Троянди, обнімашки з Хацкевичем і злий жарт від VAR. До дня народження Катерини Монзуль

Все в житті буває вперше, і у футболі у цьому сенсі теж немає винятків. Пригадується, коли в чемпіонаті України з'явився перший іноземний легіонер (кувейтець Насер Аль-Саухі в київському "Динамо") і перший тренер з дального зарубіжжя (німець Бернд Штанге у дніпропетровському "Дніпрі"), для всіх уболівальників це було в дивину. Потім футболістів і фахівців з інших країн ставало все більше та більше, і через якийсь час стало здаватися, що наших любителів футболу вже нічим не здивуєш. У нинішньому ж тисячолітті сталася подія, яка колись навіть не здавалася можливою - в нашому національному чемпіонаті з'явилася жінка-арбітр. Спочатку одна, потім друга, третя... Правда, далеко не всім з них вдалося вийти на такий рівень, як харків'янці Катерині Монзуль.

Сьогодні вона є відомою рефері не тільки в нашій країні, а й у всьому світі! Ця представниця прекрасної статі стала першою жінкою-арбітром з України, потрапила в елітну категорію суддів ФІФА. Її захоплення футболом було настільки серйозним, що вона ще в юному віці встигла випробувати себе і в ролі гравця, і в ролі судді. Дізнавшись про гру мільйонів з чиїхось слів, Катерина відчувала в собі впевненість для роботи в суддівстві. У процесі становлення, який виявився для молодої дівчини непростим випробуванням, було чимало труднощів, однак вона терпляче їх долала. Роблячи це етап за етапом, Катерина Монзуль завоювала довіру на міжнародній арені, відсудивши чимало матчів жіночих команд на найвищому рівні - у фіналі Ліги чемпіонів, а також на чемпіонатах Європи і світу, юнацькій Олімпіаді. Завоювавши авторитет завдяки впевненому арбітражу на різних турнірах, Монзуль була визнана кращою жінкою-суддею 2015 року в світі! Погодьтеся, подібне звання дорогого варте.

ЧЕРВОНІ ТРОЯНДИ І ЖОВТІ КАРТКИ

Не випадково у березні 2016 року харків'янка була включена до складу Виконкому тодішньої ФФУ, а на початку квітня отримала право дебютувати в Прем'єр-лізі. Це був матч 20-го туру "Волинь" (Луцьк) - "Чорноморець" (Одеса), який напевно став для неї пам'ятним і водначас курйозним.

А справа ось у чому. Перед початком поєдинку, коли футболісти та судді вишикувалися біля краю поля, капітани обох команд - лучанин Сергій Кравченко та одесит Артем Філімонов вручили дебютантці величезні букети жовтих і червоних троянд відповідно. Знаки уваги Катерині, зрозуміло, припали до душі, проте в ході матчу про троянди вона вже не думала - переключилася на перепетії боротьби. Філімонов же на полі геть забув про джентльменство, примудрившись протягом 34 секунд (!!!) заробити дві жовті картки і залишити свою команду у меншості. Дебютний для Монзуль матч показав її принциповість, що незважаючи на дрібні похибки зазначили тоді багато експертів, серед яких екс-рефері ФІФА Мирослав Ступар. "Оцінюючи її суддівство, скажу, що Монзуль впоралася зі своїми обов'язками не гірше, ніж деякі наші хлопці, - сказав тоді Мирослав Іванович у розмові з автором цих рядків. - Її перехід з першого дивізіону в Прем'єр-лігу, можливо, міг би бути пов'язаний з труднощами, однак так, як грали луцька та одеська команди, грають клуби нижчого рангу, де Катерина провела не один десяток матчів. Поєдинок у Луцьку з цієї причини не став для неї проблемним, хоча хвилювання, звичайно, було. Але букети троянд, подаровані капітанами суперників, напевно зняли напругу і додали впевненості і розкутості".

ЗАМІСТЬ ФУТБОЛУ - БОРЩ І КАРТОПЛЯ

Взагалі жінка-арбітр у чоловічому футболі - явище неординарне. Багато представників сильної статі вважають, що не жіноча це справа. У цьому Катерина Монзуль переконувалася не раз, коли чула незадоволене бурчання футболістів. Та й не тільки футболістів. Бувало, що потрапляла і під гарячу руку емоційних тренерів. Траплялося навіть, що той або інший фахівець вів себе, м'яко кажучи, некоректно, забуваючи про те, що перед ним жінка.

Був такий випадок. На початку минулого десятиліття у Кривому Розі зустрічалися молодіжні команди "Кривбасу" і донецького "Металурга". Як розповів наставник донеччан Сергій Шищенко, матч проходив у впертій боротьбі і Монзуль з напарницею в ролі резервного арбітра не завжди справлялася зі своїми обов'язками.

