Віктор Скрипник: Я - українець з європейським менталітетом

Повернувшись в Україну через майже чверть століття Віктор Скрипник близько півроку працює на посаді головного тренера луганської "Зорі", яка за іронією долі свої домашні матчі проводить в Запоріжжі - місті, де починалася його кар'єра. Сьогодні один з найбільш успішних українців в німецькому футболі відзначає 50-й день народження, з чим його вже встигли привітати рідні, друзі, колеги і одноклубники. Кореспондент UA-Футбол приєднався до численних привітань на адресу ювіляра, задавши йому 50 питань.

- Скільки часу можете обходитися без футболу?

- Максимум один день, та то якщо в цей день я в поїздці. Потім все заново - футбольні новини, результати, трансфери...

- Якби не футбол, на якому поприщі могли б себе реалізувати?

- З дитинства захопився футболом, і виявилося, що на все життя! Так що про іншу діяльність і не думав.

- Чи був у вашому житті момент, коли виникало бажання зав'язати з футболом назавжди?

- Ні, не було.

- Що важче - бути гравцем або тренером?

- Звичайно ж, тренером. Гравець відповідає тільки за себе, а тренер за все!

- Про який період української кар'єри згадуєте більше - про запорізькій "Металург" або "Дніпро"?

- 50 на 50. У Запоріжжі проходило моє становлення, як футболіста, а Дніпро став наступною сходинкою в моїй кар'єрі. У моїх спогадах - ці дві команди, вони мені дуже дорогі.

- Якою була у вас "футбольна" кличка?

- Мене називали Скрипа.

- Яким було найбільш суворе покарання за порушення режиму у вашу бутність гравцем?

- Я намагався режим не порушувати, тому ніяких покарань не було.

- Методи роботи кого з фахівців допомогли вам у тренерській кар'єрі?

- Я пам'ятаю всіх своїх тренерів, але великий вплив на мою тренерську діяльність вчинили тренери Бундесліги.

- Суму вашої першої зарплати пам'ятаєте?

- Пам'ятаю. Я отримував півставки - це було 60 рублів.

- Чи є у футболі люди, при зустрічі з якими ви не подасте руки?

- Слава Богу, таких осіб немає.

- Епітети на адресу суддів в Німеччині застосовували з арсеналу своєї української кар'єри?

- Ні, не застосовував. Не хотів підводити команду, так як за них можна отримати видалення (ці слова адже всім відомі).

- Через який проміжок часу на зміну сказаним в серцях на рідній мові нецензурним висловам прийшли німецькі фрази?

- Десь через 2-3 місяці.

- Пам'ятки Бремена в українських снах хоча б раз бачили?

- Ні, поки що не снилися.

- Казку про бременських музикантів на німецькому змогли б розповісти?

- Думаю, зміг би. Сподіваюся, буду розповідати її своїм онукам.

- Чи не ловили себе на думці, що іноді думаєте німецькою?

- Так, звичайно, таке часто відбувається.

- Українським легіонерам в Німеччині часто доводилося допомагати?

- Максимову на початку його перебування в Німеччині, так як він з'явився в "Вердері" пізніше мене.

- Що пов'язує вас зараз з Німеччиною?

- Все. Там мій дім, сім'я, друзі.

- З ким із відомих людей цієї країни хотіли б познайомитися?

- Не замислювався.

- Кого з відомих німців знаєте особисто?

- В основному, це знамениті спортсмени. Буде нескромно, якщо я стану всіх перераховувати.

- У Німеччині Ви грали в період другої хвилі популярності легендарного дуету Modern Talking. З Томасом Андерсом або Дітером Боленом де-небудь зустрічалися?

- Так, під час поїздки з командою "Вердер" на Майорку після закінчення чемпіонату.

- Якого менталітету у вас зараз більше - нашого чи європейського?

- Я українець з європейським менталітетом.

- Про події в Україні німці у вас часто запитують?

