Геннадій Литовченко: Вболівальники образилися за перехід в Динамо. Але це було не з нашої волі

Геннадій Литовченко - знаковий футболіст в історії "Дніпра". В його колекції усі три комплекти нагород чемпіонату СРСР - в 1983-му він вигравав золото, в 1987-му - срібло, в 1984-м і 1985-м - бронзу. Як представник "Дніпра" він їздив на Чемпіонат світу 1986-го. Очевидно, що Геннадій Володимирович не може бути байдужим до зникнення клубу, який його виховав.

- У 2018 році "Дніпро" відсвяткував своє 100-річчя. В червні стало зрозуміло, що клуб припинив своє існування. Які почуття переживаєте в зв'язку з такою "подією"?

- "Дніпро" одна з небагатьох команд в Україні зі своїм ім'ям та історією. І те, що її розвалили для мене - це шок. "Дніпро" дав мені путівку в життя, я навчився грати в футбол в цій команді, тому для мене це болісно.

- Які події, пов'язані з командою, для вас особливо пам'ятні?

- В першу чергу це те, що я заграв в великий футбол в цій команді. З "Дніпром" вперше, як я, так і вся команда стала чемпіоном СРСР 1983 року. Звичайно в пам'яті всі матчі, проведені в футболці клубу. А найяскравіший момент, безсумнівно, - це "золотий матч" проти московського "Спартака", після якого ми завоювали золоті медалі. Це сталося не за два або три тури, а все вирішилося в очній зустрічі, і ми довели, що були сильнішими, і це багато коштує.

- У 1987-му році вам і Протасову довелося розлучитися з улюбленою командою - "Дніпром". Прийшов час служити, і щоб не потрапити в руки армійців, ви обидва перейшли в київське "Динамо". З яким почуттям покидали клуб, і чи було бажання після служби в органах МВС повернутися в рідні пенати?

- Було двояке відчуття. З одного боку, йти не хотілося, а з іншого хотілося пограти на більш високому рівні. І як раз прийшов час віддати борг батьківщині. Все накопичилося в одне, тому вийшов цей перехід. А потім, ходити туди-сюди не хотілося, це було б неправильно. Раз вирішили, значить, так повинно було бути. Тим більше, вболівальники дуже образилися на нас, що пішли. Але це сталося не з нашої волі, а через обставини. (Від автора - пам'ятається перша гра в чемпіонаті 1987 року "Дніпро" - "Динамо". Валерій Лобановський не ризикнув поставити на гру Литовченко і Протасова. Поєдинок завершився в нічию 0:0). Після "Дніпра" я потрапив в "Динамо", а потім в 1990 році зробив ще один крок у кар'єрі - поїхав грати за кордон в грецький "Олімпіакос". Це життя.

- Хто винен у зникненні "Дніпра"? І чи є надія на "воскресіння" клубу?

- Що ми не знаємо, хто винен! Не знаю всієї таємниці, але є інформація, що СК "Дніпро-1" та ж команда, тільки трохи змінена в назві, відбулося злиття. Одне зрозуміло, що двох команд в Дніпрі не буде. "Дніпро-1" вийшов в УПЛ, тому буде цікаво подивитися, на що новий клуб з новою назвою буде здатний. Головне - представляє місто Дніпро.