- Вона, що називається, потрапила "в запару", - згадує Шищенко. - Було видно, що Катерина розхвилювалася і тому діяла не кращим чином. Зрозуміло, це викликало невдоволення з боку учасників матчу. Мій криворізький колега Олександр Грановський в серцях вигукнув на адресу жінок-суддів: "Вам би краще вдома варити борщ і картоплю смажити, ніж судити футбол!".

КОЛИ СПРАВА НЕ В СЕКСИЗМІ

Відомий по роботі з юнацькими збірними України та багатьма нашими клубами на посаді тренера воротарів Володимир Циткін також згадав випадок, коли під час суддівства Катерині довелося пережити неприємні моменти.

- З Монзуль перетинався якось у другій лізі, коли вона судила один з матчів "Гірника" у Кривому Розі, - розповідає він. - Так після гри її ледь не побили за погане суддівство.

Циткін твердо переконаний, що представницям слабкої статі не місце у чоловічому футболі.

- Коли у футболі жінка судить чоловіків - це дурість несусвітня, - вважає фахівець. - І справа не в модному сексизмі, а в елементарній фізіології - жінки повільніше чоловіків і просто фізично не встигають. Зараз це мода (як і рух "Black lives matter"), але навіть в шахи жінки і чоловіки грають окремо, я вже не кажу про інші види спорту. Тому повторюся: моя думка про жінок у футболі і Монзуль зокрема - різко негативна.

ТАБУ НА НЕЦЕНЗУРЩИНУ

Перераховані вище епізоди з суддівської кар'єри харківської рефері в нашому футболі припали на період 10-12-річної давності, коли вона була лише на початковому її етапі. З часом із категорії арбітра другої ліги Катерина Монзуль перейшла в наступну і стала судити матчі в першій. Автору цих рядків випала нагода стати свідком її дебюту - було це у поєдинку ФК "Одеса" - "Кримтеплиця" (Молодіжне) в сезоні-2011/12. Пригадується, як одеські вболівальники, що відмінно розуміються на футболі, пильно стежили за діями жінки-арбітра, голосно коментуючи ті або інші її рішення. Дебют Монзуль на новому рівні загалом залишив хороше враження у веселій Одесі, а наставник гостей Микола Федорко навіть побачив у цьому позитивне зерно. Він зауважив, що присутність на полі представниці прекрасної статі лише дисциплінувала чоловіків.

- Зважаючи на те, що матч судила жінка, мата, мабуть, стало менше, - посміхаючись, зауважив головний тренер "Кримтеплиці".

ВІДСІЧ БУРЯКУ

У тому ж сезоні Катерина Монзуль отримувала призначення на роль резервного арбітра на матчах Прем'єр-ліги. Одного разу харків'янці довелося вислуховувати словесну тираду від Леоніда Буряка, дебют якого в ролі головного тренера "Олександрії" у матчі 21-го туру сезону-2011/12 з луцькою "Волинню" складався не кращим чином (його команда у підсумку поступилася 0:1). Варто віддати належне Катерині, яка коректно і стримано спробувала заспокоїти знервованого через суддівство арбітра на лінії керманича "городян", що висловив претензії саме їй: "Не потрібно мені грубити, будь ласка, - сказала вона. - Ви хочете, щоб вся Україна подивилася на вас?". Буряк у відповідь невдоволено огризнувся і сів на тренерську лаву.

КОРПОРАТИВНА ВЗАЄМНІСТЬ З КЕРМАНИЧЕМ "ДИНАМО"

Чим довше Монзуль освоювалася у Прем'єр-лізі, тим більше у неї було різних ситуацій. В осінній частині сезону-2017/18 у матчі "Олімпік" (Донецьк) - "Динамо" (Київ), вона мимоволі потрапила під гарячу руку головного тренера киян Олександра Хацкевича. В переносному сенсі, зрозуміло. У пориві невдоволення черговим рішенням судді Віктора Копієвського, білоруський фахівець висловив своє обурення біля кромки поля, опинившись поряд з Катериною Монзуль. Його емоційний імпульс автоматично перенісся на неї, як на члена суддівської бригади. Однак зрозумівши, що наговорив зайвого, Хацкевич відразу ж схаменувся і по-джентльменськи, немов вибачаючись, обняв дівчину. Та відповіла аналогічним дружнім жестом, обійнявши тренера за талію. І соромливо посміхнулася. Така "корпоративна" взаємність припала до душі й глядачам, які помітно пожвавилися.

