Жерсон Родрігес. Конкурент Бєсєдіна або жертва революції?

Цей хлопець з'явився в Києві два місяці тому. "Динамо", яке тоді ще очолював Олександр Хацкевич, конче потрібен був форвард, і такий був знайдений в особі португальця з люксембурзьким паспортом. Причому помічений футболіст був безпосередньо в іграх за збірну. Люксембург знаходиться в одній відбірковій групі з Україною, і надав команді Андрія Шевченка вельми гідний опір. У березневому поєдинку (1:2) Жерсон Родрігес проявив себе з кращого боку, і лише автогол в компенсований час дещо затьмарив загальне хороше враження від дій високорослого футболіста. Але це лише частковість, яка може трапитися з кожним.

"Динамо" в останні роки з форвардами відверто не щастить. Артем Бєсєдін нестабільний, Назарія Русина відправили набиратися практики в "Зорю", а такий довгоочікуваний Фран Соль через травму пропустив майже півроку. Очевидно, Хацкевич побачив в Родрігесі якщо не панацею від усіх бід, то явно відповідну персону. Такого собі другого Мбокані. І справді, люксембуржец зовні схожий на опального Дьємерсі, що нині регулярно забиває за бельгійський "Антверпен". Настільки ж високий, потужний фізично, чіпкий, прекрасно працюючий з м'ячем і агресивний, та ще й на десять років молодший за Мбокані.

Здавалося б, що ще потрібно?! Ось же він, довгоочікуваний наконечник атак! Однак, все не так просто. А якщо бути зовсім точним - зовсім непросто. І справа тут в простій і банальній речі. Родрігес, на відміну від того ж Мбокані, - зовсім не форвард. Основне амплуа Жерсона - лівий вінгер, тобто за своєю сутністю він - фактичний конкурент Вербича та Де Пени, але ніяк не Бєсєдіна з Солем. При цьому Родрігес має набір відмінних якостей для гри на вістрі. Він прекрасно відкривається у вільні зони, чіпляється за м'ячі, але як раз із завершальним ударом має певні труднощі. Статистика - річ уперта, і вона показує, що Родрігес лише 20% своїх ударів завдає у площину воріт. До того ж гравця постійно тягне на рідній лівий фланг. Навіть в ті моменти, коли він повинен шукати щастя безпосередньо в штрафному майданчику і перед ним.

Є чітке відчуття, що поява Родрігеса в "Динамо" була дещо стихійною і стратегічно не виправданою. Дуже нагадало слова старої пісні: "Это я тебя придумала. Стань таким, как я хочу". Так ось, Хацкевич придумав форварда Родрігеса і повірив у це. У минулому сезоні білорус таким же чином хотів переорієнтувати в форварда бразильського вінгера Буено. Що з цього вийшло і чим все закінчилося - не буду нагадувати. До того ж, як виявилося, прихід Родрігеса майже збігся із звільненням Хацкевича, а опинитися в клубі в період зміни тренера - такого і ворогу не побажаєш. Тренера, під ідеї якого футболіст, власне, і переїжджав в Україну...

На відміну від ситуації з Буено, з Родрігесом все трохи оптимістичніше. Але тільки трохи. Який головний показник ефективності гри нападника? Вірно, забиті м'ячі. А що в цьому плані у 24-річного Жерсона? Люксембурзькі клуби не беремо. Так ось, за скромний нідерландський "Телстар" в 12 матчах він забив тільки тричі. В "Шерифi" було веселіше - 8 голів в 22 зустрічах, але рівень молдавського чемпіонату навіть середнім не назвеш. І, нарешті, 5 м'ячів в 15 матчах за "Джубіло Івата", але останній клуб - безпросвітний аутсайдер чемпіонату Японії. В "Динамо" ж Родрігес забив лише двічі - "Шахтарю" і "Зорі". Не порожньо, але і не густо...

Очевидно, що за нинішньої диспозиції, Олексій Михайличенко логічно віддає перевагу на вістрі атак Бєсєдіну. Артем - типовий центрфорвард, якого не потрібно нізвідки і ні під що перебудовувати. До того ж він почав забивати. З такою тенденцією перспективи Родрігеса в Києві стають відверто туманними. Судіть самі, Михайличенко віддає перевагу схемі з одним чистим форвардом. Лише зрідка зі старту виходила пара нападників, але експеримент не вдався. Доля запасних, а це Родрігес і Соль, - лише посилювати гру в другому таймі. Причому в цій ролі джокера куди більш корисним бачиться той же Русин.

Ну, а на вінгерскіх позиціях Родрігесу навряд чи знайдеться місце. Там конкуренція ще вище, причому саме на краях атаки діють лідери команди Циганков і Вербич. Та й Де Пена здатний видати яскравий поєдинок, а є ще перспективний Цітаішвілі. Виходить майже як у памфлеті класика: " Полу-милорд, полу-купец, полу-мудрец, полу-невежда, полу-подлец, но есть надежда, что будет полным наконец ". У випадку Родрігеса в "Динамо" - напів-форвард, напів-вінгер, а на ділі - резервіст!

Не обійду увагою й інший важливий аспект. Родрігес - явно не самий низькооплачуваний футболіст "Динамо", а тримати на лавці легіонера з неясними перспективами відверто недоцільно. У наших-то економічних умовах. По-перше, без ігрової практики футболіст деградує, і одними тренуваннями з рідкісними виходами в другому таймі ситуацію не врятуєш. По-друге, Михайличенко навряд чи захоче продовжити досліди Хацкевича з переорієнтацією Родрігеса в чистого форварда. На це у коуча немає ні часу, ні бажання. Результат-то з нього вимагають тут і зараз. Так що, зовсім не виключаю, що вже в найближче трансферне вікно альянс Жерсона і "Динамо" може завершитися. При повному непротивленнi сторін.