Порівняння Десни з Атлетіко, вада Динамо, розчарування Гомесом. Експерти про 19-й тур УПЛ

Колишній тренер донецького "Металурга", "Говерли", "Карпат", "Металіста" і "Маріуполя" Олександр Севідов, а також колишній арбітр ФІФА Сергій Шебек аналізують матчі першого в 2020-му році туру УПЛ, за підсумками якого у верхній частині турнірної таблиці всі залишилися на своїх місця, а "Маріуполь" поступився місцем в першій шістці "Колосу".

"Маріуполь" - "Зоря" 1:2

Олександр Севідов: У команд були різні філософії. "Зоря" намагалася грати в свій футбол, який ми бачили в осінній частині сезону. Може не все вийшло, чому причина важкий болотистий газон, на якому завжди легше руйнувати, ніж технічним командам творити. "Маріуполь" намагався грати за рахунок довгих передач, де виділявся Яворський, що володіє умінням зробити перший довгий пас з загостренням. Потім попереду зав'язувалася боротьба, яку часто вигравали маріупольці.

Перші сумбурні хвилини поєдинку, де команди намагалися заволодіти ситуацією, переросли в невелику перевагу "Зорі", яка хоч і не створила багато моментів, але тиск на ворота господарів чинила. Все змінилось в другому таймі. Гості схилили шальки терезів на свою користь протягом п'ятихвилинки, забивши два м'ячі. Підопічні Скрипника в той момент домінували на полі. Однак потім розслабилася, допустили неприпустиму помилку у вигляді поперечної передачі, яку азовці перехопили і скоротили рахунок. Мішньов в цьому моменті зіграв здорово, протягнув м'яч до штрафної і поклав в кут. Він виконує колосальний обсяг роботи і дуже добре виглядає.

Не можна сказати, що результат не справедливий. Може в якійсь мірі "Зорі" посміхнулася удача, коли в кінці Чоботенко з п'яти метрів не забив. Може це удача, що гравця підвела майстерність, хоча такі моменти потрібно реалізовувати, і 2:2 був би більш логічним результатом. Також потрібно сказати про невдалу гру воротаря господарів, коли він після удару Лєднєва зі штрафного пропустив курйозний гол. М'яч на його совісті.

Незважаючи на перемогу, не можна не відзначити проблеми оборони луганців. Для команди, яка претендує на друге місце, не дозволено дозволяти супернику створювати багато небезпечних моментів. У цьому компоненті є ще над чим працювати.

"Динамо" - "Ворскла" 2:1

Олександр Севідов: Щастя "Ворскли" було поруч. Так можна охарактеризувати поразку полтавців. Не вистачило буквально трьох хвилин, щоб вирвати почесну і заслужену своєю самовідданою грою нічию. "Динамо" здобуло перемогу зі свистком. Про що це говорить? Що команди підрівнялися, і лише "Шахтар" стоїть осібно від інших.

У першому таймі хоч і невелика перевага була за киянами, але нічого особливого крім моменту у Миколенко, вони не створили. Таким же небезпечним моментом, наближеним до гольового, відповіли полтавці, коли після прострілу Кулач міг відкрити рахунок.

Динамівці у другій половині після забитого м'яча скинули швидкість і почали показувати якийсь академізм. І тут закрався сумнів. А чи зможуть господарі виграти матч? Виграли, з великою часткою везіння, правда, десь заслужили цю перемогу.

"Ворскла" постала зовсім іншою командою, ніж та, яку ми бачили восени. Якщо порівняти поєдинок у Полтаві, де "Ворскла" програла 0:5, проявивши безвольність, з нинішньою, то грали два різних колективи. З такою симпатичною і гідною грою вони не повинні перебувати на передостанньому місці. Команда грала розкуто, гнула свою лінію, намагалася не відсиджуватися ззаду, а думала про атакуючі дії. Навіть за рахунку 1:1 вони не притискалися до своїх воріт, зустрічали динамівців високо.

Впало в око те, що у динамівців був великий розрив між лініями. Якщо здійснювали хороший перехід з оборони в атаку, то поганий перехід з атаки в оборону. Лінія півзахисту не встигала допомагати захисникам, тому утворювався розрив.

Перемога "Динамо" не вразила. Показали не той рівень, якого очікували. Навіть на класі вже не вдається здобути легку і невимушену вікторію. А "Ворскла" якщо збереже в своїй грі такий позитив, то зможе відстояти місце в УПЛ. За цей матч підопічні Максимова заслужили компліменти.

"Олександрія" - "Колос" 1:2

Сергій Шебек: Чи закономірна перемога ковалівців? Так. Вони змогли витиснути максимум з того, що створили. Чи закономірним був би нічийний результат? Відповідь буде такою ж ствердною. "Колос", скориставшись негараздами олександрійців, а це: не можливість заявити потрібних гравців, травми і дискваліфікація провідних футболістів, забрали з-під носу господарів три очки. Відсутність двох провідних півзахисників Лучкевича і Ковальця боляче відгукнулося городянам. Плюс не змогли зіграти два крайніх захисника Мірошниченко і Пашаєв, а заодно і Запорожан, що додало головного болю Володимиру Шарану. В результаті наставнику олександрійців довелося переводити тихохода Банаду з центральної зони півзахисту на позицію правого захисника. А Шендрик зайняв позицію зліва в обороні.

