Феномен Олександрії. Як команді Шарана вдалося закріпитися на третьому місці УПЛ

Нинішній сезон в Прем'єр-лізі на яскраві несподіванки небагатий. Лідирують все ті ж визнані гранди, ті ж на манежі і в боротьбі за виживання. Однак головна сенсація має всі шанси трапитися в боротьбі за бронзові медалі. Хто б міг подумати, що "Зоря", яка вважалася третьою силою, втратить безліч очок, а торішній третій призер "Ворскла" виявиться в глибокій кризі. У світлі цього зліт команди зі скромного провінційного міста, що загубився на просторах Кіровоградської області, здається справжньою сенсацією. Олександрійці вельми рівно долають турнірну дистанцію, і немов канатоходець Висоцького здатні пройти чотири чверті шляху. Проаналізуємо основні чинники підйому симпатичної команди Володимира Шарана.

Фінанси

Але ж якщо поміркувати вголос, успіхи "Олександрії" лише підтверджують загальну тенденцію. Економічна ситуація в нашому футболі ось уже п'ять років не сприяє великим фінансовим вливанням. Точніше, навпаки. Зараз викручуються лише ті, хто в умовах секвестру бюджетів здатний не тільки виживати, а навіть умудрятися розвиватися, нехай і не настільки стрімкими кроками. Для цього вистачає стабільної за нашими мірками фінансової бази, непогано налагодженої інфраструктури та, безумовно, грамотного загального керівництва.

Все це в "Олександрії" є. Фінанси не співають романси. Так, дорогих українців клуб собі дозволити не може, а легіонерів середньої руки Шаран не шанує (і правильно робить!). Зате фінансові запити добротних вітчизняних виконавців для "Олександрії" - завдання цілком посильне. У клубі нікого не балують, але ні про які затримки по зарплатах і боргах перед гравцями чутно ніколи не було. Так що доля "Ворскли" тут не повинна повторитись. В умовах сучасності - це вже не просто хліб, а навіть з маслом.

Тренер

Однозначно, "Олександрія" - одна з найбільш тренерських команд чемпіонату. У цьому сенсі на думку спадає, мабуть, лише "Зоря" Юрія Вернидуба. Володимиру Шарану за неповні шість років вдалося сколотити прекрасний колектив, де немає зірок, зате з надлишком тих, хто жадає перемог.

Будучи футболістом, Шаран відрізнявся крутим норовом, але на тренерській ниві проявляє себе як раз стриманим на компліменти і зовні скромним фахівцем. І це при тому, що його команда за вісім турів до фінішу випереджає найближчого конкурента за п'єдестал на цілих 11 пунктів. Будь-який інший би вже приміряв на себе невидиму корону. Але не Шаран! Тренер регулярно заявляє, що чіткої мети завоювати бронзу у нього немає, хоча і зазначає, що апетит приходить під час їжі. Так що там приходить - вже прийшов!

Українські тренери в основній масі вважають за краще довіряти хоча б парочці легіонерів. І в цьому Шаран також стоїть осібно. Скількох чужинців заявив клуб для участі в чемпіонаті? Аж двох. Та й то, Павло Пашаєв - вихованець українського футболу, не так давно натуралізований Азербайджаном. Є ще юний форвард Віктор Сезар, але бразилець вже дуже далекий до основного складу. Шаран рішуче ставить на своїх, і не помиляється.

Відомий мотиватор, непоганий тактик і психолог, наставник ніколи публічно не звинувачує когось, вважаючи за краще брати тягар відповідальності на себе. Чи багато ще таких тренерів в Україні ?! До того ж Шарану вдалося прищепити підопічним сильні бійцівські якості, та й колектив він згуртував по-справжньому. Один за всіх і всі за одного! При цьому наставник відмінно зарекомендував себе як тактик. У матчах з грандами "Олександрія" явно не відсиджується ззаду, прекрасно тримає оборону, чудово контратакує і класно виконує стандарти. Все це - безсумнівна заслуга Шарана.

Кадри

В Олександрії немає знаменитостей. Навмисно чи ні, Шаран зі звичайних хлопців по гвинтику зібрав відмінно працюючий механізм, що практично не дає збоїв в нинішньому сезоні. Судіть самі, з комфортним очковим гандикапом олександрійці не без підстав вважаються фаворитами в бронзовій гонці. Хлопці Шарана в 24 матчах забили 33 голи (третій результат в лізі після лідерів), пропустивши при цьому лише 21 раз (і теж - менше тільки у "Шахтаря" і "Динамо").

За останній рубіж тренер взагалі може не хвилюватися. Юрій Паньків вважається одним з найкращих голкіперів країни, і давно заслужив на увагу від тренерського штабу збірної. 34-річний страж воріт володіє божевільною реакцією і відмінно працює на лінії воріт. Під стать Юрію і центр оборони. Гренадер Антон Шендрик до зими органічно виглядав в парі з ще одним велетнем Бондаренком. Валерій пішов в "Шахтар" - не біда, адже прогресує молодий Владислав Бабогло. Справа можуть зіграти Валерій Лучкевич, Станіслав Микицей та той же Пашаєв, зліва нестримний Андрій Цуріков.

Скажіть мені, який у вас півзахист - і я скажу, яка у вас команда. Старий як світ вислів футбольного класика ідеально підходить для "Олександрії". У центрі поля під рукою у Шарана ціла когорта якісних різнопланових виконавців. Дуже добре виглядає Кирило Ковалець, який відзначився вже 5 разів в 22 матчах, до сих пір радує публіку грою і своїм футбольним довголіттям Андрій Запорожан. Прогресує Артем Полярус, все такі ж надійні досвідчені Дмитро Гречишкін, Олексій Довгий і Денис Дедечко. В наявності перспективні Максим Задерака і Євген Протасов. А вже Євген Банада - справжнє відкриття сезону. Хавбек в 22 матчах забив 7 голів, і має всі шанси отримати жаданий виклик від Андрія Шевченка. А ось Василь Грицук в нинішньому сезоні грає рідко: травми і вік все частіше дають про себе знати ...

• Ледь сітку не порвав. Лучкевич забив вперше з 2017-го року. ВІДЕО

При всьому позитиві, в атаці у "Олександрії" не все так гладко. Провідний форвард Артем Сітало набив лише 4 м'ячі. Стільки ж, скільки і його партнер Дмитро Шастал. Не густо. Ще гірше справи у Віталія Пономара, який відзначився лише одного разу, а Владислав Кулач ще навіть не дебютував в команді. На останнього дуже розраховував Шаран, але білявому форварду докучають травми.

Мотивація

Зараз "Олександрія" на коні. Безпрограшний варіант. Втримаються на третій позиції - стануть справжніми героями в очах уболівальників і керівництва, немає - завдання-мінімум вже виконане і перевиконане. Втім, Шаран, як і його підшефні, голодний до перемог і нагород. Незважаючи на непрості матчі, що залишилися, в Олександрії чітко усвідомлюють всю ціну можливого тріумфу, і зроблять все, щоб вперше в своїй історії підкорити п'єдестал. Олександрійська Попелюшка заслужила стати, як мінімум, принцесою!