Оборонець Колоса пригадав нещодавній гол Пятову

Захисник і капітан "Колоса" Віталій Гавриш пригадав свої сходинки в професійному футболі.

— Взагалі ти не дуже часто забивав м’ячі за свої команди. А ось у алчевській "Сталі" та у "Колосі" у тебе солідні цифри (22 та 17 м’ячів відповідно).

— Це дуже просто пояснити. У складі "Сталі" я грав на різних позиціях. І опорного півзахисника, і ближче до атаки – під нападниками. У інших командах я більше на захист був орієнтований.

І плюс до цього, ще від тренера залежить, як він тобі довіряє. Наприклад, пробивати стандарти. Я зі стандартів і у «Сталі» забивав, і у «Колосі» виходило відзначатися. Можливо, це мої команди, мої тренери, якщо враховувати голи я маю на увазі. Це ті команди, де мені найбільш комфортно в цьому плані.

— До речі, можна одразу пригадати твій гол з пенальті у матчі 22-го туру в ворота "Шахтаря".

— Так, не скажу, що часто у кар’єрі бив пенальті. Зазвичай, нападникам дають пробивати. У «Колосі» мені довіряють бити (Віталій до цього забив з пенальті у ворота "Олімпіка" у гостьовому матчі 2 туру — прим.).

— Ти знав, що у грі з "Шахтарем", якщо призначать пенальті, то тобі і бити?

— Так, у нас перед матчами у роздягальні вішають спеціальні розклади від тренерів, де написано, хто виконує стандарти, хто пробиває пенальті, якщо буде призначено.

— Коли підходив до «точки», вже знав у який кут пробиватимеш Андрію Пятову?

— Спеціально не визначав у який кут битиму, як то кажуть «по ситуації». У мене не має такого, «якщо буде 11 метрів, то я буду бити у цей кут». Залежить від голкіпера суперників, від його поведінки, є ще різні нюанси. Вже на місці вирішуєш. Це у мене особисто так.

— Ти вже четвертий сезон у "Колосі", як надійшов такий варіант?

— Як у багатьох – запропонували перейти у клуб, я приїхав, потренувався з командою і підписав контракт. Якщо я переходив в «Олександрію» зі «Сталі» з бажанням грати у Прем’єр-Лізі, то з «Колосом» трохи інша ситуація була.

Мені тоді вже майже 30 років було, а пропозицій з команд вищого дивізіону на той момент не було. А я ще хотів пограти у футбол, і вирішив, що для мене ідеальний варіант – це перейти у «Колос». Мені розповідали, що у команди буде завдання підійматися уверх, аж до самої Прем’єр-Ліги. І мені зацікавив цей проект, я приїхав, все сподобалося, і приєднався до клубу.

— Ти три роки тому вірив, що "Колос" вийде у Прем’єр-Лігу?

— Ну, я бачив, що це амбітний проект. Я перейшов у вересні, і тоді «Колос» був у п’ятірці лідерів Першої ліги. Тож я розумів, що у них непоганий, молодий колектив. Плюс команду планували підсилювати. І було очевидно, що клуб буде ставити високі завдання. Я повірив у проект, і ми бачимо що клуб ріс, зростає і буде зростати далі.

— Ти капітан у «Колосі», і це не перша капітанська пов’язка у твоїй кар’єрі, яку запропонували?

— Я би сказав не запропонували, а обрали. І це велика честь. Процедура була стандартною. Хлопцям роздали папірці, і всі вписували прізвища. Почесно, що мене обрали, тепер «капітаню».

— Окрім УПЛ, за якими чемпіонатами слідкуєш, що дивишся?

— Англійська Прем’єр-Ліга на першому місці, це беззаперечно. Цікавий і Чемпіонат Італії. Один час була Іспанія на підйомі, а останнім часом Італія почала набирати оберти, почали зірки приходити, наприклад Ібрагімовіч. Тож, цікавішою Серія А стала.

— Є якийсь клуб іноземний, за який ти вболіваєш?

— Такого, щоб прямо фанатів від якогось клубу, такого немає. Один час дуже подобалася «Барселона» часів Пепа Гвардіоли. Але, я думаю, тоді вони всім подобалися. Та і взагалі його команди дуже цікаві, адже вони першим номером грають завжди. І Юргена Клоппа наразі можна відзначити за такий стиль. І «Боруссія» у нього була така, ну і «Ліверпуль» він таким зробив. Роль тренера завжди величезна. Хоча, і від фінансових можливостей клубу багато залежить. Просто так, на порожньому місці тренер не зможе щось зробити. У футболі дрібниць не буває, і все повинно бути взаємопов’язане.