Руслан Зубков: У 2015 у Шахтаря була сильніша команда

Півзахисник ФК "Львів" Руслан Зубков розповів про свій дебют за "синьо-золотих левів", про адаптацію в колективі, про майбутній матч з "Дніпром-1" і минулий матч з "Шахтарем" (0:2).

– Руслане, ти нарешті дебютував за ФК "Львів" в офіційних матчах, зігравши 15 хвилин у поєдинку 4-го туру проти донецького "Шахтаря". Як оцінюєш свій перший виступ за львівський клуб? Складно було увійти в гру проти чемпіона України?

– Звичайно складно! Проти таких команд завжди складно грати. Намагався виконати установку тренера. Богдан Ігорович захотів підняти вище Мартана і Приймака, а я повинен був виконувати функції опорного півзахисника. І намагатися перехоплювати м’ячі, які вони "ріжуть" передачами між лініями. Ну і намагатися грати всі м’ячі вперед.

– Як вважаєш, за відведений тобі час впорався з поставленим завданням тренера?

– Не знаю. Мені здається, що якщо гол не пропустили, то, напевно, так. Щоправда, й не забили. Але це вже тренеру оцінювати мою гру. Він подякував усім за гру. Все-таки хлопці старалися, билися на футбольному полі.

– Більшість ігрового часу ти спостерігав за матчем з лави запасних і мав можливість оцінити гру. Як вважаєш, чи були шанси у "Львова" по такій грі з "Шахтарем"?

– Чесно кажучи, я не люблю говорити за будь-які шанси. Тому що футбол – непередбачуваний вид спорту. Це не теніс, не індивідуальний вид спорту. Це командний вид спорту. Тут може припуститися помилки будь-хто з футболістів – як у нас, так і у суперників. Хлопці старалися грати, щось не вийшло. Припустилися двох-трьох помилок, пропустили два голи. Попереду не вийшло сильно загострювати і створити "Шахтарю" проблеми.

– До цього моменту ти востаннє грав в Прем’єр-лізі в 2015 році – в складі тоді ще маріупольського "Іллічівця". Як тобі рівень вищого українського дивізіону на поточний момент в порівнянні з тим, що було 4 роки тому? Чи мав досвід протистоянь з "Шахтарем"?

– Рівень футболу змінився. Коли я грав проти "Шахтаря", у них у складі ще були Тейшейра, Коста, Гладкий, Фред. У "Шахтаря", звичайно, команда сильніше була, ніж зараз. Але і зараз вона хороша, не можна сказати, що "гірники" стали на рівень гірше. Просто тих футболістів вони продали, заробили грошей, приїхали інші гравці.

– Зіграно вже 4 матчі і "Львів" після трьох поразок поспіль на цей момент знаходиться на передостанньому місці в таблиці. Попереду – матч з "Дніпром-1", в якому "синьо-золотим левам" необхідно обов’язково брати очки, щоб підтверджувати амбіції на сезон. Що скажеш про суперника?

– "Дніпро-1" вважається дебютантом вищого дивізіону. Але я би враховував не назву команди, а футболістів, які в ній виступають. Там далеко не дебютанти вищої ліги грають. Це важливий фактор. Проти "Дніпра-1" буде важко, тим більше, що ми будемо грати на виїзді. Але це команда нашого рівня, якої цілком реально протистояти.

Я сподіваюся, що ми все-таки трохи вище рівнем, оскільки у них чимало молодих футболістів в основному складі. "Дніпро-1" – нам по зубах. Інша справа, як складеться наша гра. Ми, безумовно, їхатимемо до Дніпра лише за трьома очками. У нас немає інших варіантів, ми більше не можемо собі дозволити втрачати турнірні бали.

– Але "Львів" протягом тривалого часу частіше набирав очки на виїзді, ніж удома. Як можна пояснити цей парадокс?

– Будемо намагатися зламати цю традицію. Мені хлопці говорили, що "Львів" не може перемогти в рідних стінах з минулої осені. Це дуже довго. Хочемо порадувати уболівальників довгоочікуваною перемогою і самим переступити через такий собі бар’єр.

У нинішньому чемпіонаті шансів для цього поки було небагато – грали проти "Динамо" і "Шахтаря". З ними все-таки важкувато. Можна на щось розраховувати, але ж усі розуміють різницю в силі клубів.

Дива не сталося, але будемо чекати "Маріуполь" після "Дніпра-1". Зараз же голова забита виключно грою проти "Дніпра-1". Потім вже будемо налаштовуватися на "Маріуполь".

– У фінальних миттєвостях матчу з "Шахтарем" ти напевно встиг відчути атмосферу "Арени Львів". Як тобі підтримка вболівальників?

Чудова! Я вже грав на "Арені Львів". Але в ролі гостя. Проти "Шахтаря", коли він ще грав у Львові. Я ж був у складі кропивницької "Зірки" – дебютанта Прем’єр-ліги. Ми програли 1:4.

Прекрасний стадіон, прекрасна атмосфера! У нас вірили, нас підтримували. Думаю, що люди, які прийшли на матч, стали свідками того, що на футбольному полі був єдиний колектив. Що ми намагалися протистояти "Шахтарю", не опустили рук, а билися до кінця. Головне, щоб ми надалі домагалися результатів, а люди приходили підтримувати нас на стадіон. Ми ж граємо для вболівальників. Футбол – видовищний вид спорту, люди приходять подивитися на видовище. Будемо намагатися його подарувати хорошою грою і гідними результатами.

– Ти вже кілька місяців знаходишся в розташуванні львівського клубу. Вже адаптувався до гри команди, до колективу?

– Я вже адаптувався до колективу. Дякую усім футболістам за це, а особливо капітану команди – Сергію Борзенку. Це важливий фактор, адже атмосфера у колективі йде від капітана. Мене чудово прийняли, включаючи бразильців. Я з ними дуже добре спілкуюся.

– Якою мовою?

– Англійською. Ще є мова жестів. Я португальську не розумію, а якщо спілкуюся з тим, хто не знає англійську, то виходить такий собі "суржик" (посміхається).

– Минулого сезону Олександр Насонов незмінно визнавався найкращим у негласній номінації "найвеселіший у колективі". Як корінний одесит, чи маєш намір поборотися за пальму першості?

– Я не претендую ні на які звання: "найвеселіший" або "найсмішніший". Я намагаюся не зраджувати собі і поводитися у колективі так, як в звичайному житті. Ні під кого не підлаштовуюся, я такий, який є. І команда мене таким прийняла. Це – найголовніше!