Прем'єр-Ліга
Прем'єр-Ліга

Прем'єр-Ліга - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Коли місту не все одно. СК Миколаїв - від заводської команди до муніципальної


В рамках проекту "Забуті учасники Вищої ліги/УПЛ" UA-Футбол розповідає про приклад взаємодії приватного бізнесу і міської влади в ім'я існування футбольної команди майстрів. Від "Суднобудівника" і "Евісу" до МФК "Миколаїв".

Коли місту не все одно. СК Миколаїв - від заводської команди до муніципальної

Артур Кисляченко Автор UA-Футбол

Будучи заснованою в 1920-му році, команда суднобудівного заводу імені Андре Марті в Миколаєві взяла участь в 42 чемпіонатах СРСР. Однак вище підсумкового 21-го місця (1940-й рік) ніколи не піднімалася, звісно ж, без думок про Вищу лігу. У 1974-му "Суднобудівник" став чемпіоном УРСР, через десять років під керівництвом Євгена Кучеревського команда дійшла до фіналу серед 26 кращих українських команд другої ліги. Перемігши вінницьку "Ниву" на футбольному полі (1:0), миколаївці програли в кабінетах. У їх складі вийшов зайвий віковий гравець, на що звернув увагу суперник. Підсумком стало лише друге місце замість заслуженого першого.

Коли місту не все одно. СК Миколаїв - від заводської команди до муніципальної - изображение 1

Якраз в 1991-му році, коли величезна країна вже дихала на ладан, команда з Миколаєва піднялася, нарешті, в так звану "буферну" зону другої ліги. Однак на новому для себе рівні "Суднобудівник" став лише 15-м, не зігравши в двох поєдинках і отримавши через це технічні поразки.

У 1992-му році новий директор суднобудівного заводу вирішив відмовитися від подальшого утримання ФК і всієї його інфраструктури. Під своє крило клуб взяв президент швейної фабрики "Евіс" Володимир Заплатинський, саме з такою назвою команда стартувала в чемпіонаті незалежної України. Правда підопічні Івана Балана зайняли передостаннє 9-е місце в групі А, вигравши всього лише три матчі з 18 і вилетіли до першої ліги.

Читайте також Завжди останні в еліті. СК Одеса - перемоги над Чорноморцем в Кубку та знамениті прізвища у складі

Дебютний турнір у першій лізі пройшов без боротьби за повернення в еліту, "Евіс" посів сьоме місце, відставши від другого на 11 очок. У наступному сезоні в команду прийшов головний тренер Валерій Журавко, який до цього працював в Очакові. "Прикарпаття" було недосяжним на першій сходинці, а за другу йшла запекла боротьба між "Евісом" та "Поліграфтехнікою". У 34-му турі, за чотири матчі до фінішу сезону, очний поєдинок конкурентів пройшов на Центральному стадіоні Миколаєва. Відбитий голкіпером господарів пенальті в середині другого тайму і слідом за цим гол Сорокіна дозволили господарям виграти битву "за чотири очки". У двох наступних виїздах в Херсон і Хмельницький, а також в домашніх матчах з СБТС (3:0) і "Нафтовиком" (2:1) підопічні Журавко очок не втрачали, що дозволило їм повернутися в еліту.

Коли місту не все одно. СК Миколаїв - від заводської команди до муніципальної - изображение 2

Уже в жовтні, з початком нового сезону, "Евіс" припинив своє існування разом з проблемами в бізнесі Володимира Заплатинського. Питання фінансування футбольного клубу, який тепер називався СК "Миколаїв", повністю лягли на баланс міського бюджету. Після 10-го туру команду прийняв Євген Кучеревський, до того моменту "корабели" мали лише дві перемоги і вісім поразок. У наступних 24 матчах "Миколаїв" набрав 32 очки з 72 можливих і все ж зумів зберегти за собою прописку у Вищій лізі. Особливо потужними були весняні виступи колективу на власному полі, шість стартових домашніх ігор другого кола закінчилися переможним результатом.

