Футбол як музика - в нього потрібно грати по нотах. Ахмед Алескеров: бронзовий новатор Чорноморця

Якщо у будь-якого одеського вболівальника зі стажем запитати, яку трійку кращих тренерів "Чорноморця" за всю історію клубу він назве, можна не сумніватися: у неї неодмінно увійде Ахмед Алескеров. Цей фахівець став культовою особистістю в Одесі - місті, у якому в кінці XIX століття зародився футбол на пострадянському просторі. Завдяки цьому тренеру в біографії "Чорноморця" з'явилося те, що пестить погляд кожного шанувальника "моряків" - звання володаря бронзових медалей 1974 року. Це досягнення на сьогоднішній день є головним у більш ніж 60-річный історії клубу.

ВІД МОРЯ КАСПІЙСЬКОГО - ДО ЧОРНОГО

Ахмед Алескеров - людина унікальна. Навряд чи на величезній території колишнього СРСР ви знайдете ще одного футбольного фахівця, який мав би звання заслуженого тренера чотирьох (!) республік - Азербайджану, Таджикістану, України та Молдавії. Важко сказати, чи фіксувалися десь подібні досягнення, але те, що прізвище Алескерова цілком могло опинитися у відповідному розділі Книги рекордів Гіннесса - це факт.

До приїзду в Україну уродженець Азербайджану у другій половині 60-х років успішно працював на тренерському містку в його рідному бакинському "Нафтовику", з яким виграв бронзу союзного чемпіонату, а потім за допомогою фахівця на початку 70-х став цілком боєздатним флагман таджицького футболу - душанбинський "Памір".

Успіхи молодого Алескерова не залишилися поза увагою керівників і кураторів більш відомих клубів. Бачити талановитого тренера, за його словами, хотіли у ворошиловградській "Зорі", яка у 1972 році стала чемпіоном СРСР. Але долі було завгодно, щоб Ахмед Алескеров опинився в Одесі - такому ж південному місті, як і його Баку. І в такому, де є море і шалено люблять футбол.

РИЗИК ЗАРАДИ ІДЕЇ

У "Чорноморець" Алескеров прийшов у розпал сезону-1973, у 37-річному віці. Незважаючи на молодість, він відрізнявся харизматичністю і користувався авторитетом у футбольних колах величезної країни. Ще до переходу в одеський клуб йому вдалося зустрітися з багатьма можновладцями з Одеського облвиконкому, облпрофсоюзу та Чорноморського морського пароплавства. Знайшовши потрібні слова й аргументи, фахівець зумів запалити їх ідеєю створення в Одесі сильного колективу, здатного конкурувати з кращими командами Союзу. Можна уявити, наскільки ризикував своєю репутацією новий керманич "Чорноморця", беручи на себе таку відповідальність. Адже на той момент команда "моряків" не грала у вищій, а в першій лізі. Більше того, знаходилась у середині турнірної таблиці.

Впевненість Алескерова передалася футболістам "Чорноморця", які більшу частину чемпіонату пройшли на одному диханні і в підсумку завоювали путівку до еліти.

- Алескеров був тренером-новатором, - таке визначення дав фахівцю, під керівництвом якого грав у трьох командах колишній захисник "Чорноморця" Сергій Павленко. - Він одним з перших зрозумів, що футболістові спочатку потрібно щось дати, і, знявши таким чином з себе всі турботи, щось вимагати з нього на футбольному полі. А вимагав Алескеров дуже багато, тому й досягав таких результатів.

НОВИЙ ВИТОК ФУТБОЛЬНОГО БУМУ

У радянському футболі було багато всіляких перевтілень і турнірних сплесків. Однак спурт "Чорноморця" з 14-го місця в першій лізі, на якому він знаходився всього за п'ять турів до призначення Алескерова, до 3-ї позиції у вищій лізі, досі стоїть осібно.

