Класична Олександрія, дуель Рябоконя і Скрипника, ода Колосу. Експерти про 22-й тур УПЛ

Колишній тренер донецького "Металурга", "Говерли", "Карпат", "Металіста", "Маріуполя", а нині футбольний експерт Олександр Севідов і екс-арбітр ФІФА Сергій Шебек підсумували останній тур першої частини чемпіонату України, в якому визначився остаточний склад двох шісток, а "Динамо" змогло повернутися на друге місце.

"Десна" - "Зоря" 1:0

Сергій Шебек: Захисний футбол Рябоконя переміг атакуючий футбол Скрипника. Ми знаємо, як наставник сіверян любить будувати модель гри, відштовхуючись в першу чергу від надійності дій в захисті. У матчі проти луганців це було доведено, і така тактика спрацювала. Хоча, дивлячись на стартовий склад, здавалося, що присутність двох нападників Будківського і Філіппова вказує на футбол, націлений на атаку.

З перших хвилин "Зоря" захопила ініціативу, більше проводила позиційних атак, мала перевагу в контролі м'яча, плела мережива, але з мінімальною ефективністю. Чому? Тому що "Десна" вміло на підступах до штрафного майданчика виставляла сіті, в яких заплутувались атакуючі гравці суперника. Грали в захисті дуже щільно, організовано і компактно, не залишаючи простору для маневру супернику. Вибудовували дві лінії оборони, а коли було потрібно, два нападаючих відтягалися за лінію м'яча, створюючи третій ешелон.

За весь перший тайм, "Зоря", навіть граючи з 20-ї хвилини в більшості, не створила не те що гольового, але навіть напівмоменту (стандарт від Лєднєва виносимо за дужки). "Десна" ж навпаки, налагодивши гру в обороні, діючи на контратаках, до забитого м'яча мала два гольові моменти - коли Філіппов замикав простріл, а Тамм - кутовий. Потім Філіппов за рахунок індивідуальної майстерності результативно завершив контрвипад господарів. У таких випадках кажуть - зняв нижню павутину. І тут є великі претензії до гри захисту луганців, яка занадто пасивно зустрічала форварда.

Другий тайм за рівних складів пройшов за таким же сценарієм: "Зоря" володіє ініціативою, більше атакує, "Десна" чекає шанс на контратаках. Якщо не брати до уваги дальні удари Лєднєва, луганці створили тільки один момент, коли на 53-й Паст виручив після удару з відскоком від газону Цвека. У той час як у господарів було два реальних шанси збільшити рахунок: Філіппов бив головою, але воротар врятував команду, а удар Калитвинцева також з труднощами парирував Махарадзе. Якщо сюди додати підступний удар Картушова, коли м'яч пройшов поруч зі стійкою, то виходить істотна перевага на боці чернігівців за створеними моментами - 4-1. У підсумку маємо раціональну перемогу сіверян завдяки тому, що Рябоконь тактично переграв опонента.

"Олександрія" - "Динамо" 1:3

Олександр Севідов: Перший тайм був абсолютно рівним, з великою кількістю єдиноборств на кожній ділянці поля. Ми побачили стару-добру "Олександрію" - команду, яка нав'язує суперникові контактний футбол, використовує довгі передачі, веде непоступливу боротьбу. Гол Шабанова в кінці тайму "в роздягальню" став несподіванкою для господарів, як сніг на голову.

Другий тайм почався для олександрійців і того гірше - з вилучення Довгого, а незабаром і пропущеного другого м'яча. Потрібно віддати належне підопічним Шарана, вони не збиралися в такій катастрофічній ситуації здаватися. Як би там не було, "Олександрія" є "Олександрія". Вона може програвати, грати погано, але не зупиняється, б'ється, котиться в підкатах, рубається, не шкодуючи ні себе, ні суперника. Навіть програючи 0:2, команда Шарана проявила характер, створювала тиск, могла забити, коли Задерака бив головою, але воротар виручив динамівців. Але все-таки господарям вдалося скоротити розрив у рахунку.

На жаль, на грі позначається відсутність Ковальця, без якого немає творчості на футбольному полі. Всі хлопці віддаються, але не вистачає тонкого пасу, гравця, здатного взяти на себе ініціативу. Ковалець вміє пов'язати атаки команди від оборони з подальшим переходом в атакуючі фази.

