Герой футбольного дня. Олександр Караваєв

"Зоря" вже не вперше в цьому сезоні переживає міні-ренесанс. Пригадується історія з поданням Юрія Вернидуба заяви про відставку після вильоту з Ліги Європи. Тоді всіх переповняли емоції, але керівництво не наважилося на радикальний крок. Як наслідок, та ситуація стала для команди психологічним потрясінням, що вилилося в знищення київського "Арсеналу" 5:0.

Паралелі можна провести з ситуацією, котра склалася на початку 2019-го календарного року. Ні, Юрій Вернидуб не подавав у відставку після принизливих 0:5 від "Динамо", однак команду, як і минулого разу, локальна трагедія зачепила за живе. Настільки, що в наступному матчі ми знову побачили стару-добру "Зорю": зі стрімким переходом через центр поля, з широкими атаками, з нестандартними рішеннями і з яскравими постатями лідерів.

Повернувся Громов, добре зіграли флангові захисники Тимчик та Михайличенко. Навіть Пилип Будківський був корисним для команди, чіпляючись за м'ячі та асистуючи партнерам. І нарешті в своєму звичному для вболівальників "Зорі" образі постав Олександр Караваєв – як лідер і натхненник цього колективу.

Розповідь про ігрові чесноти Караваєва не дасть читачу нічого нового – з можливостями Олександра всі добре знайомі як по матчах за "Зорю", так і за виступами у національній збірній України. В контексті Караваєва нині цікавіше підняти питання залежності результатів і малюнку гри луганської команди від психологічного налаштування. Очевидно ж, що команді важко налаштовуватися на рутину, важко здобувати результат в тих поєдинках, в яких нікому нічого не потрібно доводити, а просто зіграти в свою силу. "Зорі" потрібне відповідне емоційне тло, а капітан Караваєв як ніхто інший відчуває і передає партнерам настрій.

Але чомусь у "Зорі" не було відповідного налаштування на "Динамо" в попередньому турі? Кияни завжди є тим подразником, який змушує серце суперника калатати частіше. От тільки на зимових зборах "Зоря" так і не відчула потреби розізлитися, виходячи на перший офіційний поєдинок календарного року з почуттям безпечності.

Інакше виступи "Зорі" в цьому сезоні охарактеризувати дуже складно: команда вміє грати, команда укомплектована якісними за мірками УПЛ гравцями, але аж надто часто команда не демонструє і половини свого потенціалу. І щоразу вибухає після емоційних спітчів тренера про "мужиків".

В першій шістці від "Зорі" можна очікувати чого-завгодно – від серйозних претензій на третю позицію до загрози залишитися без єврокубків взагалі.

Фото - ФК "Зоря"