Акценти. Ми починаємо хреститися. Про зміни в календарі УПЛ

На прохання тренерського штабу національної збірної України Прем'єр-ліга змінила в часі розіграш чемпіонату і Кубка України 2019/2020. Відповідне рішення Загальних зборів учасників УПЛ було передано на розгляд Виконавчого комітету УАФ.

Якщо я правильно зрозумів, мова йде про те, щоб перенести пару турів з уїк-енду на середу, ущільнивши, таким чином, календар чемпіонату. Мета - завершити внутрішній сезон на два тижні раніше, щоб збірна могла краще підготуватися до виступу на Євро-2020.

Важливо пам'ятати і розуміти, що спочатку УПЛ запропонувала клубам скасувати плей-офф за право участі в Лізі Європи (після завершення чемпіонату між командами, що зайняли 5-8 місця, відбудеться розіграш права участі в кваліфікації ЛЄ). І лише коли більшість клубів висловилося проти цієї ідеї, перейшли до утрамбування самого турніру.

Акцент перший. У городі бузина, а в Києві дядько

Автор цілком поділяє думку про необхідність дати більше часу на підготовку команди Андрія Шевченка до головного турніру дворіччя (а для України він може виявитися і одним з головних за всю її історію). Але чому перше, що спало на думку футбольним чиновникам - відмова від плей-офф?

Які команди можуть взяти участь в цьому додатковому змаганні за участь в єврокубках? "Зоря", "Десна", "Олександрія", і так далі.

Тепер подивимося, скільки представників цих клубів були викликані на останній збір національної команди. Не повірите - аж один: третій воротар Паньків. Крім, щоправда, довикликаного пізніше через форс-мажору Іванісені. Чи багато шансів у цих гравців вийти на поле в матчах Євро - питання, звичайно, риторичне.

Або це був такий тонкий тролінг "Динамо"? Наскільки ж потрібно нешанобливо ставитися до тренерських здібностей Олексія Михайличенка, щоб припустити, що йому підкориться небувалий антирекорд - п'яте місце в чемпіонаті України? Нагадаю, поки найгірший результат в українській історії киян показав Олег Блохін. І це місце було четвертим.

Так де ж логіка? Адже навіть при побіжному розгляді цей самий плей-офф має таке ж відношення до підготовки збірної країни, як городні рослини до столичних родичів. Але ще раз нагадаю: варіантом "А" була саме відмова від плей-офф. Навіть ціною зміни регламенту по ходу сезону. Що, втім, у нас вже давно нікого не повинно дивувати.

Акцент другий. П'яте колесо у возі

Тепер про сам плей-офф. З якої радості він взагалі з'явився в регламенті, щоб потім через нього ще списи ламалися? Навіщо нам потрібна була ця, вибачте, дичина? Нехай навіть футбольна історія знає подібні експерименти - від цього вони не стануть виглядати менш безглуздо.

Цитую Юрія Вернидуба.

Не розумію, щоб грали плей-офф за єврокубки. Щоб був інтерес, потрібно боротися за 6-е місце, потрапляти в шістку. А якщо ви не потрапили, де справедливість? Є одна команда, два кола б'ється до останнього, займає 6-е місце, потім в шістці займає 5-е місце, яке дає їй право грати в єврокубках, але воно нічого не дає. Їй доведеться грати з 8-м місцем. Вважаю, це не за спортивним принципом, хоч стріляйте.

І тут я готовий встати до стінки поруч з Вернидубом. Бо повністю з ним солідарний.

Ну фігня ж, хлопці! 22 тури ви з усіх сил рветься до шістки кращих, і це вже само по собі повинно гарантувати гідний результат після закінчення сезону. Там ви займаєте п'яте місце після змагання ще в 10 турів - здавалося б, честь вам і хвала з путівкою в Європу на додачу ...

Але ж ні, один необережний рух на фініші марафонської дистанції - і вас може обскакати, по суті, невдаха. Команда, яка провалила дві третини сезону, після чого, поки ви "ковбасились" з фаворитами, животіла в компанії аутсайдерів, а то і на ладан дихаючих тіл. Але досить їй наїжачитися в останній момент, або тупо піфартить - і в Європі не ви, а вона !!!

Просто маячня якась. І не слухайте ви ниття про "депресивну шістку". А якою ж ще їй бути? Хто на що вчився. І так було завжди: хіба при 16 командах в два кола у останніх шести навесні були реальні шанси на зону Європи? Вся відмінність було в тому, що вони грали не тільки з собі подібними, але ще і, час від часу, терпіли погроми від сильних світу цього.

А так ми мали класичний втішний турнір. І якщо добра половина шістки - зона ризику, звідки можна або безпосередньо вилетіти, або нарватися на плей-офф з бодрячком з Першої ліги, то невже нас дійсно повинно хвилювати, що двом-трьом командам тут буде нудно? Якщо ще буде.

Навіщо нашому возу ще й п'яте колесо? Але ж, якби не було цих надуманих плей-офф, не було б і самої проблеми. І нічого не потрібно було б міняти. Правда, за однієї умови ...

Акцент третій. Поки грім не вдарить, мужик не перехреститься

Виникає природне запитання. Невже, коли складався календар чемпіонату, не можна було взяти до уваги факт можливого виходу збірної України на Євро (який тоді аж ніяк не виглядав фантастикою)? І елементарно прорахувати цю необхідність підготовчого періоду. Адже саме такі терміни підготовки до турніру винайшов явно не Шевченко в 2020 році.

Виходить, інтереси збірної країни при складанні календаря УПЛ не бралися до уваги? Тоді це, як мінімум, непатріотично. А як максимум, непрофесійно. Чому ми почали хреститися, тільки коли почули гуркіт грому? Де був раніше весь інститут наших футбольних чиновників?

Адже всього-то й потрібно було - закласти в календар ці кілька разів по два матчі на тиждень від початку. Щоб не вислуховувати тепер законне обурення клубних тренерів. Ні, знадобилося спеціальне звернення тренера збірної через УАФ до УПЛ. І неминучий тепер уже конфлікт інтересів головної команди країни і клубів.

Не відношу себе до регулярних критиків наших футбольних органів. Тим паче, не беру участі в кампанії, інспірованої противниками нинішньої футбольної влади. Нехай у інших чуби тріщать, коли пани б'ються. Але коли погано і бездарно, то погано і бездарно. З пісні слів не викинеш. Як завжди, це була суто особиста думка автора.