Олександр Філіппов зовсім не вірив у свої сили, а нападником став зовсім випадково

Успішний український форвард чернігівської "Десни" Олександр Філіппов пригадав своє минуле, коли перейшов із юнацького футболу в дорослий і після того опинився в Другій лізі.

У юнацькому футболі Олександр грав на позиції опорника. А в 19 років поїхав у київський Арсенал грати за дубль.

На область граєш – захотів прийшов на тренування, захотів – не прийшов. Десь справи, десь затусив… А тут прийшов – перегляди своїх ігор і суперника, все чітко маєш виконувати, в однакових футболочках виходити. І ось… Саня з Авдіївки приїхав! Тренер запитує: «Ти хоча б на якій позиції граєш?». Я так прикинув, думаю: ану-но нападника скажу! Отак і пішло.

В УПЛ Олександр дебютував у 2012 році в тому ж Арсеналі, який тренував Леонід Кучук – у матчі з київським Динамо.

Леонід Станіславович Кучук завжди в мене вірив. Але я, такий босяк, не вірив у себе! Він завжди казав: «Давай, Філ, готуйся до ігор, ти потрібен!». А я думаю: «Та яке я потрібен? Мені 19 років, а в тебе Макс Шацьких, Мазілу, Саня Ковпак, Вовчик Гоменюк. Та добре, йди ти, мені тут розповідаєш!». Не те що я дурня валяв, просто не було в мене стержня.

Після "Арсеналу" Олександр опинився у Другій лізі – грав за "Нікополь" і жив у приміщенні двоповерхового дитсадка.

Одне крило за дітьми й ми на другому поверсі. 4-5 кімнат було. На місяць нам із командою давали 50 000 грн на команду. Разом із харчуванням і зарплатнею. Зарплата – 2500 грн. Сидиш на базі і думаєш: а нащо мені це потрібно? Один раз сплюнув, другий сплюнув і… пішло-поїхало. Пляшку хтось приніс. Один не п’є – інший п’є. Сів він – і ти вже п’єш. Не те що я бухав щодня, це хіба після ігор було. Я ніколи особливо не вживав алкоголю, просто саме в той час випивав після ігор, розслаблявся. Але замислився, що треба щось міняти в собі, якщо хочу, щоб моїй сім’ї було краще, я маю працювати більше, ніж раніше!

Так Олександр опинився в амбітному клубі – чернігівській Десні, яка тоді крок за кроком йшла до УПЛ.

Коли за вихід була лобова гра з Інгульцем, жили ми в Олександрії і їхали в Петрово. Там їхати – десь півгодини. Але наш автобус зламався. Зняли задню кришку, воротар Костя Махновський заліз по пояс всередину і каже: «Саня, ти тільки не газуй, щоб у мене яйця не згоріли!».

Сьогодні Олександр Філіппов міркує про потрапляння в команду Андрія Шевченка, але сміється, коли його порівнюють із англійцем Джеймі Варді.

Хотілося б повторити шлях Варді. Але мабуть таке трапляється раз на століття.