Шапаренко та Болбат - головні розчарування Класичного. Про що говорити після 25го туру УПЛ

Шапаренко та Болбат стали головними розчаруваннями вечора

Якщо залишити за спиною гру, а перейти до персоналій, то правильно було б зупинитися за півзахиснику "Динамо" та захиснику "Шахтаря". Киянин знову губиться у топових матчах: за два квітневих поєдинки проти "гірників" у атаці можна згадати хіба що стіночку із Циганковим у Кубку, яку до голу не довели. Схожі думки і з приводу донеччанина. Як тільки "Динамо" стало натискати на цю зону, то Сергій одразу опинився слабкою ланкою, яку невдовзі замінили.

І якщо в Києва в заявці є достатньо центрбеків (хоч і неясно, хто ще здатен так само ефективно закрити зону), то Донецьк просто відкотився на вихідну позицію, випустивши на поле Бутка. Олександр Риженко

"Динамо" може прощатися з Циганковим, бо є Цітаішвілі

По ходу Класичного відвідували думки: чи готовий хтось із київської молоді так само органічно вписатися в гру першої команди "Динамо", як це трохи раніше зробив Миколенко? Виявилося, готовий. Цітаішвілі, що вийшов на поле по ходу другого тайму, в цілому виглядав дуже непогано і точно не став зайвим на полі, зігравши агресивніше на атаку, ніж, наприклад, Циганков на тій же позиції.

Протягом декількох крайніх трансферних вікон стабільно ходили чутки у зацікавленості західноєвропейських клубів у Циганкові. Тепер головне, щоб цей інтерес не зник, та й у самого футболіста було бажання залишити УПЛ. Олександр Риженко

Українські тренери бояться ризикувати

Перед початком туру "Маріуполь" формально був головним конкурентом "Олександрії" в боротьбі за бронзу. Як виявилось, лише формально, бо ментально Олександр Бабич був не готовий ризикувати. Та він і сам про це говорив: ціль його команди – п’яте місце. Дивно, адже перемога в цій грі хоч і не збільшувала суттєво шанси на медалі, зате могла розхитати впевненість підопічних Шарана. Зрештою, вона дозволяла б тримати ініціативу у своїх руках в перегонах зі "Зорею". Проте "Маріуполь» весь перший тайм максимальну увагу приділяв захисту власних воріт. Тим більш прикро, що після перерви азовці діяли краще за суперника, але шанс нав’язати боротьбу втратили раніше — ще на передматчевій установці. Сергій Швець

"Ворскла" ожила й, схоже, готова до першої за чотири місяці перемоги

Після минулого туру ми писали, що головна інтрига весни для полтавців —чи впадуть вони до зони плей-офф. Але дуже вчасно "Ворскла" перервала свою серію без голів, хоча все ще обходиться без перемог. Нічия із "Десною", коли за 45 хвилин хлопцям Косовського вдалося забити більше, ніж у всіх попередніх матчах 2019-го, має надихнути команду.

Ми не побачили у вівторок якесь перевтілення гидкого каченяти у лебедя. Просто команда — при традиційно важкій для себе грі — нарешті реалізувала ті моменти, які створювала й раніше. Слабо віриться, що із цієї нічиєї виросте серія без поразок. Хай там як, але "Ворсклі" зараз буде легше психологічно — не буде тиску через нездатність забити навіть найгіршим командам УПЛ. Олександр Риженко

"Зоря" перемагає з неймовірними проблемами та зусиллями

Ніхто не сперечатиметься з тим, що "Зоря" перебуває в перманентній кризі. Луганці іноді видають відверто провальні матчі. Як от з "Інгульцем" в Кубку (1:2) або в першому таймі матчу зі "Львовом". Але в біло-чорних є характер, є тренер та футболісти, які можуть на морально-вольових здобувати необхідний результат. Другий тайм протистояння з львів'янами вийшов вкрай цікавим та показовим, що залишило "Зорю" серед найкращих команд УПЛ.

Розбиратися в настільки нестабільній грі підопічних Вернидуба треба детально, аналізуючи невдалі моменти та кожного окремого гравця. Помилка Віталія Вернидуба, коли луганці пропустили, коштувала їм чималих зусиль — довелось шквалом атакувати ворота суперника, щоб відігратися й вирвати перемогу. Андрій Алфімов

Головні надії "Шахтаря" поки розчаровують

На думку експертів, які знаються на юнацькому футболі України, в таборі "Шахтаря" є двоє найталановитіших гравців атакувального плану у віці 18-20 років. Мова про вихованця академії Михайла Мудрика та Данила Сікана, якого взимку переманили з "Карпат". Останнього Фонсека навіть випускав в складі "гірників" в контрольних матчах на зборах. Звісно, зараз 18-річні форварди конкурувати за місце в основі з Мораєсом та Кайоде не можуть. Тому "Шахтар" відправив обох в оренду. Мудрику дістався кризовий "Арсенал-Київ", а Сікану — амбіційний "Маріуполь".

В 25-му турі обидва отримали місце в старті й обидва хоч і не провалились, але явно не вразили. Мудрика поміняли в перерві — в його пасиві момент, який призвів до пенальті в ворота киян. Вибір Бабичем Сікана, а не знайомого з дорослим футболом Борячука, здивував. Та ще й на матч проти "Олександрії", яка щільно грає на своїй половині поля. Звісно, міг втрутитись щасливий випадок, який зробив би гравця героєм, але все закінчилось прозаїчно – юний форвард був геть непомітним.

І ось тут виникає запитання: так який підхід у вихованні гравців буде більш ефективним? Штучне нав’язування юних талантів залежним клубам чи нехай футболісти самі на практиці докажуть своє право на місце під сонцем. Отримавши статус майбутнього "Шахтаря", важко змусити себе не розслаблятись та не відбувати номер в команді, в яку ти потрапив штучно. Хоча на інших шальках терезів – потреба ігрової практики на вищому рівні вже зараз. Питання в тому, чи буде з такої практики реальна користь? Сергій Швець