Якщо за рахунком - впевнена перемога динамівців, то по грі не можна цього сказати. До того впливають на хід подій незрозумілими рішеннями арбітри. Ми говоримо, що за останній час впав рівень футболу, але рівень арбітражу впав ще нижче. Можаровський все свистів невпопад, і це псувало загальну картинку. Від його невпевнених дій починають нервувати футболісти, потім тренери, заводяться трибуни, кричачи неприємні слова. Якби він поставив другий пенальті, який був 100%, то невідомо як би закінчилася гра.

І лише під кінець господарі підсіли, ось де не вистачало бійця Довгого. Віддавши постір поблизу своїх володінь, олександрійці дозволили киянам організовувати проникаючі атаки киян. Одна з таких поставила крапку в матчі.

Втім, перемога "Динамо" сприймається як належне, біло-сині не поступиться в характері, гідно вступили в нав'язану боротьбу суперником. Ну і найголовніший фактор - майстерність у киян виявилась вищою, ніж у олександрійців.

"Львів" - "Карпати" 0:0

Олександр Севідов: Дивлячись на це сумне "видовище", згадалися слова Карцева: "Шкода, що ми не послухали начальника транспортного цеху". А нам шкода, що ми так і не побачили футбол. Все це сумно і тривожно. У "Львова" було завдання не програти, їх влаштовувала нічия. Вони діяли за принципом: краще, звичайно, три, але й очко згодитися. Стратегічно їм потрібно було не підпустити сусідів до себе близько.

Але що зробили "Карпати", щоб виграти? Нічого. І це було не дербі, а поєдинок рівня другої ліги. Дербі було тільки у двох осіб, Татаркова і Дубінчака, які між собою билися, а решта були в ролі спостерігачів. З таким безвольним характером виходити на матч, в якому потрібна перемога, це не припустимо для гравців "Карпат". До футболу, показаному командами, не вистачало тільки колискової. Гравці спали на полі, заколисуючи майже порожній стадіон.

"Колос" - "Шахтар" 3:4

Олександр Севідов: Матч на тлі львівського дербі - це небо і земля. Було все: пристрасть, майстерність, бажання не поступитися, через що іноді перехльостували емоції. І такий футбол подобається. Ми вкотре побачили характер "Колоса": непоступливість гравців, небажання змиритися з поразкою. І з ким - з "Шахтарем"! Програючи спочатку 0:2, потім 1: 3, зрівняти рахунок і вирівняти гру - це дорогого коштує. Все це йде від тренера.

Який тренер, така і команда. Дорікнути підопічним Костишина нема в чому. "Колос" - як єдиний механізм, б'ються один за одного, котяться і стеляться в підкатах, компенсуючи брак майстерності бійцівськими якостями. У "Шахтаря" відчувалася відсутність Степаненка, який є стрижнем команди. Тому трійка півзахисту "Колоса" переграла трійку хавів "Шахтаря". Якби не божевільна група атаки "гірників" - Мораес, Тайсон, Тете, і Ісмаїлі, то була б біда для "Шахтаря". А коли поступається центральна лінія, то часто виникають небезпечні моменти в обороні, яка не зовсім бездоганна. Ось де не вистачало Степаненка, який вміє все "вигризати" в центрі.

"Шахтар" заслужив перемогу, але за рахунку 3:2 гірники десь просів, і "Колос" перехопив ініціативу. І нічийний результат був би найсправедливішим підсумком. Своєю грою і важкою працею, ковалівці заслужено потрапили до першої шістки. Може такого рівня і якості футболу як "Десна", "Зоря" ще не показують, але те, що у них є пристрасть, все кипить всередині, цього вже не віднімеш.

"Дніпро-1" - "Маріуполь" 3:0

Сергій Шебек: До першого вилучення, а це 22-й хвилинний відрізок, гра була рівною. Після дніпряни заволоділи ініціативою, але грали без гостроти і гольових моментів. І лише після другої червоної, коли азовці залишилися вдев'ятьох, господарі трохи прокинулися, Гальчука змусив потрудитися Булеца.

У другому таймі виникало один лише питання - скільки зможе протриматися "Маріуполь"? Азовці - молодці, трималися до 68-ї хвилини. У той момент "Дніпро-1" мав на три гравця більше. До двох вилучених додався один травмований, який перебував за межами поля, чим і скористалися господарі, відкривши рахунок.

А після третього вилучення перед маріупольцями поставало глобальне завдання - за 15 хвилин до кінця матчу пропустити якомога менше м'ячів і завершити гідно поєдинок. Не вийшло. Господарі буквально втиснули вісьмох гравців в штрафний майданчик, забивши ще два голи. Звичайно, важко грати, маючи на три футболіста менше, але в цьому є і вина азовців.