Циганков був готовий замінити Ярмоленка в Динамо, але Циганкова не готовий замінити Цитаїшвілі

Сергій Ребров – найкращий тренер "Динамо" останнього десятиліття з точки зору здобутого для команди результату. А може й не лише десятиліття. Починаючи з часів Незалежності України, лише Валерій Лобановський виграв для киян більше трофеїв. У Сергія Реброва – два чемпіонства, дві перемоги в Кубку України й один титул переможця Суперкубка України. Менше з киянами виграли і Йожеф Сабо, і Олексій Михайличенко, і Юрій Сьомін.

Сергій Станіславович домігся також прориву у Лізі чемпіонів, тож нині заслужено володіє титулом одного з найпродуктивніших тренерів "Динамо". Адже працював у Києві Ребров всього-на-всього три роки. Але після цього періоду для подальших успіхів Ребров потребував оновлення команди. Йому потрібні були гравці зі свіжою мотивацією, а не ті, хто уже наситився футболом. Тому шляхи тренера і клубу розійшлися.

Безперечно, можна називати Сергія Реброва вибагливим тренером, але якщо не бути вибагливим і строгим – мети досягнути не вдасться. Ми є свідками роботи тих тренерів, котрі догоджають президенту клубу, працюють в першу чергу на його інтереси, а не на інтереси "Динамо" – у них мало що виходить. Ребров же був впертим, а коли наткнувся на непробивну стіну, то просто розвернувся і пішов в інший бік. Його право.

Андрій Ярмоленко був ще один проявом цієї вибагливості Сергія Реброва. Попит на лідера "Динамо" вже тоді був високий, але Сергій Станіславович тут добре підігравав Суркісу. Мовляв, рано, не час, не туди треба переходити Ярмоленку. Пам'ятаєте, що говорив Ребров про можливий відхід Ярмоленка до "Тоттенгема"?! Мовляв, "шпори" – команда не рівня для Андрія. Лукавив, напевно, адже нині ми бачимо, що Ярмоленко ледь тягне рівень середняка АПЛ, а "Тоттенгем" – один з її передовиків і фіналіст останньої Ліги чемпіонів.

Ребров просто боявся втратити лідера своєї команди, бо розраховував на Ярмоленка як на того, хто вестиме "Динамо" за собою на шляху до титулів. Коли ж на посаду головного тренера заступив Олександр Хацкевич, то доволі легко відпустив Андрія. Принаймні, публічно Хацкевич не говорив про те, що Ярмоленко – ключовий гравець команди і його треба зберегти у складі. Можливо, тому, що від покупців вже не міг відбиватися президент клубу, який і поклав тренера перед фактом. А, можливо, тому, що на місці Андрія Ярмоленка Хацкевич вже бачив Віктора Циганкова.

Віктор дебютував за основний склад "Динамо" в УПЛ 14-го серпня 2016-го року. В тому матчі у заявці не було Андрія Ярмоленка, але тодішній лідер і капітан ще рік виступав за киян (до "Борусії" Ярмоленко перейшов наприкінці серпня 2017-го року). В чемпіонаті України Віктор Циганков відіграв 26 матчів за "Динамо", в складі якого виступав Андрій Ярмоленко. Математика проста: Андрієві була підготовлена яка-не-яка заміна.

Пліч-о-пліч з Ярмоленком Циганков грав у 19/20-ирічному віці. Йому було стільки, скільки нині Георгію Цитаїшвілі. Однак останній нині більше відомий своїми висловлюваннями, аніж грою за першу команду "Динамо".

В Прем'єр-лізі він провів наразі лише вісім матчів. Два матчі зіграв у Лізі Європи, по матчу – в Суперкубку та Кубку України. Всього дванадцять ігор – це вдвічі менше, аніж у такому ж віці в тіні Андрія Ярмоленка провів Віктор Циганков лише в УПЛ. Всього ж Віктор до відходу Андрія з "Динамо" взяв участь в 32-х матчах, забив вісім голів, один з яких – в основній сітці Ліги чемпіонів, став автором хет-трику, шість разів асистував партнерам, зокрема одного разу – і у Лізі чемпіонів.

А ще Віктор Циганков мало говорив, не вляпуючись у скандали. Пригадуєте, як Георгій висловився про вболівальників після ганебного матчу киян з "Лугано" у Лізі Європи? Взяв на себе право вказувати їм, як потрібно підтримувати команду і чи варто їм ходити на стадіон. Швидко, щоправда, вибачився, але шрами після таких слів так легко не гояться. Сьогодні ж багато говорить про те, що воліє, чекає і готовий закріпитися у "Динамо", але наразі ці слова не мають під собою нічого. Під ними порожнеча.

Георгію не довіряв Хацкевич, не довіряє й Михайличенко. Хоча молодіжний рівень "Динамо" Цитаїшвілі вже явно переріс. Добився феноменального успіху зі збірною України на юнацькому чемпіонаті світу, після якого його партнери за тією командою підвищили свої акції (Попов і Бондар впритул підібралися до основи "Динамо" та "Шахтаря", Луніну багато уваги приділяють в Іспанії, Булеца, Супряга, Конопля, Чех мають стабільну ігрову практику в УПЛ в оренді). Цитаїшвілі ж тупцює на місці.

Якщо найближчим часом Віктор Циганков піде з "Динамо", то Цитаїшвілі не зможе замінити його так продуктивно, як свого часу Циганков замінив Ярмоленка. А Віктор навряд чи чекатиме 27-и років, аби спробувати свої сили в європейському чемпіонаті. А навіть якщо чекатиме, то Георгію на той час виповниться вже 25. І сидіти безнадійно у резерві до такого віку – ще гірше, аніж піти в оренду.

Чому саме про Цитаїшвілі говоримо як про першого претендента на заміну Циганкову? Бо ж альтернативи немає. Легіонери Де Пена, Вербіч, Дуеллунн (хоч він і не класичний фланговий півзахисник) у будь-який момент можуть зірватися з місця, Караваєв банально не тягне рівень "Динамо", Буяльський потрібен в центрі, а новачків "Динамо" проблематично інтегрує в склад. Отож, якщо Віктор не повторить помилок Ярмоленка чи Коноплянки й піде з чемпіонату України раніше, у складі "Динамо" виникне серйозна вибоїна.

І словами, яких від Георгія Цитаїшвілі дуже багато, її залатати не вдасться.