Караваєв: Поки є шанси на чемпіонство, будемо боротися і грати до останнього

Півзахисник Олександр Караваєв, який прийшов в "Динамо" влітку цього року, розповів, як проходила його адаптація в київській команді.

- Олександре, враховуючи кількість ігор, проведених за "Динамо" в осінній частині сезону, можемо стверджувати, що перехід дався вам безболісно?

- Це було з перших днів зрозуміло, навіть особливих переживань щодо того не було. У "Динамо" дуже дружний колектив, усі допомагали відразу, як тільки прийшов до команди. Знайомитися не довелося: з половиною динамівців грав за національну збірну, з половиною – багато разів перетинався в матчах вітчизняного чемпіонату.

- Враховуючи, що впродовж практично всієї осінньої частини сезону "Динамо" грало двічі на тиждень, утома накопичилася?

- Звичайно, є моменти, коли тяжко. Власне тренувального процесу немає: матч пройшов, наступного дня відновлення, а потім знову літак – і черговий поєдинок. Але коли в тебе постійно ігри, то твій організм звикає до такого ритму, і стає значно легше грати.

- Чи є поєдинок у цьому сезоні, у якому команда могла досягти набагато більшого, за який соромно перед уболівальниками?

- Звісно, це перший матч проти "Брюгге", у якому ми поступилися з мінімальним рахунком (0:1). Також у цьому контексті спадають на думку й поєдинки в чемпіонаті, де ми втрачали очки там, де не мали права цього робити. Згадати хоча б домашні матчі з "Олімпіком" (1:1), "Десною" (1:2) та "Карпатами" (1:1).

- Перейшовши до "Динамо", ви сказали, що хочете стати чемпіоном разом із клубом. Завдання на цей сезон не відміняється?

- Звісно, ні. Поки є шанси, ми будемо боротися та грати до останнього. У будь-якому випадку потрібно виходити на кожен матч із завданням перемогти заради тієї численної армії вболівальників, яка підтримує команду. А очки будемо рахувати, як зіграємо останній тур.

- Ваші функції на полі якось змінилися після того, як замість Олександра Хацкевича прийшов Олексій Михайличенко?

- Загалом – ні. Потрібно відпрацьовувати як в обороні, так і в атаці. Звичайно, багато чого залежить і від того, на якій саме позиції я виходжу грати, але вимоги більш-менш однакові.

- "Головне – нуль позаду, а можливість забити в атаці обов’язково буде". Ви прихильник такої теорії?

- Не зовсім, але мушу погодитися, що коли ти знаєш, що позаду в тебе все гаразд, то й уперед краще граєш, і більше моментів виникає для гольових атак.

- Ви однаково успішно граєте як у захисті, так і в середній лінії. А ким відчуваєте себе особисто ви – півзахисником чи захисником?

- Нині комфортніше грати в захисті, оскільки саме на цій позиції частіше виступаю останній рік. Але якщо дію в середній лінії, також ніякого дискомфорту не відчуваю, оскільки грав на цій позиції протягом усієї професійної кар’єри.