Різкий старт і стрімкий занепад Борисфена. Рябоконь ще раніше приходив в УПЛ зі своїми ідеями

UA-Футбол розпочинає новий цикл матеріалів – про команди, які виступали в елітному українському футбольному дивізіоні, але нині є призабутими чи зовсім невивченими. Конкретні критерії "призабутості" навряд чи вдасться вивести, адже скрупульозні вболівальники зі стажем зможуть в деталях пригадати виступи навіть СК "Одеси" – найменш досвідченого і найменш популярного учасника Вищої ліги / УПЛ. А хтось нічого не скаже про "Верес", "Говерлу" чи "Сталь", які ще зовсім нещодавно перебували в компанії найкращих футбольних команд країни. Ми ж пропонуємо абстрагуватися від якоїсь системності та в часи футбольного затишшя пригадати найекзотичніших серед усіх 39-и учасників елітного українського футбольного дивізіону.

***

Не так вже й багато в історії нашого елітного дивізіону колективів, котрі виступали там менш як три сезони. Серед чинних представників еліти є дві таких команди ("Десна" та "Львів"), але їхній літопис перебуває на стадії розробки, тому сприймається громадськістю лише як начерк. Історія всіх інших – повна, завершена. Не самобутня, не дивовижна, але з крапкою в кінці абзацу. Серед таких – і бориспільський "Борисфен".

Він провів два сезони в еліті і його історія унікальна тим, що після вкрай успішної дебютної кампанії (сьоме підсумкове місце турнірної таблиці) "фіолетово-білі" стрімко скотилися на дно і більше про себе не заявляли. Причина – банальна: фінансова засуха після доволі рясного дощу. А по суті то ж була перша версія нинішньої "Десни" Олександра Рябоконя.

Паралелі не випадкові, адже команду з Борисполя тоді очолював саме нинішній керманич чернігівців. Неважко здогадатися, що й гра була схожою на "деснянську" – раціональна, щільна, з акцентом на оборону. Статистика красномовно розвіює будь-які сумніви: серед шістнадцяти команд першості того сезону (2003/04) "Борисфен" був четвертим з кінця за кількістю забитих голів (25, на одному рівні з луцькою "Волинню"). Менше забили лише "Таврія" (Сімферополь, 22 голи), "Карпати" (Львів, 22 голи) та "Зірка" (тоді ще Кіровоград, 16 голів). Дві останніх команди вилетіли, а сімферопольці фінішували дванадцятими. "Борисфен" же був сьомим – надзвичайно високе місце для новачка ліги.

25 забитих – вкрай мало, але ж і пропускав "Борисфен" небагато. Кращий захист, аніж у "фіолетово-білих", був лише у трійки призерів ("Динамо", "Шахтар", "Дніпро") та у ще раціональнішої, аніж сам "Борисфен", "Таврії". Гра "Борисфена" була простою, наче двері, такими ж були й результати: лише в трьох матчах з 30-и за участю представника Борисполя забивали обидві команди й визначався переможець: з рахунком 2:1 команда Рябоконя обіграла в тому сезоні "Таврію" та "Кривбас", з рахунком 3:2 – "Карпати". Програвали ж "фіолетово-білі" виключно насухо, і лише одного разу – розгромно (0:3 від "Динамо).

Початок того сезону був вкрай невдалим для "Борисфена". Команда програла три перших матчі з сухими рахунками, а четвертий звела до нічиєї 0:0. Тобто, після четвертого туру мала у своєму активі лише одне очко і жодного забитого голу. Але згодом хлопці Рябоконя пристосувалися до умов і віднайшли рецепт перемог: здолали "Оболонь", "Ворсклу-Нафтогаз", "Таврію", "Волинь", "Кривбас" і так далі. Апогеєм же стала звитяга 2:0 над "Динамо" в другому колі. А найяскравішим матчем була нічия 3:3 з "Оболонню" на її території.

А знаєте, хто був найкращим бомбардиром тієї команди в тому сезоні? Юрій Вільєвич Максимов. Точніше, він був одним з двох найкращих. Бо, як і у нього, чотири голи на свій рахунок в розіграші УПЛ записав нападник Вадим Мельник. Максимов уже догравав свою кар'єру – за спиною вже залишилися "Дніпро", "Динамо", "Вердер", а попереду був лише запорізький "Металург" (а вже потім – тренерська кар'єра). Фінішна пряма в кар'єрі була і для Юрія Вірта, хоча зірковий воротар після "Борисфена" провів ще продуктивний період в донецькому "Металурзі". В минулому залишилися найкращі роки й для Сергія Коновалова, а ось для Андрія Хомина, Олега Карамушки та Андрія Запорожана кар'єра тільки-тільки розпочиналася (чи то пак набирала обертів). Останній, власне, грає досі.

Резонно запитати, чи серед цих гравців була найбільша зірка бориспільської команди? Але відповісти однозначно не вдасться, бо, окрім них, за "Борисфен" грали Руслан Левига (у наступному сезоні), Сергій Пшеничних (у наступному сезоні), Сергій Ковалець (у наступному сезоні), Андрій Оберемко (у наступному сезоні), а перед тим – Олег Гусєв, ще раніше, коли команда мала назву "ЦСКА-Борисфен" і була породженням злиття "Борисфена" з комерційними структурами та структурами міністерства оборони, тут грав Едуард Цихмейструк. До слова, згадаємо про Руслана Бідненка – мабуть, класичного вихованця "Борисфена". Ту він розпочав свою дорослу кар'єру, а потім доріс до рівня національної збірної України.

Сезон 2003/04 був воістину видатним для бориспільців. Але вже наступний став періодом великого занепаду. Так, деякі гравці пішли з команди (Максимов, Бідненко, Вірт, Андрій Головко, Денис Стоян, Максим Стоян), але в обоймі все одно залишалися якісні виконавці. Крім уже згадуваних Ковальця, Левиги, Оберемка і Пшеничних, це Вадим Деонас, Євген Бредун, Владислав Лупашко, Вадим Сапай. Залишився й тренер Олександр Рябоконь, але працював він лише впродовж першого кола. Коли за 15 турів "Борисфен", уже побитий фінансовими негараздами, набрав лише сім очок (сім нічиїх і жодної перемоги), з Рябоконем попрощалися. На його місце заступив Степан Матвіїв, але ситуації не виправив. В другому колі чемпіонату 2004/05 "фіолетово-білі" набрали 13 очок, але від останнього місця не врятувалися. Від рятівної позиції "Борисфен" відстав на десять балів.

В одному з матчів другого кола чемпіонату 2004/05 бориспільцям зарахували технічну поразку за непідготовлений газон стадіону "Колос" – то був гучний тривожний дзвіночок. Після вильоту до Першої ліги "Борисфен" провів там два неповних сезони – аж поки посеред футбольного року 2006/07 не знявся з турніру. Більше ніколи команда не грала на професійному рівні українського футболу.

Два сезони, 60 матчів, 14 перемог, 19 нічиїх і 27 поразок. 61 набране очко. Сорок забитих голів і шістдесят пропущених. І п'яте з кінця місце за величиною відсотка набраних очок з можливих ста – 33,9. Такий доробок "Борисфена" в УПЛ. Різкий старт і стрімке затухання амбіцій та перспектив.