Гравець не для топів: на жаль, Караваєву нічого робити в Динамо

Випадковості не випадкові. І скільки не намагайся довести зворотне, на виході отримаєш лише жалюгідні виправдання.

Той факт, що Олександр Караваєв не провів жодного матчу за "Шахтар", блукаючи по орендах цілих п'ять років, а потім з тріском провалився в стамбульському "Фенербахче", зобов'язаний був насторожити босів "Динамо". Але цього не сталося. Явно перебуваючи під враженням від двох гольових Олександра в матчі з Сербією, кияни підігнали угоду, яка апріорі не обіцяла їм нічого, крім розчарування.

З перших днів Караваєва в "Динамо" гостро постало питання позиції - більшу частину кар'єри Олександр грав вінгера, але при цьому в збірній розкрився, як правий захисник. Обидві ці позиції в Києві прекрасно укомплектовані - місце в захисті міцно зайнято поляком Кендзьорою, а вище по флангах Циганков, Вербіч, Де Пена і перспективний Цитаїшвілі.

Напевно, всім, крім босів "Динамо" і персональних фанатів Караваєва, було очевидно, що за рівної конкуренції Олександру не вибити зі складу нікого з вищезгаданих виконавців. У захисті він небезгрішний і ніколи не видавав елітних перфомансів, якими той же Кендзьора пару раз шокував "Шахтар". В атаці все ще більш однозначно: Циганкову і Вербічу, якщо чесно, пора вибиратися в сильніші ліги.

***

Проте, купуючи гравця збірної України, та ще й розхваленого пресою після пари вдалих матчів, "Динамо" не могло посадити його в запас. Не ті нині часи, щоб новачок за 2,5 млн полірував лавку. Тому спочатку Хацкевичу, а потім і Михайличенку довелося його ставити.

Говоримо "довелося", оскільки іншої видимої необхідності в ротації на правому фланзі у "Динамо" не було крім тих рідкісних випадків, коли через травми випадали відразу 1-2 гравця, як це було, наприклад, в липні-серпні 2019 го . Тоді через пошкодження не міг грати Циганков, і Караваєв міняв його справа в атаці - в тому числі, в матчі за Суперкубок. Він вийшов у старті, розчинився на полі, а на 68-й хвилині поступився місцем Де Пені, який за 10 хвилин видав два асисти і приніс "Динамо" перемогу.

"Випадковість!" - в один голос подумали вболівальники і тренери, і на виїзну гру кваліфікації Ліги чемпіонів проти "Брюгге" Караваєв знову вийшов в старті. Підсумок: космічний відсоток браку, привезений пенальті і заміна в перерві Циганкова, який ледь встиг встати на ноги.

"Начебто позицію правильно вибрав, хотів зіграти в м'яч, але він прокинув і просто в мене вдарився. Звичайно, вся вина лежить на мені, вибачився перед командою і вибачаюся перед уболівальниками. Не було б пенальті ... У нас були моменти, ми могли забити. Ще раз перепрошую усіх ", - після гри Караваєв все сказав правильно, але навряд чи Києву від цього стало легше. Особливо з урахуванням того, що відіграти виїзні 0:1 так і не вдалось.

Більш того, здається, навіть самому Олександру легше не стало, і весь сезон він проводить так, ніби виїзд в Брюгге і не закінчувався зовсім.

***

Візьмемо, наприклад, удари - в поточному чемпіонаті лише 21% пострілів Караваєва доводиться в рамку воріт. Це абсолютно найгірший показник в "Динамо". Для контексту, у Буяльського - 33%, у Сидорчука - 31%, навіть у Жерсона Родрігеса, що провалився - 30%.

До сих пір немає у Караваєва і забитих голів за "Динамо", хоча в 15 зі своїх 29 матчів за киян він грав на позиції правого півзахисника. Мабуть, не треба нагадувати, скільки звідси забивають Циганков і Де Пена.

По частині передач все не набагато краще - лише двічі в 29 матчах Олександр результативно асистував партнерам. Що показово: свій перший асист за "Динамо" Караваєв оформив з позиції правого фулбека, а другий - взагалі граючи зліва в обороні. А ось в 15 іграх на позиції вінгера - нічого.

Навіть дивно, що при майже нульовій ефективності новачка попереду тренери Динамо двічі випускали Караваєва в атаці в Лізі Європи - проти Копенгагена (1:1) і Лугано (1:1). Знову-таки, обидва рази мимо.

У поточній Лізі Європи Олександр не обіграв жодного опонента, до того ж став гіршим польовим гравцем "Динамо" по точності передач - всього 74,6%. Менше тільки у воротарів Бойко і Бущана, яких позиція зобов'язує виносити м'яч куди подалі. Також у Караваєва найгірша залученість серед всіх гравців "Динамо", що виходили в старті - в середньому він робив лише 17,8 пасів за гру. Порівнювати з основними вінгерами якось навіть непристойно - у Циганкова 47,8, у Вербича - 37,6.

***

Можна було б припустити, що Караваєв виконував на полі якусь іншу роботу - наприклад більше уваги приділяв захисту, але і тут паззл не складається. В середньому в Лізі Європи Циганков робив 1,5 відбору за матч, Де Пена - 1,3, Вербіч - 1,2, а Караваєв - тільки 0,5. Та ж історія з перехопленнями - у словенця 1,2, у уругвайця - 1, у Олександра - 0,3.

Звідси логічне запитання, а чим він взагалі займався на полі? Удари мимо, обводок немає, в комбінаціях не бере участі, в відборі непомітний - і що залишається? Тільки нескінченна безглузда біганина, яка не йде команді на користь. В обох матчах ЛЄ, коли Караваєв виходив в старті, "Динамо" чекало розчарування. Гру проти "Брюгге" ми згадували. 4 з 5 поразок в УПЛ теж були в тих іграх, коли Олександр виходив в основі. Ну і вишенька на торті - нічия з "Десною" в останньому матчем перед зупинкою чемпіонату.

Гольовий пас Караваєва на Філіппова не став випадковістю - це квінтесенція всієї його кар'єри в Києві. На жаль, колишній лідер "Зорі" не зміг знайти себе в "Динамо". Як до цього не зміг в "Шахтарі" і "Фенербахче".

Мірча Луческу навіть не став пробувати Караваєва, віддаючи перевагу Кобіну та Бутку, але жорсткіше інших з Олександром обійшовся Дік Адвокат - він назавжди прибрав українця зі складу після першої ж грубої помилки. Діло було в грі з "Кайсеріспором": Саша вийшов на заміну за рахунку 1:1, після чого "Фенер" за 20 хвилин пропустив тричі. На цьому все і закінчилося.

У "Динамо" так робити не стали - як-не-як, авторитет Караваєва в УПЛ не той, що в турецькій Суперлізі. Але цим не допомогли гравцеві, а тільки продовжили його муки.

Щоб почати знову приносити користь і повернути собі задоволення від гри, Олександру потрібно повернутися на "свій" рівень - туди, де ставку роблять на ривки і контратаки, де не потрібно довго розігрувати м'яч, а 74% точних передач хороший показник, адже інші пасують ще гірше . Всю кар'єру він провів в таких командах, і виглядав сильно. Коли ж намагався піднятися вище, то ви самі все бачили.

Що ж стосується "Динамо", то якщо вже в клубі налаштовані реформувати правий фланг, непогано б згадати про свою молодь. З огляду на загальну кризу, зв'язка Тимчик - Цитаїшвілі з нового сезону напрошується ще гостріше, ніж продаж Циганкова в Європу і оренда Караваєва в будь-який з вітчизняних середняків.