У 1999 в Україні та Росії заявили одного гравця під різними прізвищами. ПФЛ України довічно забанила його

UA-Футбол продовжує цикл матеріалів, присвячених вищому українському дивізіону. У короткій формі ми розповідаємо про значущі історичні події, які вплинули на український футбол. Сьогодні - про сезон-1998//99, коли один футболіст одночасно перебував у заявці клубів України та Росії.

Велика бюрократична тяганина у футболі - не просто так. Документообігом у вигляді паспортів футболістів або контрактами намагаються захистити з одного боку гравців, а з іншого - клуби. З кожним роком ми все ближче до "ідеального" футболу, коли немає утисків жодної зі сторін. Але так було не завжди. У 90-х і раніше це призводило до воістину диких історій. В одній з них виявилася замішана сімферопольська "Таврія".

Уродженець Кропивницького Валерій Петринський дебютний професійний досвід здобув у рідній "Зірці", яка в сезоні-1992/93 виступала у Другій українській лізі. Прем'єрний Чемпіонат для 17-річного хлопця вийшов, загалом-то, вдалим. 8 вересня Валерій вперше вийшов на поле на 66 хвилині, а вже на 67-й - партнери довірили юніору пенальті, який він реалізував.

Ще до кінця календарного року наставник кропивничан Микола Федоренко зробив центрхава гравцем основи, а він за це віддячив чотирма голами за весь чемпіонат (трьома не з пенальті).

Але потім у футболіста почався період переїздів, який охопив Білорусь, Україну (Жовті Води та Вінниця), Росію, а також Польщу.

Ближче до домівки Петринський вирішив повернутися в 1998 році. Перегляд у маріупольському "Металурзі" не увінчався успіхом, зате за шість місяців він став у нагоді іншому "Металургу" - Новомосковському. Десять матчів у Другій лізі виявилися вагомим аргументом, щоб на початку 1999-го його забрала сімферопольська "Таврія".

За кримчан він провів всього один матч, вийшовши в старті проти Івано-Франківського "Прикарпаття" в травні. Може, було б і більше, проте після цієї гри в ПФЛ України звернулася лєнінск-кузнєцкая "Заря", повідомивши, що у Петринського все ще діючий контракт з клубом російського другого дивізіону (третій рівень футболу).

Як це було можливим?

Виявилося, що футболіст з відомих тільки йому причин повернувся до України і був включений в заявку говомосковського "Металурга" на Другу лігу України під прізвищем Гітя.

"Дзвонять мені із "Зарі", кажуть: "Це наш футболіст", - розповідає гендиректор "Таврії" Рувім Аронов. - Я прошу надіслати відповідні документи, які підтверджують, що Гітя дійсно належить російському клубу. Приходять папери на гравця Петринського. Але ж немає в Україні такої людини! Є Гітя! На якій підставі ПФЛ дискваліфікувала Гітю? Дисквалифицируйте Петринського. Однак - не можуть, тому що такої людини немає".

У пресі писали, що керівництво новомосковського "Металурга" було в курсі цієї афери, але чомусь не повідомило нікому, передаючи документи футболіста на Кримський півострів. Там у футболіста з'явилася надія нарешті пограти у Вищій лізі. Не зрослося.

ПФЛ України довічно забанила футболіста від виступів у всіх професійних турнірах країни. Валерія Гітю (він же Петринський) зобов'язали повернутися в російську "Зарю", за яку, втім, не провів більше жодного поєдинку.

Олег Печерний, який випадковим чином працював під час приходу Петринського в Новомосковську, після довічного бану навіть написав відкритого листа на адресу ПФЛ. Головний посил - організація на чолі з гендиректором ліги Олександром Бандурком утискає права людини і громадянина України, не дозволяючи йому грати у себе на батьківщині. Але офіційні особи ніяк не відреагували на атаку з боку функціонера.

"Футболіста, якого я знаю під прізвищем Гітя (ні про якого Петринського я не чув), мені привіз Олег Печерний, який був тоді, по-моєму, віце-президентом новомосковського "Металурга", - продовжує Рувім Аронов. - Печерний надав мені контракт гравця, я заявив спортсмена під прізвищем Гітя. Звідки сплив Петринський - розуму не докладу. Може, це комусь було вигідно, хтось хотів на цьому заробити гроші... Я задаюся питанням: гравець виступав у новомосковському "Металурзі", тобто ПФЛ заявила футболіста. Чому б тоді не запитати у керівників цієї команди, звідки він взагалі потрапив сюди? Потім ПФЛ дає свій дозвіл на заявку Гіті в сімферопольську "Таврію", і після першого ж його виходу на поле спливає така історія! Як це пояснити?".

Що цікаво, навіть довічний бан не став перепоною для футболіста повернутися в український професійний футбол. Навесні 2001-го Петринського (він же Гітя) заявив горішньоплавненський "Гірник-Спорт" з Другої ліги. Там він провів чотири роки, після чого остаточно зник з футбольних радарів.