Артур Рудько — як символ сьогодення українського футболу

Український футбол змінюється. Ми, знаходячись всередині, цього майже не помічаємо. Так, кидаються в очі порожні трибуни на багатьох матчах. Так, нам не вистачає зірок калібру Соси, Фернандіньо, Мхітаряна, Тейшейри, Гомеса, Ленса, Беланда, Джуліано. Але поступово відбувається перебудова свідомості. У футболістів, тренерів, менеджерів. Не у всіх, звичайно. Але правила гри змінилися, їх починають засвоювати.

Головні нові правила — заощаджувати кошти, не переплачувати, розвивати молодих гравців, активно працювати на трансферному ринку. Причому працювати так, щоб плюс перевищував мінус, а результати команди від цього не страждали. Підручників з цієї науки немає, але є великий простір для практичної роботи.

Ще п’ять років тому у багатьох клубів УПЛ у складах можна було знайти купу футболістів, які не грали, але знаходилися у заявці, отримували зарплатню і задоволення від життя. Наразі такі солоденькі вакансії закінчилися. Але конкуренцію ніхто не відміняв, а у результаті цього процесу постійно з’являється певна кількість гравців, коефіцієнт корисної діяльності яких зменшується. Теорія еволюції Дарвіна у дії. В такому випадку потрібно дуже швидко робити висновки і перезавантажувати кар’єру.

Дуже яскравий приклад — Артур Рудько, воротар "Динамо", який цього літа вже перебрався до кіпрського клубу "Пафос". Його статистика в Києві – дуже красномовна. В сезоні-2018/2019 — нуль матчів за першу команду (13 — за молодіжний склад). В сезоні-2017/2018 — 3 матчі за першу команду, причому останній — ще 25 лютого 2018 року ("Верес" — 1:3).

Він програв конкуренцію не лише Денису Бойку, але й молодшому за себе Георгію Бущану (Рудьку — 27 років, Бущану — 25), а за спиною зачекалися шансу ще більш молоді — 21-річний Володимир Маханьков, 20-річний чемпіон світу U-20 Владислав Кучерук, медогляд з основою пройшов 17-річний Руслан Нещерет. Тому насправді потрібно було швидко міняти дислокацію.

Така ж доля спіткала 26-річного Владислава Леванідова з "Олександрії". В першій команді в минулому сезоні він провів 90 хвилин. В позаминулому — 540. Всього — сім матчів. Звичайно, тримати дорослого воротаря в запасі, маючи основним Юрія Паньківа (а в резерві — ще й 26-річного власного вихованця Дмитра Рудика), не дуже практично. Тим більше, що на підході — Кирило Злотар (1997 рік народження) та воротар молодіжної збірної України Олег Білик (1998). Про прощання з Леванідовим вже розповів головний тренер Олександрії Володимир Шаран.

...Ми ретельно передивилися ігрову статистику футболістів усіх 12-ти клубів, які виступали минулого сезону в УПЛ, і вибрали майже 40 гравців, у яких є всі підстави для зміни команди. Або, як мінімум, для фантастичної роботи на літніх зборах для того, щоб збільшити рівень своєї значущості в колективі. З цього числа ми сформували умовну топ-10 гравців, для яких цього літа важливо зробити правильний вибір.

В цьому списку є й група футболістів 1997 року народження, для яких нинішнє літо визначальне, адже в новому сезоні вони вже не будуть вважатися гравцями молодіжної заявки, а повинні включатися до дорослої заявки. Остання, на відміну від молодіжної, має обмеження — 25 гравців. Тому декому (футболістів калібру Віктора Циганкова, звичайно, цей процес турбувати не повинен) доведеться піти в оренду або попрощатися із нинішнім клубом.

Валерій БОНДАРЕНКО

("Шахтар", 03.02.1994, захисник)
В основі в сезоні-2018/2019 — 1 матч (90 хвилин).
В команді U-21 — 4 матчі (360 хвилин), 1 гол.