Перший тайм пройшов у рівній боротьбі, але без шансів на забиті голи. Було багато браку з боку обох команд. Типово весняний футбол, бездумний і некомбінаційний. На початку другого тайму "Олександрія" пропустила гол, але знайшла в собі сили заволодіти ініціативою. Нав'язали силовий футбол, застосовуючи довгі поздовжні передачі в розрахунку, що Сітало зачепиться за м'яч. І дійсно це принесло тимчасовий успіх. Зрівняли рахунок після класної, але в той же час простої комбінації. Дубра забезпечив Сітало хорошим довгим пасом на хід, де нападник виграв забіг у голкіпера, увійшов в штрафний, майстерно на замаху поклав захисника і забив. Незабаром Довгий міг подвоїти рахунок, і тоді навряд чи гості могли б мріяти про перемогу. Але промахнувся.

Ковалівці вирівняли гру, а потім результат матчу вирішив прудконогий і свіжий Кожушко, який вийшов на заміну. Спочатку він втік від Дубри, вийшов один на один з воротарем, але Паньків врятував, відстрочивши поразку. А в кінцівці матчу все той же Кожушко знову виграв забіг у Банади (ось де потрібна швидкість!), покотив уздовж штрафного м'яч на Смирного, якому залишалося тільки не промахнутися в порожні ворота. Проблемами в обороні вміло скористалися ковалівці, і це виявилося ключовим фактором в логічній перемозі. Хоча могла бути і нічия, якій "Олександрія" була б рада. Але, як ми говорили вище, втрутилися непередбачені обставини.

"Карпати" - "Дніпро-1" 1:1

Олександр Севідов: Думаю, такі матчі не можуть радувати нікого, в першу чергу якістю футболу. Команди на двох продемонстрували колосальний відсоток браку, а помилки в центральній зоні призвели до взяття воріт. Суперники по черзі володіли невеликою територіальною перевагою, але дивідендів їм це не принесло. "Карпати" старались, вигравали боротьбу, але, на жаль, мають жалюгідну майстерність, щоб вигравати і підійматися в турнірній таблиці.

Очікування від "Дніпра-1" були великими. Команда серйозно посилилися, але на якості гри це не відбилося. Найголовніше не було швидкісних флангових атак, і склалося враження, що грали без крайніх півзахисників. Хто розчарував, так це Ді Франко. Здавалося, що він буде з великим завзяттям грати проти колишніх одноклубників. Але нічим не запам'ятався, в атаці взагалі нічого не зробив, хоча в цьому компоненті, граючи за "Карпати", виділявся. В цілому нічия - закономірний результат.

"Шахтар" - "Десна" 1:0

Олександр Севідов: Чернігівці, як завжди, сподобалися організацією гри в обороні. Традиційно всі команди під керівництвом Рябоконя вміють оборонятися, і це його візитна картка. Такий собі "Атлетіко" Мадрид в Україні. Показали божевільну дисципліну. Наскільки швидко "Шахтар" може переходити в атаку, настільки швидко гравці "Десни" поверталися в оборону.

Прикра поразка на останніх хвилинах, де в запеклій атаці "гірники" вирвали перемогу. Вважаю, вони були сильніше в цьому поєдинку. Хоча нічийний результат був би логічним завершенням для сіверян. Забили гол, відмінний через VAR. До цього у Філіппова був прекрасний шанс забити.

Хотілося б відзначити, і зайвий раз ми в цьому переконалися, наскільки "Шахтар" залежить від Ісмаїлі, Марлоса і Тайсона. "Гірники" з перших хвилин володіли перевагою, але не вистачало нестандартних ходів і нестандартного мислення. І тільки після виходу бразильців глядачі побачили інші швидкості, почали з'являтися моменти і в кінці їх зусиллями був забитий вирішальний гол.

Зрозуміло, чому їх не відпускають. Так, в Україні без цієї трійки ще можна якось протягнути з тим складом, який починав матч, а ось в єврокубках без них нікуди. Можна сказати, для Чернігова це прикро-закономірний матч, де вони гідно грали і могли розраховувати на нічию. І це було б вкрай справедливо. Але, на жаль, для чернігівців, "Шахтар" на сьогоднішній день найкраща команда в Україні.

"Олімпік" - "Львів" 0:1

Олександр Севідов: Гра виявилася прісною і невисокої якості. Команди мало створювали моментів, вся "метушня" відбувалась між штрафними площами, в боротьбі, в стиках і без родзинки - показали типово український футбол. І що кинулося в очі - багато браку в передачах. Звичайно, розчарував "Олімпік", який після чемпіонства на турецькому узбережжі розглядався як потенційний кандидат на потрапляння в ТОП-6. Адже в осінній частині на адресу підопічних Гомеса, та й йому особисто, було сказано багато хвалебних слів.

Але в цьому поєдинку "олімпійці" нічим не відрізнялися від львів'ян, які зіграли більш дисципліновано і вийшли, як на останній бій - з бажанням перемогти. І були за це винагороджені. Навіть бразильці відходили назад грати на оборону, що раніше не спостерігалося, ні в попередніх матчах, ні за інших наставників. Найголовніше - Мелікян прищепив команді ігрову дисципліну, що багато значить в футболі. Звичайно, закономірним результатом була б нічия, бо дві рівні команди не награли на перемогу, не дали нічого створити один одному. Тим не менше "Львів" зробив хороший заділ, щоб уникнути небезпечної гонки за виживання.