Азербайджанський фахівець, який здобув репутацію видатного тактика, блискучого стратега і чудового психолога, дав Одесі новий виток футбольного буму. Головна спортивна арена південного міста - Центральний стадіон ЧМП вирізнявся високою відвідуваністю, а на деяких матчах кількість глядачів, за даними офіційних протоколів, доходила до 40 тисяч!

"Коли я прийшов у команду, то відразу посилив дисципліну, збільшив фізичні навантаження, - розповідав у одному з інтерв'ю Ахмед Алескеров. - Крім цього, було помітно, що хлопцям не вистачало психологічної підготовки - після матчів багато хто не міг відновитися. Довелося все кардинально змінити - підвищилася мотивація, мобільність гравців, і головне, змінився малюнок гри на полі, що відзначили багато фахівців. Я вважаю, що футбол схожий на музику - в нього потрібно грати по нотах. Тоді з "Чорноморцем" мені таки вдалося створити гарний музичний твір. Ми працювали вдень і вночі, щоб досягти результату".

ПІДКАТИ В РОЗДЯГАЛЬНІ І РОЗБИТІ СКЛЯНКИ

В силу свого південного темпераменту, Ахмед Алескеров іноді був занадто емоційним та імпульсивним. Футболісти "Чорноморця" часто згадують, як у своєму бажанні донести до свідомості підопічного ті чи інші тонкощі гри, він показував це наочно. У стадіонній роздягальні Алескеров міг на емоціях продемонструвати, як потрібно стелитися в підкаті, знісши ніжки крісел.

- Бувало, що і чайники, і стакани літали по стінах, - згадує "уроки" Алескерова у розмові з кореспондентом UA-Футбол багаторічний капітан "Чорноморця" Володимир Нечаєв. - Та що там стакани - у роздягальні літало все, що потрапляло під руку! Це робилося для емоційного сплеску футболістів. Після такого сеансу ми, як правило, виходили на поле і обігравали будь-якого суперника.

Не давав він спуску своїм підопічним і на тренуваннях. Той же Нечаєв розповів історію, як під час двосторонньої гри довелося йти на хитрість, щоб Ахмед Алескеров залишився задоволеним.

Фото - odessa-memory.info/

- Всі наші суперники знали про те, що в "Чорноморці" дуже гостро і ефективно діє зв'язка Нечаєв - Сапожников, - ділиться він спогадами. - Знали, але нічого вдіяти не могли. Наші взаємодії були налагоджені до автоматизму. Багато хто, напевно, знає, що коли грають дубль і основа, то резервісти, як правило, "возять" головну команду. Так ось, у черговій такій зустрічі, що проходила на базі під пильним поглядом Алесекерова, що сидів на вишці з мегафоном, ми програвали дублю 0:3. Крик тоді стояв - ну просто жах! Не приведи Боже програєш - всім "труба", можуть і вечері позбавити на базі. А грати було ще цілих півгодини - часу достатньо. Хлопці нам і кажуть: "Ніча, зробіть же вашу зв'язку. Алескеров буде задоволений - і все буде нормально". Ми так і зробили. Відіграли, правда, всього один м'яч, але Ахмед Лятифович був у захваті: "Відмінно! Молодці! Здорово грала основа!". Для нього гол нашої зв'язки був немов бальзам на душу. Достатньо було всього одного моменту - і в нього на серці відразу ж відлягало. Ми завжди знали: якщо Алескеров висловлює невдоволення - потрібно "включати" зв'язку (посміхається).