НА БІЛОМУ ПОКРИВАЛІ ГРУДНЯ

Через кілька місяців у долі Монзуль було непросте випробування в ролі головного арбітра матчу того ж сезону "Карпати" (Львів) - "Олімпік" (Донецьк). Справа в тому, що він припав на грудень, коли зима, що вступила у свої права, видала величезну порцію снігу. Опади виявилися настільки великими, що службовці стадіону "Україна" не в силах були з ними справлятися. Вистелене білим покривалом поле у багатьох викликало сумнів з приводу проведення матчу, однак Катерина Монзуль була переконана у зворотньому. Гра, що проходила під акомпанемент сильного снігопаду, ставала все менше схожою на футбол, і під час перерви харків'янка прийняла сміливе і цілком зрозуміле рішення її зупинити. Той матч був дограний вже у наступному році, і перемогу в ньому здобули львів'яни. Цікаво, що розсерджений керманич "Олімпіка" Роман Санжар, який всього через півтора року став головним тренером "Карпат", висловив незадоволення роботою Монзуль.

ТОЧНІСІНЬКО ЯК "MODERN TALKING"

Не один рік Катерині Монзуль доводилося судити з колегою - киянкою Наталією Рачинською, яка виконувала роль асистента арбітра. У складі однієї суддівської бригади вони відпрацювали багато матчів на різних рівнях - як на українській арені, так і міжнародній. Зокрема, обидві судили фінал жіночої Ліги чемпіонів 2013/14 між шведським "Тюресо" і німецьким "Вольфсбургом", фінальний матч чемпіонату світу серед жінок 2015 року США - Японія, а також проводили матчі жіночого чемпіонату Європи 2013 року. Їх альянс був настільки злагодженим, що при призначенні на ігри цей факт завжди брався до уваги.

Одного разу дует Катерини Монзуль та Наталії Рачинської порівняли по ефективності з легендарним німецьким дуетом "Modern Talking" - Томасом Андерсом і Дітером Боленом. Більше того, на просторах інтернету знайшлися світлини українок і німців, на яких збігаються не тільки ракурси знімків, але й вираз облич, погляди, тип зачісок, колір і довжина волосся! Ось і не вір після цього в містичні збіги ...

Дивлячись на схожість обох дуетів, так і хочеться використати музичний каламбур щодо суддівського: "Ми з Наташею/Катюшею вдвоем "Brother Louis" вам споем!".

ЗЛІ ЖАРТИ ВІД СИСТЕМИ VAR

Нові випробування чекали на кращу українську жінку-арбітра в цьому році, коли в ході весняної частини сезону-2019/20 їй довелося регулярно звертатися до ноу-хау нашого футболу - системі VAR. До карантину Монзуль судила матчі Прем'єр-ліги "Дніпро-1" - "Динамо" (Київ), "Десна" (Чернігів) - "Зоря" (Луганськ) і "Дніпро-1" - "Маріуполь", в кожному з яких відеосистема, що увійшла в моду зважаючи на давно назрілу потребу, грала з нею злий жарт.

Катерина у всіх зазначених поєдинках раз по раз підбігала до монітора, щоб після перегляду епізоду винести рішення. На жаль, це не допомагало, а лише заважало їй у роботі. Отримавши чималу порцію критики від фахівців, Монзуль зробила правильні висновки і після відновлення нинішнього сезону від тісної дружби з VAR утрималася. У двох півфінальних поєдинках Кубка України "Минай" - "Динамо" (Київ), "Маріуполь" - "Ворскла" (Полтава) і у матчі 28-го туру чемпіонату "Десна" (Чернігів) - "Динамо" (Київ) Катерина Монзуль нарікань на суддівство вже не отримувала.

КОЛИ ПОМИЛКИ ПРОСТИМІ

За чотири з гаком роки, що пройшли з моменту дебютного матчу в еліті, суддівство Катерини Монзуль лише вдосконалювалося. Хоча і не завжди бувало бездоганним, адже арбітр - така ж жива людина, як й інші, тож йому (в даному випадку - їй властиво помилятися. Проте одна справа - помилка, а зовсім інше - цілеспрямована упередженість. Коли напередодні кореспондент UA-Футбол звернувся за коментарем щодо Монзуль до одного з досвідчених ветеранів Прем'єр-ліги - Сергія Кравченка з "Дніпра-1" (того самого, який дарував Катерині букет троянд перед її дюбютом в УПЛ), той охоче погодився поділитися думкою про неї.

- Вважаю її однією з найкращих суддів в Україні, - сказав Сергій. - Дуже уважна, послідовна і неупереджена. Монзуль може помилитися, але коли вона судить нашу команду, то я дивлюся і відразу розумію, що це просто помилка. А є арбітри, при суддівстві яких ти розумієш, чому вони помиляються. Причому, це відчувається вже з першої хвилини. Про Катерину Монзуль, при арбітражі якої ми не раз грали, такого сказати не можу. Ясна річ, що помилки є у всіх, але в неї вони абсолютно не носять упереджений характер і тому простимі. Вважаю Монзуль якісною суддею. Мені також подобається, як вона поводиться на полі, як спілкується з футболістами. Адже є різні судді, і деякі ведуть себе не кращим чином, вважаючи себе великими. Катерина ж такого собі ніколи не дозволяє.