Невиправдані претензії на міцного середняка. Драматична історія ФК Оболонь

Створення ФК "Оболонь" Київ, становлення, потім досягнення, нетривале процвітання і розпад - класична історія, яка часто зустрічається в українському футболі. Немов показовий приклад або повчальна історія. Якби такого клубу не існувало в нашому футболі, його слід було б придумати. Багато в чому спадщину "Оболонь-Зміна", "Оболонь-ППО" і з 2000 року ФК "Оболонь" Київ перейняла на себе інша столична команда - "Оболонь-Бровар". Але при всій схожості це все ж різні колективи і різні клуби. З 1992-го року по 2012-й проіснували київські "пивовари" на професійному рівні, шість сезонів відігравши у Вищій лізі і УПЛ, залишивши про себе приємні і багато в чому унікальні спогади.

У 2002-му році команда Петра Слободяна змогла зайняти третє місце в підсумковій турнірній таблиці Першої ліги, що тоді давало право підвищитися в класі. За півроку Слободян сформував свою неповторну команду, змусив говорити про себе і зміг вивести її в Вищу лігу. Правда, варто відзначити і роботу Володимира Мунтяна, який починав той сезон в ролі головного тренера, заклавши фундамент. За киян тоді досить успішно виступали Юрій Сак, В'ячеслав Свідерський, Павло Кутас, В'ячеслав Невинський, Ігор Продан.

Власне з приходами Петра Слободяна, а їх було два, і пов'язана значна частина успіхів "Оболоні". Як гравець в 2002-му році в команду прийшов Сергій Ковалець, тоді досвідчений ветеран став лідером команди, а потім працював і тренером в "Оболоні". Слободян і Ковалець - знакові особистості в історії "пивоварів". Але давайте по порядку.

У 1999 році головним спонсором клубу став концерн "Оболонь", а президентом - Олександр Слободян. З хорошим фінансуванням команда пройшла шлях від Другої ліги до вищого дивізіону. Справжні успіхи не примусили себе чекати. У своєму першому сезоні в еліті "Оболонь" зіграла внічию з "Динамо" Київ 1:1, двічі обіграла "Карпати", а також розгромила досить міцний в ті роки "Чорноморець" 4:1. Навіть "Шахтар" з великими труднощами обіграв киян в тому чемпіонаті (2:1 і 1:0). Втім, в своєму дебютному сезоні у Вищій лізі команда Слободяна боролася за виживання і фінішувала лише на 14-му місці (з 16-ти).

А ось наступний рік став одним з найбільш яскравих і пам'ятних для ФК "Оболонь". Може з сильними командами і не виходило показати себе з кращого боку, але підопічні Слободяна брали "свої очки" - чудова перемога в дербі над "Арсеналом" 3:1, розгром "Зірки" 3:0, вікторія над донецьким "Металургом", в той час бронзовим призером. Плюс видовищна нічия з "Дніпром" (2:2). Шосте місце в чемпіонаті 2003/04 стало кращим досягненням в історії тієї команди.

• Читайте також: Мілетій Бальчос: "Оболонь" повинна грати в Прем'єр-лізі"

Як це часто буває в грі мільйонів: після бурхливого зльоту - болюче падіння. Всього лише 15-е місце в чемпіонаті 2004/05 і провальні ігри не тільки з грандами, але і з конкурентами за рятівні місця - "Кривбасом" і "Ворсклою". У 2005-му році Слободяна на посаді головного тренера киян замінив Олександр Рябоконь, який за короткий термін нічого не встиг зробити, не став рятівником, покинувши команду в тому ж році. На наступні чотири сезони "пивовари" повернулися в Першу лігу.

У другому українському дивізіоні "Оболонь" показувала на подив стабільні результати - три роки поспіль завойовуючи малі бронзові медалі, боролися за вихід в УПЛ, але третє місце не вже не давало путівки в еліту. Як вода точить камінь, так і впертість і наполегливість здатні допомогти в досягненні мети. Нарешті, в 2009-му році "пивовари" повернулися до "вишки" (друге місце в Першій лізі).

Юрій Максимов зробив маленький подвиг, створив боєздатний колектив, який і в Прем'єр-лізі виглядав досить переконливо. "Оболонь" йшла на зимову перерву на восьмому місці, багато хто прогнозував більше для тієї команди. Однак Юрій Максимов здивував, взимку він перейшов на роботу в "Кривбас", а киян очолив Сергій Ковалець. Новому 40-річному наставнику знадобився час для адаптації, в результаті, "пивовари" зайняли лише 11-ю позицію. Втім, в сезоні вдалося здобути кілька гучних перемог, в першу чергу - над "Дніпром" і "Металістом" (обидва рази по 1:0).

• Читайте також: "Оболонь" на межі висихання?

Мабуть, роки з 2009-го по 2011-й можна назвати другим і, на жаль, останнім злетом "Оболоні". Вихід команди Максимова в чвертьфінал Кубка України (найкраще досягнення для клубу), потім вже під керівництвом Ковальця історична перемога над "Динамо" (2:0). Єдина в своєму роді, хоча в сезоні 2010/11 в київському дербі "Оболонь" жодного разу не програла (2:0 і 2:2). На цілком пристойному рівні тоді "пивовари" протистояли "біло-синім".

А потім два рази поспіль "пивовари" обіграли "Шахтар". Спочатку в Києві єдиний гол забив Павло Худзік, потім в Донецьку Сергій Кучеренко приніс перемогу команді Ковальця. Обидві трудові перемоги на жилах 1:0, проте, це вплинуло на підсумкову турнірну таблицю. Чудові перспективи проглядалися у "Оболоні". Звичайно, на звання гранда вони не претендували, але цілком могли стати міцним середняком УПЛ, який підвищив би загальний рівень чемпіонату і регулярно відбирав би очки у лідерів.

Все хороше рано чи пізно закінчується. Такі реалії життя, а в українському футболі такий принцип звучить особливо драматично, немов підкреслює мінливість фортуни і круті повороти в долі наших команд. Історія з розвалом "Оболоні" складна і проста одночасно. У 2012-му році почалися проблеми, концерн "Оболонь" відмовився спонсорувати клуб, в якому проходили дивні, неконтрольовані процеси - пішли продажи гравців, неоднозначні нові контракти. Вирішальним став конфлікт президента і головного інвестора Олександра Слободяна з віце-президентом Олександром Алімовим і виконавчим директором Олексієм Злотоябко. Слободяна обурили неузгоджені з ним трансфери лідерів команди в стан прямих конкурентів, гроші які, за його інформацією, до клубної скарбниці так і не дійшли.

• Читайте також: Олександр Слободян: Нехай мої колішні заступники говорять що завгодно

А також позначилася і політична ситуація. У той час "Партія регіонів" підминала під себе все, що могла (і не могла), футбол виглядав своєрідним маркером. Олександр Слободян тоді не погодився на чужі умови і зняв "Оболонь" зі змагань.

У Першій лізі сезону 2012/13 "Оболонь" встигла провести рівно половину матчів і канула в безодню. Президент же Олександр Слободян створив офіційно і фактично нову команду "Оболонь-Бровар", яка все почала з початку. А про ФК "Оболонь" Київ ми тепер можемо тільки згадувати добрим словом; згадувати з жалем і смутком.