Пятов: З ностальгією згадуємо Донбас Арену, все не дочекаємося, як повернемося і зіграємо там

Воротар "Шахтаря" Андрій Пятов відповів на запитання вболівальників

– Опиши свій перший день у "Шахтарі".
– Добре його пам’ятаю. Приїхав, мене зустрів Дмитро Чигринський, і я днів п’ять жив у нього. Ми були добре знайомими за збірною. Щиро йому дякую, він здійснив невелику адаптацію. Прибув на базу й думав, що зараз оберу собі ігровий номер, а там мені вже видали екіпірування з 30-м і побажали успіху.

– Чигринський або Ракицький: чиї діагоналі крутіші?
– Ну, тут не можна порівнювати. Вони дещо різнопланові футболісти. Можна довго розповідати, однак вони для мене обидва найкращі. У Дмитра шалена права, в Ярослава – ліва.

– Чи хотів колись перейти до іншого клубу?
– Ні. З "Ворскли" хотів перейти до "Шахтаря", що й зробив. А тут я ніколи не мав ні пропозицій, ні навіть думок про це.

– Маєш намір завершити кар’єру в "Шахтарі"?
– Хотілося б. Передусім усе залежить від мене та моїх амбіцій. Коли як гравець улаштовуватиму клуб, а тренери бачитимуть у мені підсилення, планую грати, скільки потрібно.

– Які були емоції, коли дізнався, що Дарійо Срна повертається до "Шахтаря"?
– Дуже зрадів і відразу його привітав. Дарійо – наша легенда, багаторічний капітан. Повірте, його досвід нам ще дуже допоможе.

– Як ви взаємодієте із Срною на тренуваннях?
– Він уже тренер, в іншому статусі. Якщо б хорвати мали імена по батькові, я б його по батькові називав. До Дарійо завжди можна і за порадою звернутись, і просто поспілкуватися. Також можна обговорити з ним певні питання, і він повідомить про них тренера.

– Чи реально обійти Дарійо за кількістю матчів за "Шахтар"?
– О, я йому сказав, що він рано закінчив! Якщо серйозно, дай Боже, щоб здоров’я було. Я ніколи не гнався за особистими досягненнями або рекордами. Для мене головне – успіх команди. Усі пам’ятатимуть, коли вона вигравала чемпіонати й кубки.

– Твій улюблений матч на "Донбас Арені"?
– Кожен – улюблений. Ми вже так скучили! З ностальгією згадуємо, все не дочекаємось, як повернемося й ще зіграємо свої найкращі матчі. Мріємо, чекаємо та сподіваємось, що нарешті буде мир.

– Що нового встиг почерпнути в роботі з Луїшем Каштру?
– Він вихований, трохи скромний тренер. Ще чимало доведеться подолати. У нас геть інша гра, розстановка. Наразі не всі хлопці зрозуміли правильне позиціонування на полі. Ми працюємо, час ще є.

– Чи дістанетесь 1/4 фіналу Ліги чемпіонів нинішнього сезону?
– Хотілося б. Багато що залежить насамперед від жеребкування, якого ми з нетерпінням чекаємо. Ставитимемо завдання. Перше в "Шахтаря" завжди – вихід із групи. Не забігатимемо наперед, однак поставлене завдання вирішуватимемо.

– Із ким хотілося б зустрітись?
– Тільки не з "Манчестер Сіті" – не треба втретє поспіль. Я вже говорив, що люблю зустрічатися з командами, з якими раніше ще не грали. Це цікаво. Наприклад, "Ліверпуль".

– Фінал Ліги чемпіонів проходитиме в Стамбулі. Чи готовий здійняти там трофей за 11 років після перемоги в Кубку УЄФА?
– Ми дуже старатимемось, я вам обіцяю. Докладемо всіх зусиль, а чи вдасться, покаже сезон.

– Яку рукавицю надіваєш першою?
– Ліву. І я не забобонний. Праву не надіваю, щоб перед грою привітатись із суперниками й суддями.

– Твій головний трофей у житті?
– Мої діти та моя дружина. Моя родина – найбільший трофей.