Гонщики срібної мрії. Акценти глядача на матчах топ-шістки

Тур став найрезультативнішим у верхній шістці - п'ять голів за гру, в середньому. І це в спеку, і вкотре підкреслю, за відсутності глядачів. Ті, хто причаїлись на руїнах каплиці в околицях стадіону, не беруться до уваги. Хоча так, справедливості заради, "Десна" відкрила рахунок відразу ж після того як звідкись звідти пролунав крик: "Чому мовчать трибуни ???"

З точки зору інтриги тур був однозначно гарний. І нехай він приніс досить передбачувані результати, але вони призвели до ущільнення групи гонщиків за срібною мрією.

• Динамо - Шахтар 2:3
• Десна - Колос 5:1
• Зоря - Олександрія 2:2

Видовищність. На мій погляд, найбільш видовищним в цілому вийшов чернігівський матч. Головним чином, за рахунок другого тайму, що пролетів як вітер. В якому гольових шансів було в достатку у обох команд. Втім, "Зоря" з "Олександрією" поступилися їм зовсім небагато. І тут теж більше подій було після перерви.

Парадокс, але Класичне згадаю тут в останню чергу. Його учасники порадували швидше реалізацією гольових моментів. А як на мене, крім п'яти забитих м'ячів, на це почесне звання міг претендувати лише промах Цитаїшвілі з рикошетом, при рахунку 1:2. З натяжкою можна згадати ще два напівмоменти у Патріка в першому таймі. Тобто, середній рівень.

Інтрига. У Чернігові можна було згортати лавочку вже на 37-й хвилині, після другого голу, забитого Фаворовим. Бо "Десна" швидше зробила рахунок великим, ніж "Колос" зміг хоча б "награти" на нічию.

У Києві закінчили бал і погасили свічки на 72-й хвилині, коли Патрік встановив підсумковий рахунок на користь "Шахтаря". Примітно, що сталося це всього п'ять хвилин після того як "Динамо" відіграло два голи. І дуже символічно, що цей гол Тайсон організував першим же своїм дотиком м'яча, ледь вийшовши на заміну. Кішки-мишки ... Далі була тиша.

У Запоріжжі, в кінцівці гри, вирвати перемогу могла вже тільки "Олександрія". Останній і найяскравіший повноцінний шанс упустив Задерака, на 83-й хвилині пробив у стійку воріт "Зорі".

Логіка. Якщо скрупульозно вести рахунок гольових нагод в матчі, як це роблю я, то важко буде погодитися з тим, що "Зоря" "награла" на перемогу. Але можу сказати, що на момент призначення доленосного пенальті це дійсно було так. В цілому ж, рахунок 2:2 цілком укладається в канву.

Перемога "Десни" не обговорюється, хоча вона цілком могла б висловитися і в цифрах 3:1. Але "Колос" відверто поплив в останні півтайму, хоч і парадоксально забив свій гол престижу в ендшпілі.

"Шахтар", як було сказано вище, мав зовсім невелику перевагу в моментах. І гра цілком могла б завершитися внічию, якби не перевага гравців команди Каштру в індивідуальній майстерності. Вони просто забили три з трьох, зробивши це невимушено і з пристойним запасом. Ось це і була горезвісна перемога на класі.

Суддівство. Образили "Зорю" і підставили Монзуль в її день народження (вже самим фактом призначення на цю гру, мабуть). Таким може бути резюме з побаченого в Запоріжжі.

Почну з того, що не можу назвати беззаперечним зарахований гол Лучкевича, який відкрив рахунок на користь "Олександрії". Повтори на каналі "Уніан" були традиційно "на висоті" і зовсім не давали можливості переконатися в цьому.

На стоп-кадрі, зробленому моїм приятелем-профі (де центральна лінія розташована таки по центру), ми з ним побачили, що гравець олександрійців випереджає суперника на півкорпусу. Коментар мого співрозмовника був такий: "Схоже на "поза грою". Але точно не скажеш, а які лінії намалюють ... Можу тільки сказати, що лайнсменка в неправильній позиції".

"Пенальті у ворота "Олександрії" без питань. Але обидві арбітрині спочатку синхронно показали в іншу сторону".