- Так, вони постійно цікавляться ситуацією в Україні

- Наскільки широкий круг ваших друзів в Німеччині?

- За 23 роки проживання в Німеччині у мене сформувалося коло спілкування, яким я дорожу.

- Німеччина - пивна країна. Який сорт пива порекомендували б у першу чергу?

- Paulaner Weißbier.

- Продовжуючи тему шанованих багатьма людьми напоїв, не можу поцікавитися: як вам Ризький бальзам?

- Для пристойності спробував, пригощав і своїх німецьких друзів.

- Робота в Ризі після "Вердера" не здавалося Вам нудною?

- Звичайно, ні - ставилися високі цілі, які потрібно було досягти.

- З кимось радились, перш ніж поїхати працювати в Латвію?

- З родиною.

- Що корисного почерпнули для себе під час латвійської кар'єри?

- Хороша атмосфера, з "Ригою" не програли жодної гри, завоювали два титули.

- У тренерській роль в рідній країні встигли швидко освоїтися?

- Так, відразу повністю втягнувся в роботу.

- Як зустріли вас запорозькі вболівальники? Пам'ятають вас вболівальники?

- Так, до мене підходили уболівальники, які пам'ятають мене ще гравцем.

- Кількість шанувальників у "Зорі" завдяки вашій нинішній ролі в Запоріжжі зросла?

- Мені б дуже хотілося, щоб це так і було.

- Зустріч з ким із футбольних людей України стала для вас найбільшою несподіванкою?

- Не знаю, як відповісти на це питання. Ніяких несподіванок у мене не було.

- У ролі тренера ви більше демократ або диктатор?

- Я думаю, більше професійний тренер.

- Що в українському футболі здивувало вас найбільше?

- Уже раніше говорив: проблема порожніх трибун.

- Чи зберегли в домашній колекції відео зі своїми матчами за "Металург" і "Дніпро"?

- Ні.

- Яку українську пісню готові в будь-який момент заспівати від початку і до кінця?

- Не можу, так як я співаю не дуже добре.

- Чи вірите ви в прикмети?

- У футболі всі забобонні. Але про свої прикмети не говорять.

- Ви - релігійна людина?

- Питання некоректне.

- Чи підтримуєте стосунки з Берндом Штанге, який працював головним тренером "Дніпра"?

- Іноді зідзвонюємося.

- З одеським однофамільцем, в минулому гравцем і тренером "Чорноморця", знайомі?

- Ні. Читав, що є Олександр Скрипник - можливо, як і він знає, що є Віктор Скрипник. Але з моїм однофамільцем навіть не грали один проти одного.

- Хотілося б знати вашу думку про систему ВАР. Вона себе виправдовує?

- Я вважаю, що система ВАР більше допомагає, ніж заважає.

- Чи маєте ви свого особистого агента? Як вважаєте, без них сучасний футбол не зможе бути сильним?

- У мене немає особистого агента, але без них в сучасному футболі нікуди.

- Збирали Ви футболки клубів, з якими грали? Якщо так, то які є гордістю колекції?

- Так, збирав. Вони всі для мене багато значать.

- Які три міста є для вас найголовнішими та улюбленими?

- Бремен, Новомосковськ і тепер ще Запоріжжі.

- Ви були серед глядачів на матчі Україна - Естонія. Як вам атмосфера на стадіоні?

- Коли стадіон повний уболівальників, атмосфера відразу ж стає приємною.

- Що скажете про рівень збірної України і її безпрограшну серію в групі?

- Відчуваю почуття гордості за нашу збірну.

- Якби Вам запропонували зняти фільм про футбол, про що або про кого розповіли б?

- Я - тренер, а не режисер.

- В якій країні світу мрієте побувати?

- У тих, де ще не довелося побувати. Наприклад, в Австралії.

- Який ваш девіз по життю і в футболі зокрема?

- Повага і дисципліна в глобальному сенсі цих слів.

- Що відчуває чоловік в 50-х роках?

- Я себе відчуваю чудово, нічого не змінилося.