Серед 46 футболістів, які були в заявці "Миколаєва" в ході сезону 1994/1995, варто виділити форварда Руслана Забранського, який забив 11 голів. По ходу другого кола прийшов в команду Сергій Пучков, що якраз повернувся із закордонних відряджень. Відзначилися також в складі прославлені ветерани Антон Шох та Олександр Сорокалет, хоч другий і провів лише один поєдинок.

Читайте також Суддівські записки. Як Кучеревський молодого арбітра з Єревану вивозив

Втримати "Миколаїв" в "вишці" через рік Кучеревському все ж не вдалося, набравши на два очки менше вінницької "Ниви", муніципальна команда покинула еліту. Забранський в цьому сезоні забив лише два м'ячі, а кращими бомбардирами стали захисники Бугай (п'ять голів), Пучков (4) і Майборода, а також хавбек Андрій Гузенко (4). У чотирьох останніх поєдинках чемпіонату "Миколаїв" набрав десять очок, в тому числі обігравши "Шахтар" в Донецьку (1:0) і запорізький "Металург" (1:0), який у підсумку став п'ятим, на своєму полі. Однак домашня поразка від київського "Динамо" (0:2) і гостьові 3:3 з "Волинню" стали вирішальними. У Луцьку особливо прикро було втрачати очки, пропускаючи гол на 90-й хвилині. По ходу того поєдинку підопічні Кучеревського змогли перетворити 0:2 в 3:2!

Євген Мефодійович не став залишати команду відразу після вильоту і відправився з нею в довгий заплив першої ліги сезону 1996/1997, яка налічувала 24 учасники! 46 матчів, з яких 21 був виграний, принесли сьоме місце. Правда в березні Кучеревського змінив на посту наставника на той момент тренер-початківець Сергій Пучков. У 11 іграх під його керівництвом "Миколаїв" здобув три перемоги і по чотири рази програв і зіграв внічию. Був закладений непоганий фундамент для приходу Анатолія Заяєва, з яким "корабели" тріумфально повернулися в еліту у 1998-му.

Рівно один сезон пропрацював у Миколаєві досвідчений фахівець і зумів створити настільки боєздатний колектив, що навіть "Динамо-2", що приїхало на південь 8 травня в непоганому складі з Белькевичем, Хацкевичем і Леоненко, залишилося з "бубликом" (1:0). У підсумку СК "Миколаїв" виграв чемпіонат з п'ятиочковим гандикапом від київського дублю і з 67% переможних матчів. На жаль, переломним моментом для тієї команди виявилися вибори міського голови в 1998-му. Олександр Бердников їх програв, а саме він був тим "аргументом", який дозволяв "корабелам" твердо стояти на ногах у період переможного сезону в першій лізі. Анатолій Олійник ентузіастом футболу ніколи не був, тому дотації на футбольний клуб з міського бюджету різко скоротилися.

Разом з Заяєвим покинули команду багаторічні лідери Лавренцов, Бугай, Забранський і Пономаренко. Анатолію Конькову довелося наспіх займатися комплектацією, але з майже півсотні футболістів, які пройшли через "Миколаїв" в тому чемпіонаті, по суті ніхто не залишив помітного сліду в українському футболі. Практично кожне кадрове рішення було "промахом", про що свідчили і +2/=3/-7 на старті сезону. Після чотирьохматчевої серії поразок, в тому числі трьох невдач на власному полі, Коньков покинув Миколаїв. Леонід Ніколаєнко та Іван Краснецький були "тимчасовими керманичами", а догравали чемпіонат "корабели" вже під керівництвом Михайла Калити. Ви чули про серйозні успіхи цих фахівців на тренерському поприщі? Мабуть, не можна придумати кращої ілюстрації початку режиму економії щодо СК "Миколаїв" в той час... Коли місту не все одно. СК Миколаїв - від заводської команди до муніципальної - изображение 3

Всього лише 12 очок, стільки ж відставання від передостаннього місця, тільки 18 забитих голів у трьох десятках ігор і безнадійно остання позиція у Вищій лізі. Прощалися з елітою "корабели" на Центральному міському стадіоні матчами проти "Динамо" (0:4) і "Шахтаря" (0:3), а в Тернополі де-юре було оформлено пониження в класі на довгі роки вперед (1:3). Надалі клуб зі змінним успіхом виступав в першій лізі, а в 2005-му навіть вилетів у другу, хоч і повернувся через рік, вигравши групу Б в конкуренції з "Олександрією". Залучення приватних інвесторів не завжди було успішним, так що місто продовжувало нести не зовсім приємний фінансовий "тягар". Відносно тренерських кадрів, то найбільш активними "пожежниками" цього часу були В'ячеслав Мазараті, а з 2008-го і Руслан Забранський, які на ділі доводили свою відданість "Миколаєву".