Можливо, йому просто не пощастило з травмою на початку 2019 року. Але навіть після відходу Івана Ордеця (пам’ятаємо, що взимку пішов ще Ярослав Ракицький) у "гірників" є квартет центральних захисників. Четвертим став 20-річний чемпіон світу Валерій Бондар. А в 25 років сидіти в запасі, нехай навіть в "Шахтарі", то не дуже розумно. Краще грати в оренді.

Олександр ГЛАГОЛА

("Шахтар", 19.07.1997, півзахисник)
В основі в сезоні-2018/2019 — 0 матчів.
В команді U-21 — 28 матчів (1787 хвилин), 11 голів.

Другий бомбардир "Шахтаря" U-21 (перший — Андрій Кулаков, 14 голів) має серйозно замислитись над своїм майбутнім. В основу гірників його не запрошували, хоча там вже грав на чотири роки молодший Михайло Мудрик, плюс взимку прибула група молодих легіонерів в групу атаки. А в новому сезоні його, як і інших футболістів (того ж Романа Яловенка), треба включати вже у дорослу заявку, яка обмежена — 25 позицій. Наразі, щоправда, ця квота не заповнена, тому теоретично Глагола ще може залишитися на півроку або навіть рік. Щоправда, це не дає відповіді на глобальне запитання — що буде в його кар’єрі далі.

Євген ГРИЦЕНКО

("Маріуполь", 05.02.1995, воротар)
В основі в сезоні-2018/2019 — 0 матчів.
В команді U-21 — 11 матчів (990 хвилин).

У "Маріуполя" є два досвідчених воротарі — Рустам Худжамов та Євген Гальчук, а в Кубку України в цьому сезоні Олександр Бабич дав шанс 21-річному Артему Поспелову. До "Маріуполя" Євген Гриценко їхав за ігровою практикою на рівні УПЛ, але грав, як і в "Шахтарі", лише в чемпіонаті U-21. В 24 роки погоджуватися на такі умови навряд чи варто. Час летить швидко, а Гриценко ще не розпочав серйозну кар’єру.

Микита КАМЕНЮКА

("Зоря", 03.06.1985, захисник)
В основі в сезоні-2018/2019 — 5 матчів (382 хвилини), 1 гол.
В команді U-21 — 3 матчі (211 хвилин).

Восени 2017-го досвідчений ветеран провів за "Зорю" лише 41 хвилину ігрового часу, після чого відправився за практикою у "Верес". Там зіграв 637 хвилин, показав, що здатен виступати на рівні УПЛ, і повернувся до "Зорі". Але за весь сезон-2018/2019 лише п’ять разів вийшов на поле. В команді з’явилися набагато молодші конкуренти на флангах захисту. Звичайно такі розклади — привід замислитися. Каменюка може й нікуди не йти — в 34 роки він може собі таке дозволити. Але команди, які потребують досвідчених майстрів, цілком можуть зацікавити його місцем в основі.

Микита КРАВЧЕНКО

("Динамо", 14.06.1997, захисник)
В основі в сезоні-2018/2019 — 2 матчі (143 хвилини).
В команді U-21 — 22 матчі (1494 хвилини), 2 гола.

Раніше він грав на фланзі у півзахисті, але після того, як Олександр Тимчик пішов в оренду до "Сталі" (а потім — "Зорі"), Микита Кравченко замінив його у молодіжному складі "Динамо" на позиції правого захисника. В основі киян її закриває Томаш Кенджора, до від’їзду у Туреччину закривав ще й Микола Морозюк. Перспективи Кравченка бути другим номером праворуч у захисті на новий сезон здавалися непоганими, але "Динамо" забирає з "Зорі" основного правого захисника національної збірної України Олександра Караваєва. А Кравченко до того ж потрібно переводити з молодіжної заявки до дорослої, тому краще йому — шукати команду для отримання ігрової практики.

Олег КУДРИК

("Шахтар", 17.10.1996, воротар)
В основі в сезоні-2018/2019 — 1 матч (90 хвилин).
В команді U-21 — 12 матчів (1047 хвилин).

