Стаховський: На виїзному матчі Динамо з Наполі було дійсно страшно

34-річний український тенісист Сергій Стаховський розповів про свою любов до "Динамо" і підтримку улюбленої команди.

- Ваш дідусь грав із Валерієм Лобановським у футбол в КПІ, ваш батько захоплювався баскетболом, а ви народилися та виросли в Києві. Можна сказати, що варіантів обійтися без "Динамо" у вас просто не було?

- Так, за фактом тут без варіантів. Коли мені було років 6, дідусь привів на стадіон "Динамо" і це були незабутні враження. Більше серйозних команд у Києві не було, та й зарубіжний футбол ще не показували. Тільки "Динамо"! Згодом ця прихильність не змінилася, навіть після того, як я поїздив світом, подивився на матчі іноземних топ-команд і переїхав жити за кордон.

- Ваші родичі теж підтримують "Динамо"?

- Старший брат - так, він любить футбол і підтримує "Динамо". Коли я приїжджаю до Києва й у нас графіки збігаються - разом ідемо на стадіон. Брат працює лікарем, тому не завжди його робочий графік можна співставити з походами на футбол. А молодший брат вже давно живе в Америці, не думаю, що йому цікава ця тема.

- Можете пригадати свій перший матч на стадіоні?

- Конкретну дату я не згадаю, але добре відклалося в пам'яті, що це був дебютний матч Олександра Шовковського за "Динамо" (6 березеня 1994 року, матч "Динамо" - "Кремінь" 1:1 на Республіканському стадіоні - прим.ред.). Мені було дуже цікаво, але нічого не видно (сміється).

Дідусь пішов на матч зі своїми друзями та взяв із собою онука (Сергію на той момент було 8 років - прим.ред.). Це було дуже весело і деякі моменти я пам'ятаю досі. Наприклад, як мені треба було встати на глядацьку лавочку, щоб побачити те, що відбувається на полі. Зрозуміло, що серйозного розуміння самої гри у мене ще не було.

- Ваш найбільш пам'ятний матч на стадіоні за участю "Динамо"?

- Це виїзний матч "Динамо" в Неаполі проти "Наполі" в 2016-му році. Я бував на іграх "Динамо" і вдома, і на виїзді, але це був особливий випадок. Мені було дійсно страшно. Я не перебільшую - на стадіоні в Неаполі просто страшно. Там божевільні вболівальники, величезний тиск і гравцям повинно бути не по собі.

У мене був турнір в Італії і за часом виходило приїхати до Неаполя. Я подзвонив Сергію Реброву, він допоміг із квитками, ми з дружиною Анфісою проїхали 200 кілометрів і практично дісталися до стадіону. На під'їзді до "Сан-Паоло" все виявилося перекрито. Ми звернулися до поліції, мовляв, нам треба дістатися на арену. Поліцейські попросили показати їм квитки на матч. Ми пред'явили квитки, на яких було написано "team Dynamo Kyiv".

Поліцейські попросили нікому більше не показувати квитки з динамівським маркуванням, посадили нас у свою машину, довезли до виїзного сектора та завели на трибуни. Коли ми потрапили на арену, Анфіса сказала, що йти треба раніше фінального свистка, інакше ми звідси не виберемося. За кілька хвилин до закінчення зустрічі ми пішли - було реально страшно!