Так де все-таки Радченко? Кого Маркевич називав дебілами в молодіжній команді Металіста

Ім'я уродженця Львівської області Мирона Маркевича довгий час стояло поруч із рідним регіоном та львівськими "Карпатами". Саме під його керівництвом "зелено-білі леви" домоглися донині найвищого досягнення в історії незалежних чемпіонатів України, посівши третє місце у Вищій лізі.

Однак у більш молодого покоління поруч з наставником асоціативний ряд поставить, скоріше, "Металіст", а не"Карпати". З 2005 по 2014 роки фахівець трудився на славу харківського футболу, привівши команду до "срібла" УПЛ в 2013 році, шість разів брав бронзу і добирався до чвертьфіналу Ліги Європи. Богданович залишив дуже серйозний слід у Харкові.

Проте був у Маркевича один епічний промах: під час матчу молодіжного чемпіонату України Маркевич на камеру, не помічаючи підступу, сказав наступне:

Це була гра молодіжки "Металіста" і, як неважко здогадатися за кольорами форми, луцької "Волині", яка відбулася в грудні 2011 року. Поєдинок порадував тих, хто у футболі любить насамперед голи: суперники на двох відправили м'яч у сітку воріт вісім разів.

Після стартових півгодини на табло горіли дві двійки: Шопін та Загинайлов забили за харків'ян, а Бабир оформив дубль у "хрестоносців". Комфортний заділ у рахунку "жовто-сині" зробили в середині другої 45-хвилинки: відзначилися Будник і Чонка. В останні десять обертів секундної стрілки суперники ще раз обмінялися голами (Подригуля забив за "Волинь", проте перед фінальним свистком Ткачов повернув перевагу в два голи), підсумувавши вольову перемогу харківського клубу.

Важко сказати, що викликало таку реакцію Маркевича. Можливо, настільки результативний футбол виявився йому не до душі або ж просто три пропущених за один матч майбутнього "Металіста" Богданович порахував перебором. Можна також згадати, що в ті часи ходили активні чутки, що місце в молодіжці харків'ян зароблялося не тільки на тренуваннях, однак, зрозуміло, підтвердження ця інформація навряд чи колись отримає.

Як би там не було, ми вирішили відстежити долю гравців, яким того дня метр українського тренерського цеху видав таку високу характеристику і оцінити, наскільки вони виправдали очікування наставника.

Хто зараз в УПЛ

Всього один футболіст зараз продовжує триматися в найсильнішій лізі країни. Олександр Андрієвський не на перших ролях в "Динамо", але періодично отримує ігрову практику від Олексія Михайличенка. За першу команду "Металіста" центрхав провів всього два матчі. Крім того, на правах оренди він виступав за "Гірник-Спорт" в Першій лізі і "Чорноморці" із "Зорею" в УПЛ. Нинішню присутність у заявці "Динамо" можна вважати великим авансом, який футболіст неповною мірою виправдовує. Втім, не виключаємо, що в перспективі Андрієвський виб'ється на перші ролі в столиці.

Хто зараз у Першій лізі

Першим професійним клубом Роберта Гегедоша була "Говерла", у складі якої він не дебютував. 2011 року форвард перебрався на інший кінець країни, де у складі "Металіста" також виступав виключно за дубль. Кар'єра гравця різко пішла на спад до рівня чемпіонату області. Відродження почалося у 2017-му, коли він перебрався в "Минай" і доріс із закарпатським клубом до Першої ліги. Цієї зими Гегедош підписав контракт з - як ви думаєте, ким? - "Металістом 1925".

Володимир Шопін встиг в тому числі покапітанити в дублі "Металіста", але досить плідну кар'єру побудував собі на рівні ПФЛ. Після Харкова він виступав три з половиною рік у "Черкаському Дніпрі", потім у "Геліосі", а після піврічної павзи отримав контракт у "Гірнику-Спорті", де зараз гравець основи.

Богдан Бойчук після "Металіста" трохи покатався по ближньому зарубіжжю, погравши в молдавських "Зорі" (Бєльці) і "Динамо-Авто", а також російському "Нафтохіміку". Взимку 2019 року він підписав контракт з винниківським "Рухом", отримавши місце в основі претендента на вихід в УПЛ.

Артур Денчук якийсь час здавався вічним основним воротарем молодіжки харків'ян. Після розвалу клубу голкіпер безуспішно захищав кольори "Сум" та іншого харківського клубу, "Геліоса", але в сумі за обидві команди він провів менше десяти офіційних ігор. Знайти себе Денчук зміг у Краматорську - ворота "Авангарду" він захищає з 2016 року і вже відіграв більше ста матчів.

