З елітних країв. Найбільш пам'ятні легіонери з країн європейської топ-п'ятірки

Легіонерами в нашому чемпіонаті давно нікого не здивуєш. Бразильці, камерунцi, нігерійцi і аргентинці на українських полях не в дивину. Куди рідше в наших краях опиняються представники країн європейської топ-п'ятірки. І якщо англійців в нашому чемпіонаті ще не було, то німці, італійці, французи і іспанці хоч і рідко, але заходили. Вчора стало відомо, що першоліговий "Агробізнес" посилився іспанцем Педро Гарсіа, що, власне, і підштовхнуло на написання цього матеріалу. Згадаймо десятку найцікавіших персонажів з країн топ-п'ятірки, що залишили слід в українському чемпіонаті.

Крістіано Лукареллі (Італія)

Італійців в Україні було не так багато, і одіозний форвард стоїть осібно. І є від чого. Як же, навіть у збірній Італії, на ті часи - дуже потужній, встиг пограти. Лукареллі сенсаційно опинився в "Шахтарі" в сезоні 2007/08, однак по-справжньому своїм не став.
Нова реальність була явно в дивину колоритному апеннінцю, і зігравши всього в 12 поєдинках (4 голи), Крістіано повернувся на батьківщину. Там таранний форвард ще трохи пограв, після чого завершив активні виступи.

Лукас Перес (Іспанія)

А цей уродженець іспанської Ла-Коруньї напевно встиг запам'ятатися львівським шанувальникам футболу. В "Карпатах" Лукас цвів і пах, забиваючи голи на всі смаки. За два роки в футболці галичан креативний футболіст набігав 51 поєдинок, в яких встиг відзначитися 14 разів. Що сталося далі - пам'ятають усі. Опинившись в "Динамо", Лукас не сподобався Олегу Блохіну і виступав лише за дубль. В основі іспанець так і не провів ні хвилини, після чого поїхав геть. Потім в його кар'єрі все складалося явно веселіше, ніж у Києві, але це вже, як то кажуть, зовсім інша історія.

Сiто Рієра (Іспанія)

Цей земляк тореадорів залишив слід в "Чорноморці", причому в яскраві для клубу часи. Пам'ятайте бойову команду Григорчука? Рієра був одним з тих хлопців. За три сезони в Україні Сiто зіграв 37 поєдинків, тричі відзначившись у воротах суперників. Все йшло цілком непогано, але незабаром нашу країну струсонули відомі події, і з УПЛ купою потягнулося більшість іноземців. Останній сезон Рієра провів у Польщі, і зараз перебуває в активному пошуку нового клубу.

Фран Соль (Іспанія)

Iспанський форвард, що добре запалював у голландському "Віллемi II", взимку з величезною помпою переходив до лав "Динамо". Тоді здавалося: ось тепер проблеми в атаці вирішені. Але відмінно почавши в Лізі Європи і забивши в УПЛ, Фран швиденько отримав травму і тільки цього літа повернувся в основну обойму. Хацкевич дуже розраховує на забивного нападника в новому сезоні.

Давід Одонкор (Німеччина)

Не пiду проти істини, якщо скажу, що цей здоровань з супербіографією - найколоритнiший персонаж з нашого списку. Погравши в дортмундськiй "Боруссії" і завоювавши з нею чемпіонське звання, Давід і в збірній Німеччини досяг чималих висот - бронза Чемпіонату світу-2006 і вихід у фінал Євро-2008. Найцікавіше, що гравець з таким послужним списком приїхав не в "Динамо", "Шахтар" або "Дніпро", а в скромну "Говерлу". Розчулили офіційні дані його антропометрії - при зрості 172 см Одонкор важив явно за 80, хоча зазначена цифра була більш скромною - 74 кг. Проте, свої два голи в 14 матчах в Україні він забив, а після Ужгорода фактично завершив ігрову кар'єру.

Дем'єн Ле Таллек (Франція)

Безсумнівно, легіонер із знаком якості як для нашого чемпіонату. У "Говерлі" французький форвард був одним з лідерів впродовж двох сезонів 2012/13 і 2013/14. Ле Таллек швидко знайшов свою гру, і в підсумку за 41 матч забив сім м'ячів. Не так багато, але Дем'єн був вельми корисний і в підіграванні, а іноді фактично особисто витягував матчі. Здавалося, що після Ужгорода на форварда звернуть уваги більш статусні клуби, але втрутилися ті самі події. Француз поїхав з нашого чемпіонату, а останній сезон відіграв за "Монпельє".

Франк Джа Джедже (Франція)

Як і Рієра, Франк був в тому самому григорчуковському "Чорноморці", і не просто так - а одним з його лідерів. Форвард, який до українського етапу десять років відіграв у Франції і викликався до всіх молодіжних збірних цієї країни, відразу ж показав серйозний рівень. Забивав не особливо багато (всього 7 м'ячів в 38 матчах за "моряків"), однак без його участі обходились лише рідкісні атаки команди. Джедже запам'ятався кількома красивими м'ячами, і став одним з символів періоду одеського ренесансу. Після України футбольна доля Франка складається непросто - нападник вже змінив шість клубів, в яких себе до ладу не знайшов.

Бенуа Тремулінас (Франція)

З підписанням цього талановитого гравця в Києві шість років тому сподівалися надовго закрити позицію лівого захисника. Ще б пак, Бенуа і в "Бордо" був на перших ролях, і в збірну Франції запрошувався. Дебют в "Динамо" вийшов обнадійливим: відмінна гра проти "Севастополя" і гольова передача. На жаль, той матч так і залишився мало не єдиною світлою плямою в українській кар'єрі Тремулінаса. Через травми співвітчизник Рішара і Бельмондо за два сезони в Києві зіграв лише 10 поєдинків і логічно вирішив змінити обстановку. Через деякий час Бенуа опинився навіть в міцній "Севільї", але і там через підвищену травматичнiсть довго не протримався. Зовсім недавно Тремулінас вирішив й зовсім завершити професійну кар'єру.

Алассан Н`Діайе (Франція)

Зовнішність цього опорника викликала одночасно і жах і посмішку. При зрості 195 см Алассан важив аж 100 (!) кг. При цьому на поле француз віддавався на всі сто, зігравши 10 матчів у футболці "Чорноморця" (напевно з розміром XL). Правда, голами відзначитися потужний футболіст не встиг, зате через кожен матч отримував жовті картки і один раз навіть був вилучений з поля. На жаль, його одіссея в Одесі вийшла короткочасною, і зовсім скоро він залишив Україну.

Давiд Фаупала (Франція)

Вихований в структурі самого "Манчестер Сіті", він ще зовсім недавно грав за "Зорю". Як правило, надій Юрія Вернидуба не виправдовував. При цьому наставник продовжував довіряти Давiду місце на вістрі, але віддачі все не було. Перш за все, гольової. За 13 матчів в УПЛ Фаупала не спромігся забити жодного разу, а в поєдинку з "Динамо" (4:0) ще й не реалізував пенальті. Після українського періоду форвард поїхав шукати щастя на сонячний Кіпр.