Яскравим прикладом плеча допомоги від міського голови Володимира Чайки стало літо 2008-го. За підсумками сезону "Миколаїв" зайняв благополучне 10-е місце. Але приватний інвестор (компанія "Сігма-Спорт") який раніше попереджав міську владу про необхідність пошуку нових джерел фінансування, відправив до ПФЛ лист. У ньому було оголошено, що клуб знімається зі змагань у першій лізі. У той же час всім футболістам було надано статус вільних агентів. Дізнавшись про це, Чайка направив свої листи на адресу президентів ПФЛ Равіля Сафіуліна та ФФУ Григорія Суркіса, в яких зазначив, що подальша доля футбольної команди з ним не узгоджувалася і у нього є певні гарантії фінансування. Клубу, правда, видали атестат лише для участі у другій лізі, таким чином по суті був оформлений "виліт" класом нижче.

Читайте також Забранський: Зробили подарунок Миколаєву

На три сезони вже на той момент МФК "Миколаїв" зайнявся питанням побудови нового колективу із завданням виходу в першу лігу і воно було вирішене за підсумками чемпіонату 2010/2011. У перші ж сезони на новому-старому рівні завдання були дуже скромними, просто не вилетіти. Втім, вирішувати їх вдавалося регулярно, а в 2013-му клуб навіть закінчив змагання на шостому місці. У сезоні 2013/2014 "Миколаїв" виявився останнім і відверто завалив кінцівку чемпіонату. Але це лише було реакцією на рішення ПФЛ про те, що ніхто чемпіонат першої ліги не покине - реформи професійного футболу в той час йшли щосили, тому про певну стрункість при обміні між лігами складно говорити.

Коли місту не все одно. СК Миколаїв - від заводської команди до муніципальної - изображение 4

У чемпіонаті 2014/2015 "корабели" на дев'ять очок випередили алчевську "Сталь" і чернівецьку "Буковину", які вилетіли з першої ліги, через рік були вже сьомими. У сезоні 2016/2017 знову опустилися до другої десятки (14-е місце), але в двох наступних чемпіонатах закріпилися в ній. Також в цей період клуб проводив генеральну реконструкцію Центрального стадіону із заміною газону і табло, а в останніх сезонах незмінно подавав документи на атестацію в УПЛ. Хоча спортивні результати не завжди радують стабільністю, наприклад після першої частини нинішнього сезону "Миколаїв" лише 12-й в таблиці першої ліги. Але підхід до справ голови наглядової ради Сергія Кантора і його взаємозв'язок у вирішенні питань з міською владою викликають тільки райдужні очікування.

Читайте також Троє гравців МФК Миколаїв пішли працювати на завод – роблять сходи

За довгі роки миколаївський уболівальник вперше з упевненістю дивиться в завтрашній день і готовий заповнювати трибуни оновленого стадіону, який ось-ось знову відкриється.

Оцініть цей матеріал:
Коментарі
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти
Директор холдинга (Ясный)
Особых перспектив у Николаева не вижу. Абы не вылетели, и то хлеб.
Відповісти
0
0
Повернутись до новин
Коментарі 3
Директор холдинга (Ясный)
Особых перспектив у Николаева не вижу. Абы не вылетели, и то хлеб.
Відповісти
0
0
Maugli (Джунгли Африки)
Автору. Сергей Иванович Бугай - не отец Владислава Бугая. Я бы таким горе-журналистам советовал сменить профессию!
Відповісти
0
0
oda1979 (Запорожье)
Может Вы просто чего то не знаете:))??
Відповісти
0
0

Новини Футболу

Найкращі букмекери

Букмекер
Бонус