Вернидуб: Була пропозиція від Ворскли, але хотілося попрацювати з більш зрілою і амбітною командою

Колишній головний тренер "Зорі" Юрій Вернидуб, який недавно прийняв солігорський "Шахтар", розповів про своє рішення покинути луганський клуб.

- Чому припинили роботу в "Зорі"?

- Є свої нюанси... Може, переситився. І так склалося, що втратили пів-обойми. Молода команда, а керівництво знову хотіло в групу. Хотіти можна, але як виконати? Плюс в перший рік після бронзи, коли стали четвертими, в третьому кваліфікаційному раунді Ліги Європи попалася "Брага". Пройшли її - титанічною працею, двічі зігравши внічию. Думали, може, хоч в плей-офф пощастить з більш легким суперником. А там "Лейпциг"! Хоча все на тоненького: вдома 0:0, нехай навіть 75 хвилин грали вдесятьох - молодого хлопця Лєднєва вилучили за відмашку. У другому матчі у них Вернер швидко забив, але ми зрівняли, а потім вийшли вперед. Але в підсумку поступилися 2:3. І тоді на прес-конференції я прямо сказав: може, керівництво проти, але якщо давав слово, що ми повинні бути там, а завдання не виконали... Загалом, повинен покинути посаду.

Потім мене, можна сказати, умовили залишитися. Напевно, це моя помилка - і то перше рішення на емоціях було правильним. Допрацював рік, але колишнього кайфу не відчував. Дев'ять з половиною років в клубі - прийшов час щось змінювати. Ось і відпочив півроку - перезавантажився, заодно повчився в Іспанії. Вважаю, вчитися потрібно завжди, і незалежно від возраста.

- Кажуть, біля керма вас дуже хотіла бачити і "Ворскла"...

- Так, і не тільки вона. Чому не погодився? Захотілося попрацювати з більш зрілою і амбітною командою. У неї давно є конкретні завдання і умови для їх виконання, але весь час не вистачає горезвісного "ледь-ледь".

- Деякі українські ЗМІ писали, що Вернидуб подався в Білорусь "на безриб'ї" ...

- Це їх право, а у мене інша точка зору. Моє завдання - допомогти хлопцям підняти над головою чемпіонський кубок, про що вони мріють. Зараз важливо ретельно вивчити команду, зробити правильні трансферні намітки. І запросити саме тих футболістів, які допоможуть нам досягти мети.

- Чи варто чекати в "Шахтарі" українців, з якими ви добре знайомі?

- Ні так, ні ні. Багато гравців, яких хотів би бачити, сюди не поїдуть. Тенденція українського футболу така, що навіть молоді футболісти - а я дуже люблю з ними працювати - рвуться в європейські чемпіонати. Так, є два клуби - донецький "Шахтар" і київське "Динамо", які завжди прагнуть потрапити в топ-компанію в єврокубках. У них багато сильних молодих хлопців, але мало практики. Тому вони хочуть спочатку вирватися в оренду в європейські клуби, а вже потім йти далі.

- У луганській "Зорі" у вас не було зоряних гравців, навіть за українськими мірками?

- Так. Спочатку все було взагалі сумно. А потім стався кінець 2013 року: Донбас, Крим... Це сильно вплинуло і на футбол. Ми тоді брали найдешевших іноземців і розкручували їх в Лізі Європи. Потім кожні півроку продавали одного-двух футболістів за дуже непогані гроші.

- "Зоря" двічі була в групі Ліги Європи, перемагала іспанський "Атлетик" і німецьку "Герту". Плюс взяла бронзу - вперше в історії. Все це сприймалося як красива казка?

- Однозначно. Не провалили жодної гри - навіть з "Манчестер Юнайтед". Навпаки показували товар лицем, після чого багато хлопців їхали в європейські клуби. Після бронзи на наступний чемпіонат ми втратили одинадцять футболістів - в основному вони пішли на більш рибні місця. І мені в терміновому порядку доводилося влітку щось шукати. Ну, взяли молодих. Найстаршим був 23-річний Сваток, який зараз в "Хайдуку" зі Спліта. Воротаря Луніна взяли в 17 років і через рік за великі гроші продали в мадридський "Реал".