Андрейс Циганікс про дядька Ігоря Циганика: Це найбільший тиск – не підвести дядька

Хавбек Андрейс Циганікс, латвійський легіонер луганчан, розповів про взаємини з дядьком Ігорем Цигаником та про свою родину.

- В Україні вас знають як племінника Ігоря Циганика. Які у вас стосунки з дядьком?

- Мені зателефонували щодо варіанту із «Зорею». Подивився, що команда йде високо, а у мене чемпіонат Латвії вже закінчився. Подумав, чому не набрати дядька і не запитати, що він про це думає? Ми іноді в Твіттері й інстаграмі листувалися. Поговорили, він мені коротко розповів, що все добре і треба їхати. Я просто з ним порадився.

Знаю, що він не остання людина на селі. Люди в Україні знають його. Напевне, це найбільший тиск, який у мене є – не підвести дядька. Жартую. Може, мій трансфер не отримав би такого великого резонансу, адже перейшов звичайний футболіст. А так всі писали про наші родинні зв'язки.

Ми почали спілкуватися, коли я ще грав у Леверкузені. Спочатку він написав мені в Твіттер. Я запитав у батьків і вони сказали: «Так, у тебе є такий дядько». Потім ми зателефонували. Дядько розповів, що він – журналіст і ведучий футбольної програми. Завжди приємно спілкуватися з родичами, про яких ти не знав раніше.

- Чи дивилися "Профутбол" із дядьком?

- Бачив той випуск, де я був. Програму ведуть українською, тому мені треба ще підучити мову. До приїзду в Україну бачив кілька випусків. У програмі показують цікаві інтерв'ю, приходять гості і виходить хороший діалог.

Дядько навіть в програмі сказав, що мені треба навчитися розмовляти українською мовою. Через якийсь час він зателефонував мені і дуже швидко говорив українською без зупинок. Я практично все розумів, адже у мене бабуся вдома розмовляє українською. Мама і тато теж вільно спілкуються. Вся моя родина в основному звідси.

Але нічого відповісти дядькові я не міг, бо не знав як! Відповідав йому російською. Попросив, щоб він не поспішав. Напевне, якби він так говорив російською, то я б теж його не до кінця розумів. Він дійсно дуже швидко розмовляє!

- Вдалося зустрітися?

- Ми ще жодного разу не бачилися. Буде дуже цікаво зустрітися, поспілкуватися, обійняти дядька, коли це вже буде можливо. Поки не можна. Потрібно дотримуватися дистанції.

- У вас дуже незвичайна сім'я: дядько - відомий ведучий в Україні, а рідний брат - латиський репер початківець CiganX.

- До речі, мама дуже добре грала в настільний теніс.

Брату 18 років. Він раніше теж грав у футбол. А зараз він кайфує від музики. Поки у нього немає фінансової можливості знімати багато кліпів. Але у нього реально талант. Він такий хлопець, який не звертає уваги ні на що. Вільно говорить і співає англійською мовою.

А мені пощастило займатися тим, що мені подобається і приносить непогані гроші.

- Вас бабуся познайомила з футболом?

- Так, бабуся – перша, з ким я грав у футбол. Я дуже швидко почав ходити. Ми тоді жили у батькових батьків. Коли мені було 3 роки, бабуся ставала на ворота, а я з відстані бив лівою ногою. У мене навіть фотографія є.

Батьки бачили, що я від цього стаю щасливим. Весь час ходив з м'ячем, щось із ним робив. Є фотографії, де я сплю, а він лежить поруч. Уже в 3,5 роки мене відвели до відомого тренера Геннадія Шитика. Він сказав, що я ще занадто малий, адже у нього діти займаються з 5 років. Але мама була дуже наполеглива. А після тренування він сказав: "Нехай залишається". Провів у цій футбольній школі 7 чи 8 років.