Санжар розповів про вимогу Димінського, яку він відмовився виконувати

Головний тренер львівських "Карпат" розповів Футбол 24 про складний осінній і зимовий період на межі 2019-2020 років у його роботі в львівському клубі.

Після того, як почав безпосередньо працювати з командою, після того, як зіграли кілька матчів і вже на практиці познайомився з багатьма футболістами, тренер розумів, що для того, аби працював той футбол, який він бачить і вважає результативним, йому доведеться багато чого змінити в команді. Але до зими залишалося ще багато часу.

Треба сказати, що після того, як ми програли кілька матчів, у команді розпочалися проблеми з бюджетом. І зокрема після того, як команда була оштрафована, легіонери вже не хотіли грати – ці штрафи були роком раніше і керівники обіцяли, що більше футболістів не штрафуватимуть. Тож багато лідерів команди та легіонерів дуже засмутилися і розсердились.

І до того часу, за словами тренера, чимало гравців уже не хотіли грати в Карпатах, багато хто прагнув піти, і після цього моменту атмосфера в команді стала дуже поганою. Чимало гравців розуміли, що треба грати, що є вболівальники, що є клуб, але атмосфера всередині дуже сильно змінилася.

Я розумів, що виправити це можна лише взимку. Вів переговори з деякими футболістами, яких хотів запросити в Карпати, але так склалося, що коли команда пішла на зимову паузу, існувала тримісячна заборгованість із виплатою зарплати. Тобто нам, аби команда надалі отримувала гроші, потрібно було когось продати.

Дякувати Богу, склалося так, що ми продали Ді Франко і нам були винні гроші. Коли команда зібралася, вона не вийшла на тренування: “Ми не будемо тренуватися, якщо не буде зарплат. Усі хочуть піти”. Я розумів, що тих хлопців, з якими веду переговори, вже не можу запросити, тому що тут не виплачують грошей і невідомо, що буде.

Керівництво клубу, пригадує Санжар, дало вказівку максимально скоротити видатки та грати молодими.

Зрозуміло, що у нас на той момент, коли ми зібралися, стояло питання, чи ми взагалі поїдемо на збори, тому що не було коштів. Але завдяки тому, що нам вдалося продати Ді Франко і СК Дніпро-1 перерахував нам якісь гроші, ми отримали змогу вирушити на збори. Але всі хлопці, які мали високу зарплатню, пішли. Тобто бюджет клубу ми понизили вдвічі, а може й більше, точно не знаю.

Тих футболістів, яких хотів бачити сам Санжар, до "Карпат" він вже не зміг запросити.

В основному наші, українці (ми розмовляли з ними і з легіонерами), підтримали, що все-таки треба дограти перше коло чемпіонату і тоді вже приймати рішення. Тому під кінець першого кола в команді уже були великі проблеми.

Санжар покликав Пасіча й Танчика, з якими працював в Олімпіку.

Знав їх як гравців і тому запросив. Вони на той час перебували без команд, але й після травм. Хлопці знали про фінансову ситуацію Карпат, їм було важливо відновитися, показати свою гру, тому що команда все-таки у Прем’єр-лізі. Вони знали мене як тренера, тож погодилися прийти – допомогти і команді, і собі. Такий ось вийшов проект. Також приїхав Андро Гіоргадзе, з яким я не працював раніше, але спільні знайомі порекомендували. Він аналогічно прибув у "Карпати", щоб отримати ігрову практику та допомогти команді, хоча й розумів, які фінансові труднощі переживає клуб.

Прийшли досвідчені гравці, я усвідомлював, що вони можуть бути в чомусь неготові, моє завдання полягало в тому, щоб їх підготувати – у нас же є збори. Я розумів, що у весняних матчах команда потребуватиме досвідчених виконавців.

Хоча Петро Петрович [Димінський] і все керівництво казали грати молодими, я був проти і наполягав, що тільки молодими грати навесні не можна, що це буде складно і що нам необхідні досвідчені хлопці. Мені вдалося підписати цих футболістів завдяки тому, що я переконав клуб і Карпати пішли мені назустріч.