І, нарешті, доленосний пенальті в ворота "Зорі". "Абу Ханна наступає на ногу. При цьому обидва тримають один одного за футболку (руку). Епізод ніяк не впливав на гру, м'яч після удару у воротаря. Моя думка - це не пенальті". До того ж, в момент виконання 11-метрового м'яч знаходився не на точці, а ближче до воріт. По-хорошому, удар потрібно було перебивати.

Хоча ні, по-хорошому, потрібно було спочатку контролювати установку м'яча. Втім, це була характерна деталь для матчу, що не вдався жіночої бригаді. "І вишенька: в трьох ключових моментах матчу, а саме трьох голах (!!!) приймалося неправильне (на думку суддівської бригади потім) рішення. І рятував тільки ВАР". Без коментарів.

Так, цього разу у "Зорі" дійсно відібрали два очки.

Везіння. Через шість хвилин після ключового епізоду поєдинку в Запоріжжі "Зоря" могла і зовсім його програти. Врятувала стійка, про яку ми вже говорили вище, і в яку влучив м'яч після удару Задераки. Так Фортуна трохи підсолодила гіркоту від пігулки, прописаної Фемідою.

Особистості. А ось на них тур, багатий голами, як на мене, виявився парадоксально бідним.

Майже в однаковій мірі запам'яталися Кабаєв і Кузик - найактивніші гравці атаки, кожен з яких заробив пенальті в ворота суперників. Після глибоких роздумів віддам пальму першості чернігівцю Кузику, який нагнітав регулярніше, і перші два голи "Десни" починалися з його кмітливості. Третім же буде Фаворов з його дублем.

Рідкісний випадок: не можу виділити жодного воротаря. Але ось це, до речі, коли в трьох матчах пропускають 15 разів, не дивує.

Симпатії. Вгадайте з трьох разів? "Десна", без варіантів. Таке враження, що цієї календарної весни (яка бурхливо перейшла в літо) вона вийшла з берегів. Звичайно, бували в житті засмучення, але загальне враження - будь здоров! Приємно спостерігати, їй-богу.

Більше інших розчарувало "Динамо". Спочатку - тим, як покірно віддало перший тайм допоміжним силам "Шахтаря". Потім - тим, як мало знадобилося, щоб зіпсувати все враження від свого камбека. Всього-то покликали старшого брата, який дав щигля по лобі, і все стало чинно-благородно. По старому. Втім, звичайне сучасне "Динамо". Хіба ні?

Ну і, незважаючи ні на що, віддамо належне "Олександрії". Все-таки позбавити нинішню "Зорю" 11 очок з 12 можливих - дорогого коштує. Так вони її ще й з Кубка вибили! Прямо-таки легендарна "Олександрія", неприступна для "Зорі". Суддівство суддівством, але і факти - уперта річ.

Таблиця. Вона розбурхує уяву за три тури до фінішу. І дивлячись в неї, особливо гостро відчуваєш, яка була ціна суддівського ляпсусу для "Зорі". Яка замість, здавалося, законної поул-позишн виявилася в ролі наздоганяючої. Хоча, за враженнями від туру, це місце більше підходило для "Динамо".

Так, і досить вже про Катрусин кінозал, давайте краще про "кінщика" - того, хто крикнув з гілок, що, мовляв, звідтіля видніше. А за ВАР в цьому конкретному матчі відповідав пан Романов.

Анонси. "Десна" - "Шахтар". Дві найкращі команди на сьогодні. Але між ними 20-очкова прірва. Мотивація Чернігова незрівнянно вища, але чи впорається він з ситим левом? Так, і якщо що раптом, чи не спрацює і тут синдром старшого брата?

"Олександрія" - "Динамо". Дуже хотілося б послідовності з боку команди Шарана. Щоб вона так само беззавітно рубалась і зі столичним фаворитом. На жаль, статистика сезону, в якому Київ (такий Київ!) вигравав у неї всі чотири рази, ну ніяк не бадьорить.

"Колос" - "Зоря". Якщо хочемо погуляти по передмістях Ліги чемпіонів, у таких суперників потрібно вигравати на класі. Елементарно брати очки. Особливо в теперішній ситуації. І не озиратися на суддів, а що робити?

Коротше, якщо все закінчиться банально-передбачувано, "Динамо" знову очолить срібну гонку. Так чи інакше, спасибі всім, що вона у нас сьогодні є - гонщикам срібною мрії.