(Анти) Герой футбольного дня. Олексій Михайличенко

З дванадцяти можливих очок в протистоянні з "Десною" "Динамо" цього сезону здобуло лише чотири. Це в боротьбі з суперником, який проводить на елітарному рівні українського футболу лише другий сезон й жодних здобутків не має. Це суперник, сумарна трансферна вартість гравців якого майже вдвічі нижча від вартості одного лише Віктора Циганкова. Суперник, якого колись "Динамо" могло б обіграти в пів ноги.

Нині реалії такі, що "Динамо" і "Десна" – команди одного рівня. Чернігівці навіть трохи попереду, адже крім переваги в суто ігрових компонентах (виходи в контратаки, командні дії в захисті, правильна структура при атаках та захисті на стандартах), футболісти "Десни" проявляють більше характеру й витримки. Для "Десни" не такою критичною є втрата одно-двох гравців основної обойми. У "Динамо" ж відсутність Миколенка, Сидорчука, Циганкова чи Вербіча – це катастрофа.

Олексій Михайличенко після матчу мав вдосталь їжі для роздумів і, окрім вибачень перед вболівальниками, з червоними від сорому щоками міг винести в публічну площину будь-яку тему, пов'язану з проблемами своєї команди. Можливо, проявивши розуміння того, що він та його підопічні рухаються кудись не туди, Олексій Олександрович хоча б трохи загладив би свою провину й втамував би біль небайдужих до долі команди людей. Однак він вирішив піти іншим шляхом й після поєдинку, в якому ми побачили чітке як для українських реалій суддівство, вирішив згадати про арбітраж.

"Може, мені здалося, але хлопці кажуть, що була гра рукою перед призначенням кутового. Але це справа суддів.

По суддях нічого не хочу говорити. Просто трохи не зрозумів: проходив повз суддівську роздягальню після матчу, там радості й овацій було не менше, ніж в роздягальні "Десни". Ось для мене це питання", - сказав тренер "Динамо", якого про суддівство, власне, й не питали. І те, що не питали – це логічно, адже для тих, хто адекватно оцінює події на полі, було помітно, що робота бригади арбітрів ніяк не вплинула на розподіл сил в матчі.

Це сказав той самий тренер, який тиждень тому після матчу з "Колосом" на логічне, обґрунтоване й закономірне питання про арбітраж відмовився говорити про суддів, зауваживши лише, що на поєдинку працював ВАР, а з ВАРом сперечатися не виходить ні у кого. Вчора ВАР теж працював, і вчора говорити про суддівство було значно менше підстав, аніж після матчу "Динамо" - "Колос". Але ж вчора, на відміну від поєдинку імені Сергія Бойка, "динамівці" не перемогли, тож громовідвід для Олексія Михайличенка потрібен був як повітря. Однак його вибір виявився таким же убогим, як і гра "Динамо".

"Динамо" все ще може посісти друге місце в турнірній таблиці й кваліфікуватися до Ліги чемпіонів. Але якщо від цього завдання залежить вибір тренера на наступний сезон, то чи не ліпше почати перебудову безпосередньо з Ліги Європи й без Олексія Михайличенка?