв за "Олімпік" всього-на-всього дев'ять матчів, але є яскравою ілюстрацією того, як Роман Санжар вміє працювати з кадрами. Балашов – це приклад того, як списаний в небуття футболіст (його звинувачували у недотриманні режиму, неспортивній поведінці, апатії стосовно футболу) може розкритися за правильного тренерського підходу. Віталій, прийшовши в "Олімпік", одразу став основним його гравцем і в дев'яти поєдинках, зіграних цього сезону, був вельми помітною постаттю в побудовах команди.

Ось для кого відхід Романа Санжара з "Олімпіка" є найбільш відчутною втратою.

• Андрій Богданов

Він не зміг закріпитися в "Динамо", "Металісті", "Волині", пережив кілька невдалих закордонних відряджень і жив лише спогадами про успішну каденцію в київському "Арсеналі". Допоки не виник варіант з переходом до "Олімпіка". Саме в команді Романа Санжара Богданов пережив другу молодість, набув впевненості, яка дозволила зробити наступний крок – ще раз спробувати свого щастя в чужій країні. І цього разу Богданов дуже непогано виглядає в польській "Арка". Грає і дякує Роману Санажару за наданий йому шанс перезавантажити свою кар'єру.

• Артем Шабанов

Йому нині дістається чимало критики за гру в "Динамо", але ж Шабанов доріс до цього запрошення. Так само, як доріс до виклику в національну збірну України. І все це – під наглядом Санжара, в команді якого Артем був незамінним гравцем.

• Іван Сондей

Ще один гравець, якого "Олімпік" вже в статусі міцного середняка УПЛ знайшов у Першій лізі. Іван Сондей в команді Романа Санжара не був залізно основним гравцем, але зарекомендував себе працьовитим хлопцем, здатним в будь-який момент закрити проблемну позицію в півзахисті. Нині Іван перебуває в доволі зрілому як для футболіста віці, але продовжує рости і розвиватись. Точніше – продовжував під наглядом Санжара. Як буде далі? Поки що загадка.

• Олексій Дитятьєв

Класична історія зростання: Дитятьєв прийшов до "Олімпіка" з "Буковини", виграв з донеччанами Першу лігу, пішов на підвищення і добре зарекомендував себе в УПЛ. Настільки добре, що згодом отримав запрошення від завсідника елітарного дивізіону "Ворскли", а вже опісля, - транзитом через "Карпати, - опинився в Польщі. Й хоч кар'єра захисника розвивається не блискавично (але й на місці не тупцює), без Романа Санжара не було б і цього.

Фото - UA-Футбол