Хто зараз у Другій лізі

Сергій Загинайлов до своїх 29 років накопичив вже дуже багатий досвід зміни клубів. Ще в статусі гравця "Металіста" хавбек їхав до оренди в "Геліос", тернопільську "Ниву" і "Миколаїв". А після почалися чергування закордону з командами української ПФЛ: "Дачія", "Торпєдо-БєлАЗ", охтирський "Нафтовик", бєльцька "Зоря", "Ріга", "Суми", "Атирау" і, нарешті, "Альянс". За липоводолинців Загинайлов виступає донині.

У той же час, у Юрія Чонки професійний досвід вкрай мізерний: уродженець Закарпатської області трохи виступав за білоруський "Нафтан" і угорський "Балмазуйварош". У перервах між закордонними відлучками футболіст грав за рідний "Севлюш", з яким, наприклад, минулого року виграв чемпіонат Закарпатської області. Перед стартом другої частини поточного сезону його заявив друголіговий "Ужгород".

Хто зараз за кордоном

У тій команді було два іноземці. Лукаша Штетіну можна вважати одним із селекційних проколів харків'ян: у складі першої команди він лише двічі з'явився на полі. Зате словак добре проявив себе в Чехії: Штетіна провів більше ста матчів за місцеву "Дуклу", а зараз його контракт належить "Спарті", в основі якої він по ходу осені був рідкісним гостем.

Сергій Ткачов, як і Загинайлов, встиг чимало покататися по клубах. Росіянин в Україні виступав за, власне, "Металіст" та "Севастополь". Але більша частина його кар'єри пройшла за поребриком: "Крилья Совєтов", "Урал", "Локомотів", "Кубань", ЦСКА і з 2017 року він виступає в тульському"Арсеналі".

Юрій Ткачук встиг скуштувати іспанського хліба. У 2016-му він потрапив в структуру мадридського "Атлетіко", проте виступав за "Атлетіко Б" та "Мелілью" з більш скромних ліг іспанського футболу. Після короткострокового повернення до України, щоб пограти за "Карпати" і "Рух", він знову кинувся за новим досвідом - тепер в Естонію: з початку 2018 року він гравець "Левадії".

Євгену Буднику досить швидко дали зрозуміти, що "Металісту" він не потрібен. У "Ворсклі" він також не став гравцем основи. Тому вінгер зосередився на дослідженні планети. До 29 років Будник встиг пограти в Чехії, Білорусі, Австрії, Греції, Естонії, Вірменії, а на початку 2020-го перебрався до Індонезії. Про успішність такого розкиду говорити не доводиться. Але хоч світ побачив, що теж важливо.

Хто загубився

Чемпіон Європи U-19 Дмитро Єременко потрапив до системи харківського клубу після "Волині", "Динамо-2" та запорізького "Металурга". У першій команді "Металіста" він провів всього три матчі, а решту часу виступав за дубль або в оренді у "Ворсклі" і празькому"Богеміансі". Після розставання із "синьо-жовтими" у хавбека був невдалий досвід в "Олімпіку", "Слуцьку" та "Говерлі". У 2016 рік він засвітився в "Оболоні-Броварі", де провів два непоганих сезони. Влітку і восени 2019-го виходив на поле у складі миколаївської "Вікторії" в аматорському чемпіонаті України.

Павло Череватенко на професійному рівні взагалі не провів жодної гри. Вище дубля "Металіста" він не доріс, а після розставання з харків'янами був заявлений за "УкрАгроКом" у Першій лізі, але на поле жодного разу не вийшов. Надалі футболіст кілька разів засвітився тільки в чемпіонаті Харківської області у складі первомайського "Квадро" і солоницівського "Енергетика".

Де сам Радченко?

Маркевич неодноразово виділяв футболіста серед інших молодих гравців того "Металіста", підтверджуючи свої слова діями. У вересні 2011-го, коли форварду було всього 16 років, він дебютував за першу команду харків'ян і ще до зимової паузи вперше в кар'єрі з'явився на полі в зустрічі Ліги Європи.

Коли харківський клуб почав потихеньку розвалюватися, Радченко відправився до "Говерли", де повинен був набрати ігровий тонус і через півроку перейти у "Фенербахче".

Однак щось в цій схемі пішло не так.

В Ужгороді футболіст не провів жодного матчу, пролетів повз заявку збірної U-20 на ЧС-2015, а влітку замість "Фенербахче" опинився в більш скромному "Хайдуку". Хорватський етап кар'єри теж явно в актив не занесеш: контракт з Радченком достроково розірвали через ДТП під впливом алкоголю. На цьому падіння не зупинилося: в могилівському "Дніпрі" він затримався всього на два з половиною місяці, а у вересні минулого року опинився в заявці першолігового "Миколаєва", де в цілому 14 разів потрапляв в стартовий склад. Цієї зими він розстався з містом на півдні України і приєднався до "Єлгави", що завершила минулий чемпіонат Латвії на сьомому місці серед дев'яти учасників.

У матеріалі використані світлини ФК "Металіст"