"ВІКНО В ЄВРОПУ" І "ДЖЕНТЛЬМЕНСЬКИЙ НАБІР" ВІД АЛЕСКЕРОВА

В Одесі і донині згадують Алескерова, як людину, що "прорубала вікно" у футбольну Європу. Завдяки призовому місцю "Чорноморець" отримав право дебютувати у розіграші Кубку УЄФА сезону-1975/76, в якому за жеребом йому випав римський "Лаціо". У першому матчі в Одесі "моряки" перемогли 1:0, а в Римі після пропущеного на останніх секундах основного часу м'яча від Джорджіо Кінальї було призначено два додаткових тайми, в яких італійський форвард відзначився ще двічі. Тим не менш, перший досвід на такому серйозному рівні "Чорноморець" отримав, за що одеські вболівальники досі вдячні Алескерову.

Вдячні йому і футболісти. Він намагався робити все, щоб підопічні не відчували ніяких незручностей, маючи можливість цілком зосередитися на футболі. "Джентльменським набором" того часу - квартирою і машиною за клопотанням Алескерова намагалися забезпечити всіх, хто цього потребував. А потребували майже все. Адже в ту пору одержувані за держціною автомобілі "Волга-ГАЗ-24" запросто продавалися в два рази дорожче бажаючим із Закавказзя або Середньої Азії. Втім, це вже окрема тема.

По-хорошому амбітний Ахмед Алескеров завжди прагнув сформувати колектив з висококласними майстрами, на яких із задоволенням ходив би уболівальник. Але далеко не завжди йому дозволяли це зробити. Так "зарубали" перехід в "Чорноморець" одного з кращих футболістів радянського футболу Анатолія Банішевського з бакинського "Нефтчі", який передсезонну підготовку провів з "моряками". Через кілька років "доброзичливці" зробили все, щоб вставити палиці в колеса у бажанні Ахмеда Алескерова роздобути талановитого форварда Едгара Гесса з "Паміру". Вистачало й інших прикладів.

РАХУВАТИСЯ З ДУМКОЮ МЕТРА

За чотири роки роботи в "Чорноморці" Алескерову не раз доводилося стикатися з різними труднощами. І не тільки кадровими. Навколо його імені поступово почали плестися всілякі закулісні інтриги, які в підсумку змусили його піти (після "Чорноморця" він один рік працював у криворізькому "Кривбасі").

Подальша робота цього фахівця показала, що його вміння створювати боєздатні команди і досягати високих результатів, з роками не втратилося. Це Ахмед Алескеров демонстрував всюди, де його бачення і розуміння футболу знаходило підтримку.

Неодноразово повертаючись до рідного Азербайджану (нахічеванський "Араз", бакинський "Нефтчі", "Кяпаз" з Гянджі, "Баку" і збірна Азербайджану), двічі працюючи в Молдавії (з кишинівським "Ністру" і тираспольським "Шерифом") і один раз спробувавши свої сили в Росії (махачкалінський "Анжі"), досвідчений тренер всюди був бажаним. Навіть в іллічівському "Портовику", де в другій половині 90-х років він протягом двох сезонів був тренером-консультантом, з думкою Метра рахувалися всі. Але такої любові та поваги, які він відчував в Одесі, більше не було, мабуть, ніде. Не дивно, що саме це місто з моменту його приїзду до нього разом з родиною в червні 1973-го, і стало для нього рідним.

ПОРУЧ ІЗ ПРОКОПЕНКОМ

В останні дев'ять років життя, мешкаючи у самому центрі Одеси, Ахмед Лятифович активною футбольною діяльністю не займався. Однак за подіями в світі гри мільйонів стежив постійно. Як і за "Чорноморцем", який був вже не таким згуртованим і стабільним, як у кращі роки його роботи в ньому.

Восени 2014 року, коли футбольна Одеса відзначала 40-річний ювілей бронзового тріумфу "моряків", Ахмеда Алескерова на урочистостях не було. Усі ветерани того складу, що прийшли на пам'ятний вечір, знали, що він важко хворий. А трохи більше, ніж через півроку його не стало ...

Ахмеда Алескерова поховали в Одесі на Другому християнському кладовищі. Всього в 150 метрах від могили його колишнього підопічного з бронзового складу - Віктора Прокопенка ...