Блохін про вільний час в Динамо: Випрати форму і пограти в джокер

Олегові Блохіну, володарю Золотого м’яча і екс-гравцю "Динамо" (1969-1988 років) пригадали, що його колишній колега з тренерського штабу збірної України, Семен Альтман, нещодавно порівняв коронавірус із холерою.

Епідемію холери півстоліття тому Альтман пережив в Одесі. Блохіна запитали, які паралелі з сучасною ситуацією виникають у нього.

- Коли я був футболістом, команда заїжджала на 21 день на збори в Леселідзе (інша назва Гячріпш, селище в Грузії, регіон Абхазія, - ред) – наче на карантин сідали (сміється).

Жили в холодному санаторії, вітер з моря до кісток проймав. Телевізора не було, телефон – один на всіх. Інтернету тоді не існувало, мобільників – також. При цьому 3 тренування на день.

- Смішно, напевне, запитувати, чим займалися у вільний час…

- А цього часу у нас і не було. Книжки читали, коли заїжджали на базу в Конча-Заспу перед іграми.

А тут в 7.15 підйом, о 7.30 – зарядка і сніданок. Встигали подрімати трохи до ранкового тренування, між обідом і вечірнім заняттям теж лежачи відновлювали сили. Плюс – після бруду і грязюки треба було помитися, форму випрати. За нас же ніхто цього не робив. А ввечері – масаж і відбій. Падали в ліжко без задніх ніг.

- Але вихідні все ж траплялися?

- Дуже рідко. Тоді ми, як правило, грали в карти – зазвичай у джокер.

- А мені здавалося, що ця гра популярна тільки у сучасного покоління футболістів...

- Ні, ця традиція пішла від нас.

- Коли стали тренером, з підопічними грати не сідали?

- Ніколи. Уявіть, що було б, якби я програв комусь із них. (Сміється). Але коли хлопці розкидали карти в літаку – сідав до них і спостерігав. Порад, звісно, не давав, але дивитися було цікаво.