Основний воротар знаменитої команди "Шахтаря" U-19, яка в 2015 році стала фіналістом Юнацької ліги УЄФА з того часу провів за основу гірників лише два матчі. Перший — 31 травня 2017 року ("Олександрія" — 1:1), другий — 30 травня 2019 року ("Львів" — 3:0). За чотирирічний термін — дуже мало, навіть зважаючи на той факт, що №1 у "Шахтаря" — Андрій П'ятов. До статусу другого воротаря клубу Кудрик жодного разу не дотягнувся (в сезоні-2015/2016 це були Антон Каніболоцький та Богдан Сарнавський, потім — Микита Шевченко, в цьому сезоні — Олексій Шевченко). А вже дебютний матч за першу команду "Шахтаря" провів 17-річний Анатолій Трубін, який, до речі, поїхав на збори з основою...

Володимир МАХАНЬКОВ

("Динамо", 29.10.1997, воротар)
В основі в сезоні-2018/2019 — 0 матчів.
В команді U-21 — 5 матчів (450 хвилин).

В рейтингу клубних воротарів "Динамо" він два роки був четвертим. Після відходу Артура Рудька — третім, але з чемпіонату світу в Польщі повернувся Владислав Кучерук, котрому теж потрібна ігрова практика. Чемпіонами світу ж не розкидаються, правда? Тому Володимиру Маханькову, який показав свої здібності у чемпіонаті U-21, потрібно визначитися — чи готовий він сидіти за спинами Дениса Бойка та Георгія Бущана і чекати. І не забувати, що 20-річний Кучерук, а також 17-річний Руслан Нещерет, який проходив медогляд з основою, поступово будуть його підтискати.

Дмитро САУТІН

("Карпати", 22.04.1997, нападник)
В основі в сезоні-2018/2019 — 0 матчів.
В команді U-21 — 25 матчів (2249 хвилин), 6 голів.

Приблизно те ж саме, що стосується Олександра Глаголи, можна сказати і про Дмитра Саутіна. Він — другий бомбардир "Карпат" U-21 в минулому сезоні (перший — Ростислав Лях, який молодший на три с половиною роки), а статус гравця молодіжної заявки цього літа втрачається. В "Карпатах", щоправда, багатьом своїм вихованцям дають шанс. Але однолітки Саутіна — Мар’ян Швед чи Олексій Гуцуляк — вже кілька сезонів провели в УПЛ. Тому це міжсезоння для нього показове.

Андрій ТОТОВИЦЬКИЙ

("Шахтар", 20.01.1993, півзахисник)
В основі в сезоні-2018/2019 — 8 матчів (266 хвилин), 1 гол.
В команді U-21 — 2 матчі (180 хвилин), 1 гол.

На відміну від Сергія Болбата, який і в першій частині сезону провів 14 матчів (2 гола), а в 2019 році взагалі перекваліфікувався і став основним правим захисником (ще 16 матчів і 1 гол), Андрій Тотовицький переходом річної давнини з "Маріуполя" до "Шахтаря" не може бути задоволений. Двічі він зіграв у липні, двічі — у серпні, двічі — у жовтні (тоді ж забив гол "Олімпіку"), ще по разу — у грудні та у березні. Після цього ще вийшов на поле у складі "Шахтаря" U-21 у квітні. Враховуючи, що взимку кількість його конкурентів в групі атаки збільшилася, 26-річному футболісту може знову не знайтися місця на полі. Навіщо ж сидіти в глибокому запасі?

Іцукі УРАТА

("Зоря", 29.01.1997, захисник)
В основі в сезоні-2018/2019 — 0 матчів.
В команді U-21 — 6 матчів (369 хвилин).

Японського легіонера запрошували до "Зорі" явно не з метою посилення команди U-21, але про існування такого персонажа знали лише ті, хто слідкує за молодіжним чемпіонатом України. Якщо українських футболістів 1997 року народження ще можна тримати у складі, придивляючись до них (хоча по Олександру Тимчику і Богдану Михайличенку і так все ясно — вони в основі), то з іноземними гравцями треба визначатися скоріше. Тим більше — віковий ценз вже у дії.