Цитаїшвілі зізнався, що крім України і Грузії ніколи нікуди не їздив у відпустку

Вінгер київського "Динамо" Георгій Цитаїшвілі розповів про «корона вірусні» розмови в команді, свого нового домашнього улюбленця і поїздки за час зимової паузи в чемпіонаті України.

- Чи обговорювали з партнерами ситуацію, що склалася, пов'язану з пандемією COVID-19?

- Із партнерів по команді майже кожен день спілкуюся тільки з Денисом Поповим, рідше – з хлопцями з дубля, з якими разом граємо в Counter-Strike. Звісно, обговорюємо те, що зараз відбувається у нас в країні і в світі, зійшлися на думці, що, хоча в «Динамо» карантин поки до 5-го квітня, швидше за все, до 24-го числа нічого не зміниться, оскільки до цього часу оголошено карантин у всій країні. Неправильно відновлювати чемпіонат, поки ситуація не стабілізувалася, адже футбол – такий вид спорту, в якому задіяно дуже багато людей – більше, ніж 20 або 30 осіб, а це дуже небезпечно. Краще потерпіти і потім грати із вболівальниками.

- Розкажіть докладніше про Бандита, він давно у вас?

- Приблизно два місяці. Я давно хотів собаку, але це дуже відповідальне рішення, враховуючи, що бігль – мисливська порода, і собакою потрібно займатися, тому все чекав слушного моменту. Рік тому у мене з'явилася дівчина, і ми вже разом вирішили завести улюбленця, щоб перевірити, чи зможемо з ним впоратися. Поки виходить, вже навчили Бандита командам «Сидіти», «До мене» і іншим.

Хочемо, щоб з ним ще позаймався кінолог, але через карантин доведеться відкласти, тож дресируванням займаємося самі. Собаці 4 місяці – це такий вік, коли він вже проявляє характер і хоче показати, що він головний у домі. Але ми йому не дозволяємо цього робити. В іншому він дуже добродушний, з усіма хоче гратися.

А коли мама жартома поставила однорічну сестру у куток, Бандит почав гавкати і захищати дитину, хоча вони всього лише місяць знайомі. Він не кусається, а тільки грає з нею, і ми навіть не боїмося залишати її з собакою. Не дарма кажуть, що, коли народжується дитина, можна відразу заводити домашнього улюбленця, оскільки у них швидко налагоджується міцний зв'язок, що йде на користь дитині.

- Розкажіть про свою останню подорож за кордон. Що запам'яталося?

- Власне кажучи, крім Грузії, я ніколи нікуди не їздив. Зараз, коли з'явилася дівчина, звісно, потрібно буде їздити на море (посміхається). Взимку ми разом були в Грузії, я їй там все показав, познайомив з батьками і родичами. Потім ми полетіли у Дубаї – і це була перша країна, в якій я провів відпустку – до цього завжди залишався в Києві і тренувався, а влітку після чемпіонату світу власне і відпустки не було – всього 5-6 днів.

Зимовий відпочинок дуже сподобався, коли так перезавантажуватися, працювати дуже легко, добре себе почуваєш і морально, і фізично. Дівчині було цікаво у мене на батьківщині, і мені буде також цікаво познайомитися з її родичами. Її батьки живуть в Києві, а бабуся і дідусь – в селі недалеко від Донецька. Коли буде можливість, обов'язково туди з'їздимо.

Улюблена грузинська страва? Це хінкалі, але я лише наполовину грузин, тому дуже люблю і українську кухню. Наприклад, коли я сумував за борщем, мама на моє прохання його готувала. А хінкалі сподобалися і моїй дівчині. Напевно, у кожної господині є свій рецепт цієї страви, але смачніше, ніж у моєї мами я хінкалі ніде не їв. Правда з ними потрібно бути обережним, адже, якщо багато їсти, можна дуже добре набрати у вазі і повернутися з відпустки із зайвими п'ятьма кілограмами.

Я і сам намагаюся стежити за своїм харчуванням, і тато у мене дуже суворий, він сам був футболістом, тому, коли беру зайвий шматочок хліба, відразу засуджуюче на мене дивиться, і я розумію, що краще не варто (посміхається), інакше змусить мене хвилин 40 бігати, щоб скинути зайве. Зараз в цьому плані виручає присутність мами, яка, проживши стільки років з татом, добре розбирається в футболі і чудово знає, що потрібно їсти, а що – ні. Сам я весь час жив на базі, де нам готували, тому, напевно, не зміг би розібратися, як правильно харчуватися. В цілому, я самостійний, але іноді в плані харчування досвіду ще бракує. Хоча проблем із зайвою вагою у мене ніколи не було. Сім'я у мене спортивна, тренуюся я під наглядом тата, тож все чітко і правильно розплановано.